Фінансовий облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

 

Вступ

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ, ВИДИ ТА ОЦІНКА МШП

1.1 Сутність, види та оцінка МШП.

1.2 Оцінка МШП

Розділ ІІ. ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ОБЛІК МШП

2.1 Документування руху МШП

2.2 Синтетичний та аналітичний облік МШП

Розділ ІІІ. ВІДОБРАЖЕННЯ МШП У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЙ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

Актуальність теми полягає в тому, що сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробці та прийнятті управлінських рішень забезпеченню ефективності їх роботи. Працюючи в умовах ринку, чи конкуренції, власник повинен постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, співставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенціальний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Для виконання виробничо-господарської програми підприємству необхідні предмети праці – виробничі запаси.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До виробничих запасів належать сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали передані в переробку, запасні частини, інші матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети.

Метою даної курсової роботи є дослідження особливостей бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.

До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.

Основою побудови бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації – склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.

 

 

 

В процесі своєї господарської діяльності кожна організація набуває і використовує велику кількість предметів, які враховуються не в складі основних коштів, а в складі виробничих запасів. Такі предмети в бухгалтерському обліку прийнято називати малоцінними і швидкозношувані предметами. Хоча МШП частково виконують функції, подібні до функцій необоротних активів, але відповідно до встановленого порядку вони включаються до складу запасів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.

До МШП згідно П (С) БО 9 «Запаси» відносять предмети, термін експлуатації яких не перевищує року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік МШП ґрунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03. 04. 93 р. № 250, і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України 07. 05. 93 р. № 25. Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

вартість – не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

термін служби: МШП використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

Введення в дію П (С) БО 9 «Запаси» та П (С) БО 7 «Основні засоби» спричинило зміни в порядку відображення МШП. Це пов’язано зі зміною критеріїв зарахування предметів до малоцінних та швидкозношуваних. Відповідно до вимог П (С) БО 9 основним критерієм для віднесення предметів до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання.

Згідно з П (с) БО 9 і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій починаючи з 01. 01. 2000р. МШП можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів. Таким чином, підприємство самостійно повинно розподілити наявні на його балансі МШП на дві групи:

малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»), які відображаються у складі запасів у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»;

малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»), які в бухгалтерському обліку підлягають амортизації та відображаються у складі основних засобів у першому розділі активу балансу «Необоротні активи».

Критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року – у складі «Необоротних активів».

Введення П (С) БО 9 надало підприємствам право самостійно приймати