Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формально-семантичні особливості композитів vn-структури у сучасній італійській мові

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 

показники синтаксичних зв’язків, а також артиклі, сполучники, прийменники, якщо вони є у вихідній синтаксичній конструкції. Напр.,

1. L’oggetto per portare le carte > che porta le carte > il portacarte ’папка для паперів’, букв. ’що містить папери’.
2. L’uomo che gabba la gente > chi gabba la gente > il gabbagente ’брехун’, букв. ’що обманює народ’.
У композиті може змінитися вихідний порядок елементів, можуть виникнути кінцеві морфеми для оформлення категоріальних (частиномовних) ознак слова. На морфемному шві між сполучуваними основами може з’явитися інтерфікс. Інколи правостороння основа оформляється суфіксом, який виконує роль ономасіологічного базиса. Напр., англ. having blue eyes > blue-eyed ’синьоокий’, де -ed формує в дієприкметнику семантику атрибута.
Однак пріоритетними у словоскладанні є ознаки семантичні – лексичні значення слів і семантика предикатних відношень між ними, на що вказувалося багатьма дослідниками композитів [Бенвеніст, Фанселоу, Докуліл].
Оскільки словотвірна операція для утворення композита відбувається над двома повнозначними словами, а не над основою (рідше – словом) і словотвірною морфемою, а також зважаючи на те, що при цьому на перший план виступає семантичний модуль, словотвірне правило опису породження композита набуває іншого вигляду. На думку ряду дослідників словотвору композитів [Бенвеніст, Докуліл, Кубрякова], специфіка утворення складних слів може бути відображена з допомогою правил такої структури: а) ономасіологічний базис; б) ономасіологічна ознака і в) ономасіологічний предикат-зв’язка.
Таким чином, словотвірне правило для композитів набуває виразного ономасіологічного спрямування, його можна ототожнити з виведенням ономасіологічної структури (ОС) композита, що має такий вигляд: ОС композита = ономасіологічна ознака + ономасіологічний базис + предикат.
Ономасіологічний базис – це категоріальний (частиномовний) класифікатор, який може міститися: а) всередині композита (ендоцентричні конструкції: А + Б  різновид А або різновид Б).
Напр., portaacqua < portare ’носити’ + acqua ’вода’ – 1. продавець води; 2. (спорт.) член команди велогонщиків, що стежить за постачанням водою;
guastafeste < guastare ’псувати’ + мн. festa ’свято’ – 1. той, що псує всім настрій; буркун; 2. те, що руйнує плани;
lavapavimenti < lavare ’мити’ + мн. pavimento ’підлога’ – електропобутовий прилад для мийки підлог;
б) або за його межами (екзоцентричні конструкції: А + Б  ні А, ні Б) :
saltamontagne < saltare ’стрибати’ + мн. montagna ’гора’ – альпініст (букв. ’що стрибає по горах) ;
tirabaci < tirare ’приваблювати’ + мн. bacio ’поцілунок’ – кучер (на лобі, щоці)  (букв. ’що приваблює поцілунки’) ;
portapianparole < portare ’нести, доносити’ + piano ’тихо’ + мн. parola ’слово’ – поліцейський шпигун, філер (букв. ’що тихо доносить слова’).
Рідше роль базису у композитах, утворених способом основоскладання, виконує суфіксальна морфема: напр. : укр. рубати дрова > дров /о/ руб +  – .
У романських мовах у композитах ендоцентричної конструкції базис, як правило, формується за рахунок лівосторонньої одиниці (різновид А). Напр., фр. coupe-papier ’ніж для розрізування книг, паперу’, порт. limpa-chaminйs ’сажотрус’, іт. aspirapolvere ’пилосос’.
У германських мовах, мовах скандинавського ареалу, слов’янських мовах базис частіше міститься у правій частині композита. Напр., укр. висока гора > високогірний; англ. driver of the car > car-driver ’шофер автомобіля’.
Роль ономасіологічної ознаки у композитах частіше виконують повнозначні слова з вихідної бази, які, відповідно, змінили свої лексичні функції.
Операції над лексичними компонентами композита відзначаються рядом особливостей, що зумовлено лексико-граматичною специфікою мотиваторів, а також відношенням між всіма складовими ономасіологічної структури слова. Експліцитний опис ОС спирається на перифразу – реконструкцію мотивуючої синтаксичної одиниці (словосполучення або речення). Напр.,
іт. : L’uomo (animale) che ama mangiare la carne > chi ama mangiare (mangia) la carne > il mangiacarne – ’той, хто надає перевагу м’ясу; м’ясоїд; (із жарг. відтінком) м’ясоїдний (про тварину) ’;
рос. : Человек, перевозящий воду > тот, кто возит воду > водовоз;
укр. : Комаха, що їсть мух > той, хто їсть мух > мухоїдка.
Однак виявлення синтаксичного мотиватора через перифрази не завжди є можливим, особливо для композитів екзоцентричної конструкції, де лексичне значення композитів є асоціативним. Напр., che porta gli elettrodi > portaelettrodi < portare ’містити’ + мн. elettrodo ’електрод’ – ’1. ізоляційна опора, необх. для захисту камери електролізу; 2. пристрій для підтримування електродів’ (букв. ’що містить електроди’) ;
che para il naso > il paranaso < parare ’захищати’ + naso ’ніс’ – ’1. захист від цікавих’ (букв. ’що захищає ніс (або від носа) ’),
Це свідчить, що адекватний аналіз глибинної структури композитів неможливий без урахування їх внутрішньої форми (ВФ). Теорія внутрішньої форми стала методологічною частиною дериватології. З різних концепцій ВФ – енергетична (В. Гумбольдт), етнопсихологічна (Х. Штейнталь, В. Вундт), етимолого-психологічна (О. Потебня), логіко-філософська (Г. Шпет), гносеологічна (Вайсгербер) – концепція О. Потебні дістала найбільшого розвитку в працях вітчизняних дериватологів.
ВФ “як найближче етимологічне значення слова” (О. Потебня) може бути прямо або асоціативно відображена у лексичному значенні похідного слова, що дозволяє розглядати її як засіб вираження змісту, відображеного лексичним значенням. Залежно від ВФ лексичне значення похідного слова зближується із значенням ВФ, відступає від нього або виражає його опосередковано, актуалізуючи за асоціаціями
Фото Капча