Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фінансова діагностика діяльності підприємства в системі прийняття управлінських рішень

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Багацька К.В., к.е.н., доцент, доцент кафедри фінансів Національного університету харчових технологій

В сучасних умовах господарювання, що характеризуються високими ризиками невизначеності майбутнього, загроз і небезпек з боку зовнішнього середовища, проблема прийняття ефективних управлінських рішень економічними суб’єктами набуває особливої актуальності.

Рішення — це основна форма управлінської діяльності, яка відбиває зміст праці керівника; це діяльність суб'єкта управління, спрямована на досягнення цілей, які поставлені перед керованою системою (об'єктом) — підприємством, його структурними підрозділами, працівниками; це одноразовий вплив керуючої системи на об'єкт управління, який містить формулювання цілей, дій та їхньої реалізації. Як правило, формулювання рішення містить констатуючу (інформація про стан вирішуваної проблеми) і результативну (розпорядження про дії) частини [1, С.142].

Управлінське рішення — це результат творчої діяльності менеджера організації, який дає можливість вирішувати її проблеми та забезпечувати досягнення поставленої мети. Саме рішення є нічим іншим, як директивним актом, який спрямовує, координує і стимулює колективну діяльність. Головний об'єкт його впливу — соціально-економічні відносини, процеси і явища, які виникають у виробництві. Управлінське рішення - це результат конкретної діяльності менеджера. У цій своїй якості менеджер може істотно вплинути на ступінь досягнення цілей і завдань організації [2, С.225].

В системі управлінських рішень підприємства, що функціонує в реальному секторі економіки, особливе місце посідають фінансові рішення, наслідки прийняття яких безпосередньо чи опосередковано впливають на всі напрямки діяльності підприємства: матеріальне забезпечення, виробництво, збут, інвестиційну діяльність, кадрову політику тощо.

У наукових дослідженнях системи фінансового менеджменту проблема прийняття ефективних фінансових рішень на сьогодні є невирішеною. До питання розробки системи прийняття ефективних фінансових рішень на підприємствах реального сектора економіки звертались такі провідні українські вчені, як І.А. Бланк, О.О. Терещенко, А.М. Поддєрьогін, С.Я. Салига, М.Я. Дем’яненко, М.М. Хоменко, В.М. Шелудько, І.В. Кривов’язюк, О.В. Мороз, Г.І. Філіна та багато інших. Грунтовною базою для цих досліджень стали праці У.Шарпа, А. Раппопорта, Г.Марковіца, М.Гордона, Є Брігхема та інших.

Вивчення праць науковців, що створили методологічну базу фінансового менеджменту, призводить до висновку, що існує дві точки зору стосовно сфери застосування фінансових рішень. Одна група вчених [3; 4; 5 та ін.] стверджує, що фінансові рішення – це рішення, по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами для його функціонування і розвитку,

тобто фінансові рішення зводяться до формування структури капіталу і забезпечення оптимальної його структури. Інша група дослідників [6; 7; 8; 9 та ін.] розширює обсяги компетенції менеджерів і підкреслює, що фінансові рішення стосуються не тільки формування капіталу, а і його використання.

Погодимось з тим, що «фінансові рішення, що їх формулює фінансовий менеджмент підприємства, стосуються двох блоків проблем: формування фінансових ресурсів підприємства та формування активів підприємства, операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства» [9, с.9]. Тобто, на нашу думку, фінансові рішення не мають зводитися лише до питань фінансового забезпечення діяльності підприємства, позиція і думка фінансового менеджера при вирішенні питання використання фінансових ресурсів має бути визначальною, адже:

- від рівня ефективності використання фінансових ресурсів в поточному періоді безпосередньо залежить і політика фінансування в наступних періодах;

- більшість критеріїв ефективності використання ресурсів є фінансовими показниками (прибуток, рентабельність);

- основні критерії прийняття рішень стосовно використання фінансових ресурсів також є фінансовими;

- основні об’єктивні обмеження в можливості використання ресурсів також оцінюються фінансовими показниками.

Функціонування підприємств в умовах перманентної загрози загострення кризових явищ як у локальному, так і у глобальному масштабі, підвищують вимоги до фінансових менеджерів стосовно якості рішень, що приймаються.

Досілження якості управлінського рішення викладено в роботі Бакуменко В.Д. [10, с.153], який виділяє наступні ознаки високої якості управлінського рішення: - своєчасність (швидкість прийняття), - надійність (обґрунтованість), - економічність (мінімальна кількість ресурсів, що споживаються), - кількісна визначеність, - можливість чіткого контролю. Для того, щоб бути ефективним (оптимальним або раціональним - досягти якихось поставлених цілей), рішення має відповідати таким вимогам: - бути реальним; - містити механізм реалізації; - готуватись, ухвалюватися та виконуватися в реальному масштабі часу; - бути реалізованим; - бути гнучким; - передбачати можливості верифікації (перевірки істинності) і контроль за виконанням. При прийнятті управлінського рішення необхідно враховувати об'єктивно діючі закони управління, а саме:

1) залежність організаційних форм і методів управління від організаційної структури підприємства, матеріально-технічної бази та умов управління; 2) збереження пропорційності й оптимального співвідношення всіх елементів системи управління; 3) єдності організаційно-методологічних основ на всіх рівнях управління; 4) єдності й підлеглості критеріїв ефективності, які застосовуються у процесах управління; 5) відповідності потрібного часу та часу, наявного в розпорядженні під час вирішення завдань управління; 6) залежності ефективності вирішення завдань управління від обсягу та об'єктивності використаної інформації [11, с.38].

В економічній літературі, присвяченій проблематиці розробки і прийняття управлінських рішень [12; 4; 13; 14 ] наводяться різноманітні види фінансових рішень та викладені різні підходи до їх трактування. Узагальнення зарубіжних підходів до класифікації фінансових рішень, проведене М.Е. Сорокіним [15] дало змогу розробити автору найбільш змістовну на наш погляд класифікацію фінансових рішень.

Так, на думку М.Е. Сорокіна, фінансові рішення діляться на наступні групи:

- стратегічні фінансові рішення (максимізація вартості бізнесу, реорганізація, забезпечення довгострокового зростання);

- операційні рішення (управління

Фото Капча