Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Факт в постнекласичній науці

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
МЄЛКОВ ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
 
УДК 167. 5
 
Факт в постнекласичній науці
 
Спеціальність 09. 00. 09 – філософія науки
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії та методології науки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник – доктор філософських наук, професор ДОБРОНРАВОВА ІРИНА СЕРАФИМІВНА, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, філософський факультет, завідуюча кафедрою філософії та методології науки.
Офіційні опоненти – доктор філософських наук, професор КИСЕЛЬОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, провідний науковий співробітник кандидат філософських наук, доцент РУБАНЕЦЬ ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛІВНА, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», доцент кафедри філософії.
Провідна установа – Центр гуманітарної освіти Національної академії наук України.
Захист відбудеться «28» жовтня 2002 р. о 14 годині на засіданні.
Спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 17 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, вул. Володимирська, 60).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, вул. Володимирська, 58).
Автореферат розісланий «19» вересня 2002 р.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Глобальна цивілізаційна криза ХХ ст. ставить людство перед необхідністю перегляду свого світорозуміння, переосмислення засад своєї діяльності, перероблення їх на основі таких принципів, які б уможливили існування людської цивілізації у ХХІ ст. Особливо це стосується такої сфери творчості як наука – саме наукова та технічна діяльність людини постає як один із тих факторів, що призвели до сучасної кризи. В наші часи починає відбуватися процес пошуків нових засад науки; одним з основних проявів такого процесу виступає сучасна глобальна наукова революція, в результаті якої здійснюється становлення нової науки, що отримала назву постнекласичної (В. С. Стьопін).
В ході виникнення нового типу науки руйнується стара наукова картина світу, радикальні зміни відбуваються стосовно ідеалів та норм наукового дослідження. Узгодження засад наукової діяльності із загальнокультурними цінностями, спрямованість наукового пізнання на знаходження виходу з глобальної кризи – ось ті основні настанови, котрі виступають орієнтирами щодо нових норм та ідеалів науки, відбудову яких ми можемо спостерігати власними очима як результат наукової революції сьогодення. Не зважаючи на те, що такі засади наукової діяльності знаходяться ще на етапі становлення, навіть саме тому, перед дослідниками зараз постає завдання здійснення філософської рефлексії над концепціями сучасної науки, вивчення її філософських та методологічних засад, виявлення можливих напрямів їх розвитку.
Одне з центральних місць серед таких фундаментальних засад науки займає нормативне розуміння наукового факту. Саме факти виступають емпіричним базисом науки, гарантом істинності результатів наукових досліджень, критерієм їх об'єктивності. Як демонструють методологічні дослідження ХХ століття, науковий факт є складним феноменом, що не зводиться до даних досвіду; розробляються концепції теоретичної навантаженості факту, постають питання щодо його співвіднесення з об'єктом дійсності. В ході становлення нових парадигм сучасної науки перед нами відкривається нове бачення феномена фактичного.
Постнекласична наука має справу зі складними, людинорозмірними системами, що самоорганизуються; деякими характерними ознаками такої науки виявляються – співвіднесеність наукового пізнання із загальнокультурними цінностями, розвиток міждисциплінарних досліджень, тяжіння науки до взаємодії з іншими формами людської культурної творчості. У зв'язку з цим особливо актуальною постає проблема наукової фіксації факту становлення (самоорганізації), питання щодо об'єктивності наукового дослідження, вивчення ціннісного виміру феномена фактичного. Дослідження нового образу факту як у природничих, так і в гуманітарних науках дозволить краще зрозуміти специфіку сучасної наукової парадигми, буде сприяти оптимізації процесу людського пізнання.
Відтак, зазначені характерні риси та нагальні вимоги сучасної ситуації роблять проведення дослідження наукового факту в уявленнях сьогоденних парадигм науки надзвичайно актуальним як із суто філософських, так і з науково-методологічних позицій.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконувалась в системі досліджень, що проводить кафедра філософії та методології науки філософського факультету в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”, НДР № 01БФ041-01 “Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть”.
Об'єкт дослідження: гносеологічна складова філософських засад науки.
Предмет дослідження: розуміння наукового факту з точки зору методології постнекласичної науки у порівнянні з попередніми етапами розвитку науки.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у визначенні специфіки розуміння наукового факту в постнекласичній науці. Постановка даної мети обумовлює її наступну конкретизацію в таких дослідницьких завданнях:
- визначити роль факту в науці, розглядуваної як система знань (вивчення гносеологічного аспекту фактичного знання), у зв'язку з чим виявляється необхідним оглянути й узагальнити результати попередніх методологічних досліджень:
- оглянути взаємовідношення між науковим фактом та емпіричним науковим знанням;
- оглянути взаємовідношення між науковим фактом та теоретичним науковим знанням;
- розкрити місце факту в науковому світобаченні та його кореляцію з відповідними елементами наукової картини світу (розгляд онтологічного аспекту факту), зокрема:
- вивчити взаємовідношення між науковим фактом та подією дійсності у світлі філософсько-методологічних засад науки різних етапів її розвитку;
Фото Капча