Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування духовних цінностей старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
ВСТУП 
1. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТАНОВКИ ДАНОЇ ПРОБЛЕМИ 
2. ОСНОВНІ АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ АСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЗИТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ 
3. ФОРМУВАННЯ  ДУХОВНИХ  ЦІННОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ В  УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ВИХОВУЮЧОГО  СЕРЕДОВИЩА 
4. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЗИТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ 
ВИСНОВКИ 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
ВСТУП
 
У сучасних умовах входження України до європейського освітнього простору особливо важливою є проблема створення виховної системи, яка б забезпечила формування особистості нового типу, якій притаманний високий рівень духовності та культури, вміння творчо мислити, яка б гнучко реагувала на зміни в оточуючій дійсності й сама їх створювала.
Водночас несприятливі соціально-педагогічні обставини, негативні соціальні умови призводять до педагогічної занедбаності, моральної пасивності та деградації, неадекватності поведінки старшокласника нормам системи суспільних відносин, у яку він входить в процесі свого соціального становлення.
Старшокласники мають низку проблем на психолого-педагогічному, медико-біологічному, екологічному та соціально-економічному рівнях, що прогресують і спричинюють асоціальну поведінку. Наявність такої поведінки у дітей даної категорії – одна з найбільших проблем сучасного українського суспільства. Тому надзвичайно актуальним є попередження, корекція асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників.
Існуюча джерельна база з даної проблеми представлена різноманітними дослідженнями вчених, серед яких: В.П. Биков, М.І. Боришевський, В.О. Моляко, П.В. Симонов, В.Г. Чужикова, В.О.Шатенко, В.В. Головченко, М.Б. Євтух, Л.М. Зюбін, А.Е. Личко, Ф.С. Махов, Г.М. Міньковський, В.П. Пастухов, О.І. Пилипенко, В.О. Татенко, М.М. Фіцула, А. Аніщенко, С. Омельченко (взаємодія соціальних інститутів у формуванні здорового способу життя та підвищенні ефективності громадянського виховання школярів); В.В. Нечитайло (переважаюча роль попередження віктимогенних факторів над їх корекцією в процесі соціалізації підлітків); В.Николаєва (важливість соціальної реабілітації у превенції різних відхилень в поведінці підлітків); Н.С.Шабаєва (гендерний аспект соціалізації юнацтва).
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що теоретичні засади формування соціально-позитивної поведінки старшокласників мало досліджені.
Метою даної курсової роботи є визначення теоретичних засад формування соціально-позитивної старшокласників. 
Завданнями даної роботи є:
1. Розглянути погляди вчених щодо формування соціально-позитивної поведінки старшокласників. 
2. Визначити актуальні завдання попередження, корекції асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної старшокласників.
3. Визначити етапи процесу перевиховання старшокласників.
Об’єкт дослідження: поведінка старшокласників. 
 
1. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТАНОВКИ ДАНОЇ ПРОБЛЕМИ
 
Вчені давно цікавилися тим, що зумовлює поведінкові відхилення у дітей і що можна зробити, щоб попередити виникнення цих відхилень. Грецькі філософи Демокріт, Платон, Арістотель були переконані в тому, що виховання шляхом переконань має позитивний вплив на розвиток вихованців. Так, Демокріт вважав, що погане оточення негативно впливає на дитину; Платон відзначав, що вихователь повинен завжди пояснювати дитині позитивність і негативність вчинків, оцінювати їх; Арістотель рекомендував вихователям враховувати вікові та індивідуальні особливості дитини і дотримуватися середини при вихованні.
Цікавими є думки римського педагога М. Квінтіліана, який у своїй книзі "Про виховання оратора" зазначав, що позитивні задатки слід розвивати, що погані вчинки дітей є результатом неуважності до них педагога.
Слушними є педагогічні ідеї мислителя-гуманіста М. Монтеня. Це, насамперед, думка про уміння вихователя розуміти, поважати, знати вихованця; не вживати до нього насильства, виявляти у відносинах з дитиною витримку, вимогливість і доброту.
Видатний чеський педагог Я.А. Коменський у своїй "Великій дидактиці" звертався до проблеми відхилень у поведінці дітей. Так, Коменський вважав, що діти не народжуються поганими чи добрими, такими вони стають. У правильному вихованні дитини з перших днів її життя він вбачає основу профілактики відхилень та протиправних дій.
Певний внесок у розвиток теорії формування соціально-позитивної дитини у другій половині XIX ст. внесли такі вчені, як М.О. Добролюбов, Д.І. Писарєв, М.І. Пирогов, К.Д. Ушинський, О.М. Острогорський. Цікавими є погляди М.І. Пирогова, який вимагав від вихователів шанобливо ставитися до вихованців, враховувати всі обставини здійснення поганих вчинків і призначати відповідне покарання. К.Д. Ушинський серед засобів морального виховання відзначав приклад, педагогічний такт, похвалу, покарання та ін.
О. Духнович розумів, що на формування поведінки дитини впливають природні нахили і навколишнє середовище. Він рекомендував нешаблонні підходи до фізично слабких дітей та дітей із затримками у психічному розвитку; покарання до дітей, вважав він, треба застосовувати тактовно, обережно, але в окремих випадках вчений допускав можливість фізичних покарань, що суперечило його гуманістичним поглядам.
Соціально-педагогічна діяльність у сучасних умовах "охоплює виховну діяльність позашкільних установ; роботу школи і педагогів із батьками за місцем проживання дітей і підлітків у мікрорайонах шкіл; працю в інспекціях РВВС з неповнолітніми; культурно-освітню педагогічну діяльність у клубах і бібліотеках, їхніх дитячих секторах і, нарешті, особливості навчально-виховного процесу в інтернатних установах, дитячих будинках,групах продовженого дня".
Виходячи з вікових особливостей старшокласників, можна висунути такі основні завдання роботи з ними.
1. Допомога у формуванні світогляду і життєвої позиції, орієнтованої на чесність, працьовитість, самостійність, миролюбність, поступливість.
2. Підготовка до майбутнього вибору професії і сімейного життя, виконання громадських обов’язків.
3. Продовження формування орієнтації на гуманну поведінку через усвідомлення мотивів власних вчинків і уникнення неконструктивного психологічного захисту.
В останній час різко зросла кількість старших підлітків з асоціальною поведінкою. Стан психічного і фізичного здоров'я дітей багато в чому залежить від умов,
Фото Капча