Фінансовий облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Універсальність програми досягається ще й тим, що вся інформація в програмі надається та обробляється однаково. Наприклад, список об'єктів аналітичного обліку можна прив’язати до будь-якого рахунку чи субрахунку. Введення інформації, тобто прив’язування суми проводки до об’єкту аналітики, буде здійснюватися завжди однаковим чином, але інтерпретація фізичного смислу внесеної інформації цілком залежить від бухгалтера.

В якості вихідної інформації в програмі 1С: Бухгалтерія використовується журнал операцій, в якому господарські операції відображаються у вигляді бухгалтерських проводок. Коли проводка внесена до журналу операцій, вона приймає участь у формуванні стандартних та довільних звітів. Існуючі у програмі режими, котрі дозволяють вносити до журналу операцій відразу групу проводок з автоматичним розрахунком сум цих проводок («Типові операції» та «Документи і розрахунки»), переслідувати ту ж саму мету: проводка записується до журналу операцій і впливає на формування підсумкових даних – оборотів та залишків по рахунках. Але самі по собі суми оборотів та залишків несуть мало інформації. Але корисніше мати ці дані не в цілому, а з розподілом по об’єктах аналітичного обліку. В самому загальному вигляді, настроювання програми на особливості ведення обліку на конкретному підприємстві зводиться до настроювання аналітичного обліку, тобто визначенню, яким чином будуть деталізовані дані на тому чи іншому рахунку, щоб при перегляді звітів бухгалтер міг бачити ту інформацію, яка його цікавить.

Отже, прості для використання можливості «1С: Бухгалтерії для Windows» щодо ведення аналітичного та кількісного (а в версії ПРОФ – і валютного) обліку по будь-якому рахунку і відображення цієї інформації у звітах вже більш ніж достатні для багатьох бухгалтерів на малих і середніх підприємствах.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на практиці може забезпечуватися різними способами:

- придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;

- автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

- використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпеченням автоматизованого розв’язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому повинно враховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Після придбання відповідно до виписаних документів виробничі запаси доставляються на склад підприємства або матеріально-відповідальній особі. На складі здійснюється документоване оформлення операцій і первинне оброблення даних з обліку виробничих запасів, ведеться аналітичний облік у місцях зберігання матеріальних цінностей. Інформаційна база на цьому рівні – це складська картотека, в якій відображається рух і залишки на конкретну дату або за конкретний період часу.

Облік матеріалів у бухгалтерії ведеться в кількісному та вартісному вияві, у розрізі матеріально відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків та облікових груп на основі зданих первинних документів зі складів та підрозділів підприємства. Здійснює розрахунок і формування вихідної інформації регламентного, контрольного і довідкового характеру. Виконується аналіз, прогноз, аудит і прийняття управлінських рішень у цілому по підприємству або структурному підрозділу.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типових господарських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.

Для обліку матеріальних цінностей використовуються типові форми первинних документів, що утворюють вхідну інформацію:

- прибутковий меморіальний ордер;

- здавальна накладна;

- товарно-транспортна накладна;

- накладна на переміщення матеріалів;

- акт про приймання матеріалів;

- лімітно-забірна картка;

- вимога;

- накладна на відпуск матеріалів на сторону;

- картка складського обліку.

Вихідною інформацією складського обліку є:

- картка складського обліку матеріалів;

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- довідкова інформація;

- інформація про переоцінювання матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- інвентаризаційна відомість.

А в бухгалтерії основною регламентованою вихідною інформацією з обліку матеріальних цінностей є:

- інвентаризаційна відомість наявності матеріальних цінностей;

- зведена відомість надходження матеріальних цінностей;

- зведена відомість витрат матеріальних цінностей;

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- картка підзвітної особи;

- відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;

- відомість переоцінювання матеріальних цінностей;

- відомість нарахування та списання МШП;

- відомість надходження матеріальних цінностей в аналітичному розрізі;

- відомість використання матеріальних цінностей;

- довідкова інформація обліку та аудиту матеріальних цінностей;

- відомість показників прибутку, отриманого від реалізації матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- журнал обліку відпуску матеріальних цінностей;

- прогнозування запасів товарно-матеріальних цінностей;

- прогнозування використання матеріальних цінностей.

Є свої особливості автоматизованого обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).

В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний до обліку матеріальних цінностей, а облік МШП, які перебувають в експлуатації, вимагає виокремлення таких груп: інструменти, спецодяг і спецвзуття, господарський інвентар, штампи, спецпристосування, моделі спеціального та загального призначення. У середині групи МШП обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання та використання (цехами, службами та іншими підрозділами підприємства).

В автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів із експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.

Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляє графік документообігу, у якому визначається рух первинних документів на підприємстві.

Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів:

- повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, який втратив свою придатність до використання;

- записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента (для тривалого використання) ;

- акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи ламання.

 

 

Дослідивши і вивчивши питання фінансовий обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

МШП – це предмети, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не більший за рік. На такі МШП не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати), з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів у місцях експлуатації і матеріально відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. При веденні складського обліку МШП підприємствах використовуються типові форми первинного обліку МШП затверджені наказом Мінстату України від 21. 06. 96 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів». Аналітичний облік МШП ведеться в інвентарних картках типової форми. Формування первісної вартості відбувається залежно від форми надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємство (грошові розрахунки, бартер, безоплатне одержання).

Облік МШП ведеться за допомогою другого класу рахунків. Підставою для списання використаних у виробництва матеріалів служить відомість розподілу витрат МШП, яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо).

Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів (однорідними групами), установленими виходячи з потреб підприємства.

Система обліку, яка склалася роками на вітчизняних підприємствах, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з МШП.

Малоцінні та швидкозношувані предмети займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємства у сфері діяльності, при визначенні результатів господарської діяльності та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

Облік МШП розглядається в тісному зв'язку з процесами обробки облікової інформації. Широке використання в обліку МШП сучасних засобів обчислювальної техніки забезпечує більш якісну реєстрацію операцій по руху МШП, комплексну обробку отриманої інформації та її подання в будь-які інтервали часу і на різні рівні управління.

 

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 99 р. № 996-Х1У

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗОЛ 1. 1999 р. № 291

Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку малоцінних та швидкозношених предметів» від 22. 05. 96р. №145

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11. 08. 94 р. № 69, зі змінами та доповненнями

Лист ДПАУ «Про відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів» від 12. 01. 2001 р. №286/7/15-1117

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України – Київ: «А. С. К. «, 2000р.

За ред. С. Ф. Голова Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні – Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2000 р.

За ред. Професора Ф. Ф. Бутинця Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник – Житомир: ЖІТІ, 2000 р.

Н. М. Малюга та інші; за ред. Професора Ф. Ф. Бутинця Облік в галузях економічної діяльності: торгівля, автотранспорт, будівництво. Збірник задач і вправ. Навчальний посібник для студентів вузів – Житомир: ЖІТІ, 2001.

Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. – Житомір: ПП «Рута», 2002. -544 с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ за ред. Проф. Ф. Ф. Бутинця-3-вид., перераб. і доп. – Житомір: ЖІТІ, 2001. – 672с.

Лишиленко О. В. Фінансовий облік: Підручник. – 2-ге вид., перероб. І доп. – Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2008. – 556с.

Організація бухгалтерського обліку: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / Ф. Ф. Бутинець, О. В. Олійник, М. М. Шигун, С. М. Шулепова. – 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 576 с.