Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Фольклор та гумор в літературному житті Рівненщини

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Фольклор та гумор в літературному житті Рівненщини
2. Проблеми екології рідного краю у творах М. І. Пшеничного
3. Чорнобильська тема у творчості рівненських поетів
Список використаної літератури
 
1. Фольклор та гумор в літературному житті Рівненщини
 
 Григорій Семенович Дем’янчук – збирач українських народних легенд і переказів. Він побував у кожному районі нашої області, зустрічався із знаючими і бувалими людьми, Цікавився героїчним минулим нашого краю, записував легенди і перекази, які чув від добрих людей. Ці легенди він зібрав у книжку»Біля джерел». У далекі часи на нашу землю нападали татари. Завойовники грабували мирних предків, вбивали їх, гнали в неволю. Та не корились зайдам поліщуки, а боронили свою волю, звільняли поліські землі від чужоземців, працювали і творили добро для слави роду і народу нашого, в ім’я життя. Пам’ятають люди легенди сивої давнини, переказують їх своїм дітям, аби вони знали про волелюбних предків і проймалися гордістю за свій народ, який над усе любив рідну землю і волю. Народна пам’ять донесла ці легенди до нашого часу.
Про набіги татар на поліські землі свідчить також легенда»Гора Татарка», яку записав Г. Дем’янчук в с. Нобель, що в Зарічненському районі.
У селі Кричильськ Сарненського району проживає відомий сучасний український гуморист Леонід Куліш – Зіньків. Він видав ряд гумористичних збірок. Ось деякі з них «Ті самі гості у ту саму хату», «Чого мовчала миша»,
«Дівонька – круглая голівонька», «Гумористичне намисто». Працюючи вчителем у селі Кричильськ, гуморист багато пише для дітей, проте не забуває й дорослого читача.
Ось цікава, на мій погляд, гумореска.
Уроки етики
Огірок образився на диню,
й культури справжній дав урок:
-Ви на «ти» звертатись не повинні,
Бо тепер не той я огірок.
Хімію я знаю, ніби вчений,
Від сполук всього мене трясе.
То ж тепер звертайтеся до мене -
Пестицид Нітратович. І все.
Очевидно, що в гуморесці йдеться про надмірне використання добрив, від яких навіть овочі стали називати себе сміхотворними іменами. Етика- це норма поведінки. А нещасний Огірок від надмірної кількості добрив став себе величати Пестицидом Нітратовичем і вчить Диню»правильно»звертатися до нього, вкрай насиченого різними шкідливими для здоров’я людини речовинами, які взяв із землі. А землю наситили цими добривами такі ж люди, які мало дбають про своє здоров’я, про здоров’я нації.
У селі Висоцьк Дубровицького району проживає поет-гуморист і байкар Петро Харитонович Красюк. Він тепер на пенсії. Працював учителем української мови і літератури у місцевій школі. У Петра Харитоновича є більше 10 збірок гумору. Серед них – «Хід конем»,
«Пасивний бобер», «Ретельний Терпуг», «Обережний Півень», «Самостійний син». Пише П. Красюк свої твори для дорослих, але в нього є чимало гуморесок для дітей
У Здолбунові живе цікавий гуморист Береза Юрій Павлович. Після закінчення Рівненського педінституту викладав українську мову і літературу в Глинному Рокитнівського району. Його гумористичні збірки – «Дефіцитний фанат», «Щастить же людям», «Хронічне нещастя». В основному твори письменника призначені дорослим, але є в нього чимало віршів-гуморесок для дітей.
Мрія збитошника
-Ким ти мрієш стати?
-Міліціонером!
-А чому, сказати
Міг би ти, Валеро?
-Бо коли ним буду,
То батько і мати
Перестануть гудить
Мене й лупцювати.
У Юрія Берези є й такі гуморески, де йдеться, як малі діти, які ще не мають певного життєвого досвіду, поступово пізнають навколишній світ:
Неслухняне молоко
Ох, яке ж, бабусю, наше
Неслухняне молоко, -
Сльози стримуючи, каже
П’ятирічний внук Демко.
-Що ж тебе, – пита старенька, –
На цю думку навело?
-Я налив його в кишеню,
А воно взяло й втекло.
Є цікаві гумористичні збірки й у письменника Володимира Опанасовича Грабоуса, який мешкає в Рівному. От хоча б»На чисту воду», «Вельможний Крук», «Гадюка і Журавель». А в цих збірках є»Іскринки з веселої скриньки». Так у гуморесці»Найсильніша»дівчинка проявила спостережливість за працею дорослих:
Людям хвалиться Ганнуся:
-Найсильніша в нас бабуся.
Бо вона за всіх
Все робить,
Не беруть її хвороби.
У селі Клевань, що біля Рівного, живе чудовий гуморист Ростислав Тимофійович Солоневський. Він за фахом учитель математики, тому й не дивно, що багато гумористичних творів присвячує дітям. Творчий доробок письменника чималий. Це збірки гумору»Експонати», «Хто є хто», «Я за голкою біжу»та інші.
 
2. Проблеми екології рідного краю у творах М. І. Пшеничного
 
Тихії води, яснії зорі... Це це поетичний образ нашої рідної України. І тут, у краї рідному, теж чисті джерела. О, як то хочеться, щоб кожна родина наша пила чисту джерельну воду. Пий її, життєдайну чисту водицю, очищайся від бруду і сну, турбуйся про велич і красу храму душі своєї.
Чистий і дужий іди по землі і світи добротою. Бо лиш добра людина розумом своїм і любов’ю врятує природу, збереже її до наступних поколінь. Це їй, добрій людині, належить:
Фото Капча