Фізіологічні основи загартування

обтирання;

обливання;

ванни;

душ;

купання в закритих і відкритих водоймах.

Сила подразнення водою досягається збільшенням площі зіткнення з нею, зниженням температури води і збільшенням часу її впливу. Якщо обтирання, наприклад, проводиться як спеціальна загартовуюча процедура, то душ використовують як для миття тіла, так і у якості однієї з форм загартовування.

Надзвичайно корисним є купання у відкритих і закритих водоймах, оскільки воно супроводжується фізичним навантаженням у воді і викликає позитивні емоції. Купатися потрібно один раз на добу. Дітям рекомендується купатися при температурі води не нижче 22-23°С, а повітря – не менш 25-26°С при гарній безвітряній погоді. Особливу користь приносить купання в морі, де ефект впливу води складається з її температури, швидкості руху, мінерального складу та механічних впливів. Однак цією процедурою не можна зловживати, при неправильному використанні вона може привести до втоми, застуди, тремору.

Досить давно і постійно тривають дискусії навколо такої надзвичайно сильнодіючої процедури, як зимове плавання. Цей вид загартування ще не став масовим, хоча число шанувальників холодної води зростає. В Україні існує Федерація зимового плавання, а у великих містах – секції, які об’єднують більше 10 тисяч людей. Популярність такого загартовування пояснюється не тільки стараннями телепропаганди і газетних статей. Крижана вода – чудовий бездопінговий стимулятор усього організму, сильний спосіб тренування системи його терморегуляції, джерело позитивних емоцій.

Однак встановлено, що людина, яка не пройшла школи загартовування, виявившись у воді з нульовою температурою, через 12 хвилин непритомніє, а через 18 хвилин може загинути. При температурі води плюс 10°С небезпечні часові межі відсуваються відповідно до 25 й 55 хвилин, при 20°С – до 135 і 360 хвилин. Вчені-медики досі не прийшли до єдиної думки, чи є корисним зимове купання, оскільки існує занадто багато факторів, які говорять про те, що організму при цьому наноситься шкода, найчастіше непоправна.

Особливості терморегуляції організму дітей і підлітків спричинили виникнення двох точок зору на доцільність піддавати їх надмірним впливам холоду. Прихильники однієї з них розглядали таке загартовування як необхідну умову виховання дітей, посилаючись при цьому на звичаї окремих народів. Так, скіфи купали маленьких дітей у будь-яку погоду. Звичай обтирати немовлят снігом, обливати маленьких дітей холодною водою, купати в ранковій росі існував багатьох народностей. Однак варто нагадати, що наукою визнано доцільними не всі способи загартовування дітей, які існували у звичаях різних народів, багато серед них і таких, які завдавали непоправної шкоди здоров'ю.

Прихильники іншої точки зору вважали загартовування холодом для дітей тільки шкідливим. Так, відомий популяризатор медико-біологічних знань минулого століття Г. Льюїс писав: «Філософія красномовно проповідувала, що дітей варто загартовувати, що холодні купання і легкий одяг повинні зміцнювати дітей точно так само, як і дорослих. Не слухайте цих філософів, поважні матері! Дуже здорові діти, щоправда, переживуть такий експеримент, але він у будь-якому разі більш-менш зашкодить їм, у силу загального закону, за яким тварина, чим воно молодша, тим менше здатна протидіяти зовнішньому холоду».

Граничні низькотемпературні навантаження на організм дітей вимагають надзвичайної напруги всіх фізіологічних механізмів, всіх його захисних сил, і впоратися з цим навантаженням дитина зможе лише за рахунок порушення діяльності органів і систем, які безпосередньо не брали участь у цій роботі. Це так звана ціна пристосування. Найбільш вразливим у таких ситуаціях виявляється головний мозок, тому на сьогодні граничні низькотемпературні навантаження вважаються недоцільними для підростаючого організму. Існує достатньо інших, більш легких і безпечних засобів загартовування. Все сказане дозволяє негативно ставитися до загартовування крижаною водою дітей дошкільного віку і не рекомендувати дану форму роботи для тренування захисних сил організму.

У процесі розвитку дитини під впливом загартовування збільшується координуюча роль центральної нервової системи на діяльність всіх внутрішніх органів, реакції організму стають все більше ощадливими, поліпшується здатність до тренування. Слід підкреслити, що певна відповідна реакція організму виробляється тільки при систематичному повторенні і тільки на окремий фактор. На будь-які нові впливи діти реагують як незагартовані.

Разом з тим не можна не відзначити й іншу закономірність, яка визначає неспецифічний ефект загартовування, який проявляється в тому, що будь-які впливи чинять загальний сприятливий вплив на центральну нервову систему, поліпшують її координуючу функцію і рухливість нервових процесів. Завдяки цьому вдосконалюється не тільки взаємодія фізіологічних систем: дихання і кровообігу, обміну речовин і регуляції тепла, а також працездатність центральної нервової системи, психічний і фізичний розвиток дитини.

Крім вікових особливостей організму, ефект загартовування багато в чому визначається індивідуальними рисами характеру дитини, типологічними особливостями її вищої нервової діяльності. В організації загартовування необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей, у жодному разі не зневажаючи ними. Так, загартовування дітей, у яких яскраво виражена сила і урівноваженість нервових процесів, корисно проводити більш швидкими темпами у порівнянні із загартовуванням дітей, у поведінці яких виявляються ознаки слабкості нервових процесів. Якщо в дитини переважає збудження, краще проводити з нею заспокійливі процедури, а якщо гальмування, – підбадьорливі.

Дуже важливо, щоб під час проведення загартовуючих процедур у дитини був гарний настрій. Експериментально підтверджено, що позитивні емоції майже повністю виключають негативний ефект навіть при дуже сильному охолодженні.