Етичні аспекти у міжнародній діяльності

Етика – система моральних принципів, яка зобов'язує відрізняти правильну поведінку від неправильної.

Як випливає з цього визначення, розуміння ділової етики багато в чому залежить від системи загальних і особистих цінностей менеджерів і виконавців.

Важливо розрізняти етику всередині організації та етику взаємовідносин організації з зовнішнім середовищем.

Щодо організаційної та зовнішньої етики взаємовідносин організації із зовнішнім середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провідні міжнародні компанії у своїй діяльності, за оцінками Гарвардської школи бізнесу.

Етика відносин зі споживачами:

• безпечність товарів (послуг, робіт);
• надання інформації про товари і технологію їх виготовлення;
• право вибору покупцем товарів (послуг, робіт);
• урахування вимог споживачів;
• спонсорування освітніх програм безпечного використання продукції;
• поліпшення пакування і маркування;
• підвищення споживчої цінності продуктів;
• зменшення забрудненості продуктів.

Етика відносин зі співробітниками:

• відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості;
• особливий статус працівників з обмеженою дієздатністю;
• охорона здоров'я і техніка безпеки;
• навчання і розвиток персоналу;
• обговорення кар'єри;
• «дитячий день» для працюючих батьків;
• програми оздоровлення і стрес-менеджменту.

Етика довкілля:

• контроль забруднення;
• захист середовища;
• збереження природних ресурсів;
• утилізація (переробка) відходів.

Екологічна етика:

• уникнення несприятливого впливу фірми на природне середовище;
• дотримання екологічних стандартів;
• участь у поліпшенні екології.

Етика відносин із партнерами:

• дотримання зобов'язань;
• недопущення маніпулювання інвестиціями;
• урахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку.

Етика взаємовідносин із конкурентами:

• запобігання таємним угодам на ринках;
• використання соціально прийнятних пріоритетів і критеріїв для оцінки конкурентних стратегій;
• вихід із сумнівних ринків під час виникнення значних етичних проблем.

Етика відносин із суспільством:

• збереження і розширення зайнятості;
• соціальна відповідальність;
• урахування місцевих традицій, звичаїв;
• дарування коштів, продуктів, послуг, робочого часу працівникам;
• спонсорування проектів соціального добробуту;
• підтримування освіти і мистецтва;
• підтримування громадських рекреаційних програм;
• участь у громадських роботах, проектах.

Етика відносин із державою:

• дотримання законодавства;
• добросовісна звітність;
• виконання державних замовлень у зазначені строки;
• уникнення хабарництва у взаємовідносинах із державними службовцями.

Міжнародна етика:

• вироблення етичних стандартів, прийнятих у всьому світі;
• урахування національної культури;
• залучення місцевого персоналу;
• підтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фірм з міжнародними конкурентними стратегіями;
• дотримання відповідальності між країнами в умовах вимушеного закриття підприємств.

Причини неетичної поведінки:

• недостатність законодавчої та нормативно-правової бази;
• значний обсяг «тіньової» економіки;
• конкурентна боротьба, що відсуває на задній план етичні міркування;
• підвищене прагнення звітувати про рівень прибутковості за дедалі коротші періоди, тобто в кожному квартальному звіті;
• відсутність належного стимулювання етичної поведінки керівників;
• загальне зниження ролі етики в суспільстві;
• певний тиск на рядових працівників з боку організації з метою пошуку компромісів між їхніми цінностями і цінностями вищого керівництва;
• низькі моральні якості членів суспільства.

Інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях:

• етичні стандарти (кодекси), які описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівники компанії;
• комітети з етики, які здійснюють повсякденну оцінку практики з позиції етичних вимог. Деякі компанії замість таких комітетів, до складу яких входять авторитетні працівники, запроваджують посади адвоката з етики;
• соціальні ревізії, які проводяться для аналізу й оцінки звітів і програм соціальної відповідальності компанії;
• навчання етичній поведінці керівників і рядових працівників.

Важливо зазначити такі особливості етики в міжнародних корпораціях.

Менеджмент має враховувати відмінність культурних вимірів етичної поведінки однієї і тієї самої компанії в різних країнах.

Нормативні вимоги щодо етичних аспектів дій менеджерів у приймаючій країні з боку законодавства материнської країни і штаб-квартири менш жорсткі, ніж у своїй країні, тобто існують подвійні етичні стандарти.

Діяльність міжнародних корпорацій спричиняє політичні страхи в країнах – реципієнтах (загроза реалізації в процесі зовнішньої торгівлі інтересів країн-донорів, а не приймаючих країн, вплив країн походження через транснаціональні корпорації на політичні процеси в приймаючих країнах, загрози політичній безпеці).

Загроза виникнення суперечностей між тими приймаючими країнами, в яких інтереси міжнародної корпорації можуть конфліктувати, наприклад, при переведенні бізнесу з однієї країни в іншу і втратою нею робочих місць і джерел податків, незважаючи на прагнення корпорацій зберегти основний капітал за будь-якої ціни.

Поширеною є практика хабарів місцевим чиновникам органів державної влади й управління з боку міжнародних корпорацій за сприяння компанії всупереч вимогам законодавства приймаючої країни. Дослідженням взаємозв'язку між корупцією та економічним розвитком, проведеним у 70 країнах світу, встановлено, що корупція справляє значний негативний вплив на темпи економічного розвитку країни. При цьому хабарі не лише погіршують інвестиційний клімат країн-реципієнтів, а й уражають тих, хто платить, а отже, руйнують менеджмент транснаціональних корпорацій.

Дискусії щодо етичних аспектів міжнародного менеджменту часто мають емоційний характер. Адже, з одного боку, етичні норми різних міжнародних компаній відрізняються між собою. З іншого боку, далеко не всі факти неетичних дій міжнародних корпорацій стають відомими широкій діловій громадськості і стають підставою для відповідного покарання, тому в цій сфері виникає багато чуток.

Важливо звернути увагу на складність розмежування хабарів від звичайних людських дружніх стосунків. У цьому зв'язку цілком доречним буде навести думку доктора Джонсона – однієї з найбільш товариських особистостей Англії XVIII ст. – про те, що «дружбу треба безперервно ремонтувати». А в міжнародному бізнесі такий ремонт набуває форм розваг, подарунків, взаємних послуг та інших проявів поваги і дружби. Тому у випадках отримання подарунків чи запрошень на розваги варто зважити на два запитання: що стоїть за запрошенням і що вас будуть просити в обмін на подарунки? У деяких культурах обмін подарунками – це необхідна прелюдія до бізнесу. Однак