Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фінансові ресурси підприємства і джерела їх формування

Тип роботи: 
Магістерська робота
К-сть сторінок: 
127
Мова: 
Українська
Оцінка: 

здійснювати за сімома показниками (таблиця 4.) [65, 353-360].

 
Таблиця 1
Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки фінансової стійкості та стабільності підприємства.
 
При аналізі ліквідності підприємства використовують такі показники [19, 74]:
За світовим досвідом, в чисельнику відображаються лише грошові кошти. Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокової заборгованості воно може погасити в поточний момент або найближчим часом. Теоретично достатнім вважається, якщо Кал вище 0,2-0,35. Це означає, що на 20-35% підприємство може в поточний момент погасити всі свої короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною. Такий показник називають ще коефіцієнтом платоспроможності.
Він вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов`язань. Теоретичне значення цього показника 1,5 – 2,5. 
Якщо при аналізі таких коефіцієнтів виявлені відхилення від рекомендованих значень, то необхідно з`ясувати причини цього.
Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб’єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення ) руху капіталу та його віддачу.
У чисельнику формули може бути балансовий, операційний чистий прибуток, у знаменнику – середні показники загального капіталу ( загальні активи ), основного капіталу (довгострокові активи), оборотного капіталу (поточні активи). При розрахунку коефіцієнта прибутковості можуть використовуватися і дані пасиву балансу. Таким чином, можна знайти коефіцієнт прибутковості загального, власного, акціонерного, перманентного капіталів. Коефіцієнт прибутковості, розрахований для основного та оборотного капіталу, дасть змогу володіти інформацією про ефективність інвестицій в ці активи. У разі розрахунку коефіцієнту прибутковості для власного, акціонерного та перманентного капіталів характеризується рівень прибутковості власників підприємства, прибутковість власного і довгострокового залученого капіталу.
Ефективність використання капіталу підприємства проявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз його полягає у досліджуванні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оберненості, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта.
Показники ефективності використання капіталу аналізуються в такій послідовності: розраховуються самі показники; показники порівнюються в динаміці; робляться аналітичні висновки.
Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього , тим стійкіший фінансовий стан підприємства.
Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення власного та позикового капіталу (наприклад, 70:30 ; 60:40 ; 50:50) [66, 35]. На мою думку, це залежить від конкретних умов господарювання, фінансової політики держави, від обертання капіталу.
Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато факторів. Від того, які саме фактори впливають на неї, розрізняють декілька видів стійкості.
Відповідно до підприємства як господарюючого суб`єкта існує [9, 63]: внутрішня стійкість; фінансова стійкість; загальна стійкість.
Внутрішня стійкість – це такий фінансовий стан підприємства, за якого забезпечується достатньо високий результат його функціонування.
Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також затрати на його розширення і оновлення. Загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження коштів (доходів) над витрачанням. Умовою загальної стійкості підприємства є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і в загалі діяльності господарюючого суб`єкта. Надлишкова фінансова стійкість також негативно впливає на виробничо-торговельну діяльність, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи затрати підприємства надлишковими запасами і резервами.
Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображається в її показниках. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості. 
До абсолютних показників фінансової стійкості відносять такі групи показників [9, 63]:
Для характеристики джерел формування запасів і затрат що відображають різний ступінь охоплення різних видів джерел:
Наявність власних оборотних коштів (НВОК). Розраховується як різниця між джерелами власних і прирівняних до них коштів (І розділ пасиву балансу) і поза оборотними активами (розділ І активу балансу). Він характеризує чистий оборотний капітал: НВОК=Ір.ПБ-Ір.АБ(29), де Ір.ПБ – підсумок розділу І пасиву балансу; Ір.АБ – підсумок розділу І активу балансу.
Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (ВДПД). Отримується шляхом додавання до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів (ІІ розділ пасиву балансу): ВДПД=НВОК+2р.ПБ, де 2р.ПБ – підсумок розділу ІІ пасиву балансу.
Загальна величина основних джерел формування запасів і затрат (ЗВОД). Розраховується додаванням до власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат суми короткострокових кредитів і позикових коштів: ЗВОД= ВДПД+КК, де КК - короткострокові кредити і позикових кошти.
Показники забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування:
Лишки (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (НВОК): 
НВОК= НВОК-ЗЗ, де ЗЗ - запасів і затрати (розділ 2 активу балансу).
Лишки (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (ВДПД): ВДПД= ВДПД-ЗЗ.
Лишки (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (ЗВОД): ЗВОД=ЗВОД-ЗЗ. У наукових роботах останнього часу вчені-економісти виділяють один абсолютний показник фінансової стійкості – наявність власних оборотних
Фото Капча