Формування духовних цінностей старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища

Це підтверджено результатами особистісних змін, які були отримані за 16¬¬¬¬ факторним опитувальником Р. Кеттела. Для виявлення результативності “пасторального” тренінгу продіагностовано динаміку рівня духовних цінностей за критеріями: 

1) внутрішнє сприйняття загальнолюдських цінностей та суспільних норм, правил поведінки; 

2) орієнтація на принципи совісті та справедливості у суспільній взаємодії; 

3) здатність адекватно оцінювати власну позицію стосовно ставлення до навколишнього середовища, продуктивно вирішувати конфліктні ситуації;

4) усвідомлення своєї свободи у суспільній реалізації та відповідальності перед собою за її особливості; 

5) внутрішня вмотивованість власного духовного розвитку. 

Дані експерименту свідчать про те, що в експериментальних групах як наслідок підвищення рівня духовних цінностей окреслюється тенденція до оптимізації психологічної атмосфери у міжособистісних стосунках у колективі. Певні зміни у контрольній групі менш значущі і зумовлені стихійними індивідуальними впливами. Свідченням продуктивності врахування умов соціально-виховуючого середовища є поетичні та художньо-літературні мистецькі збірки, самостійно створені старшокласниками, представленими громаді, зокрема педагогічному колективу, батькам, дітям притулку тощо.

Аналіз отриманих даних (таблиця 1) переконливо свідчать про підвищення рівня становлення духовних цінностей в експериментальній групі внаслідок цілеспрямованого формування та соціально-педагогічної корекції в умовах соціально-виховуючого середовища. Достовірність результатів експериментальної роботи підтверджена за допомогою методів математичної статистики (t-критерію Стьюдента).

Таким чином, спеціально організована процедура впливу на формування духовних цінностей старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища є досить ефективною і потребує масового впровадження у школах України. 

У висновках синтезовано результати наукового пошуку і викладено концептуальні положення дисертації. 

 

Таблиця 1.

Порівняльні показники сформованості духовних цінностей старшокласників

Рівні сформованості духовних цінностей На початку експерименту По завершенні експерименту

ЕГ КГ ЕГ КГ

Дуже Дуже високий 8 % 5 % 16 % 8 %

Високий 9 % 7 % 28 % 10 %

Середній 21 % 21 % 50 % 24 %

Низький 44 % 45 % 4 % 44 %

Дуже низький 18 % 22 % 2 % 15 %

 

 

У данії курсовій роботі наведено теоретичне узагальнення й практичне розв’язання наукової проблеми формування соціально-позитивної поведінки старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища. Теоретично й експериментально доведено актуальність проблеми формування соціально-позитивної поведінки цінностей старшокласників на сучасному рівні становлення нової гуманістичної парадигми національної освіти, зокрема в системі соціально-педагогічної взаємодії.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, вивчення сучасного стану шкільної практики виховання засвідчує недостатнє опрацювання проблеми формування соціально-позитивної поведінки та доцільність проведення спеціальних соціально-педагогічних досліджень із метою розробки педагогічних технологій, спроможних забезпечити конструктивну динаміку формування соціально-позитивної поведінки старшокласників.

В роботі досліджено процес формування соціально-позитивної поведінки старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища, обґрунтовані його основні етапи та науково-педагогічні принципи цього процесу. Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників старшокласників – це складний, багатофакторний процес, зумовлений впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників, що можуть бути умовами особистісного розвитку, вдосконалення учнів, зокрема формування їхніх духовних цінностей. Виховуючи духовні вартості слід ураховувати вікові особливості старшокласників: початковий рівень духовності; рівень сформованості духовних цінностей; наявні ціннісні орієнтації.

Аналіз наукової літератури дозволяє кваліфікувати поняття “соціально-виховуюче  середовище”, по-перше, у вимірах соціальної педагогіки як єдність дій школи, сім’ї, позашкільних державних та громадських елементів, інформаційно-культурного середовища; по-друге, як сукупність матеріальних вимог відповідно до педагогічних, ергономічних, санітарно-гігієнічних вимог до навчально-виховного процесу. Соціально-виховуюче середовище розглядається як сукупність духовно-матеріальних умов функціонування закладу освіти, що забезпечують саморозвиток вільної й активної особистості, реалізацію творчого потенціалу дитини, формування її духовних цінностей.

Основними компонентами соціально-педагогічної технології формування духовних цінностей старшокласників є: концептуальне уявлення про високодуховну особистість, діагностика наявних духовних цінностей, соціально-педагогічна корекція, комплекс умов цілеспрямованого формування духовних цінностей.

Найбільш суттєво виховний вплив на формування соціально-позитивної поведінки старшокласників здійснюється у процесі педагогічного спілкування. Безпосередній емоційний контакт, комфортна ситуація взаємодії, гуманні доброзичливі взаємини між педагогом-вихователем і учнями дозволяють спонтанно діагностувати і ситуативно коректувати соціально-позитивну поведінку старшокласників.

Дослідження проведені в даній курсовій роботі не вичерпують всіх аспектів проблеми, а прогнозують необхідність подальших наукових пошуків. Детальнішого вивчення потребують питання розробки та впровадження нових технологій соціально-виховної роботи із метою формування соціально-позитивної поведінки старшокласників, дослідження проблеми взаємодетермінованості, показників рівня духовності особистості та її творчого потенціалу.

Навчально-методичні посібники, підручники

Один автор 1. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія. – К., 2005.

2. Глущенко А.С. Соціальна педагогіка в школі: культурологічний аспект // Рідна школа.- 2003.

3. Добринський П.О. Соціальна педагогіка в старших класах школи // К., 2005.

4. Дубарець А.Н. Життєві перспективи старшокласників: мотивація та чіткість уявлення // Практична психологія та соціальна робота // Львів, 2004.

Навчально-методичні посібники, підручники

Два автори 5. Задунайський І.О., Шпак О.Т. Виховна робота з старшокласниками // Практична психологія та соціальна робота. – 2004.

6. Левчук А.П., Трухін О.М. Виховна робота з старшокласниками // Практична психологія та соціальна робота. – 2006.

7. Клименкова П.Н., Божович Л.И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности. – М.: Международная педагогическая академия, 2003.

8. Клистун В.К., Губін Л.М. Виховна робота з старшокласниками // Практична психологія та соціальна робота. – 2006.

9. Купчин А.І., Дністровський П.Р. Соціальна педагогіка. К., 2006.

10. Кулинич Д.К., Євтушенко А.Е. Соціальна педагогіка. К., 2006.

11. Маєвська Р.О., Грабовський Н.К. Соціальна педагогіка. К., 2005.

Навчально-методичні посібники, підручники

Три автори 12. Михайлик Г.О., Попова К.Л., Кваснеський Г.Р. Соціальна педагогіка. К., 2004.

13. Мудрик А.В., Зеньковский В.В., Клейберг Ю.А. Введение в социальную педагогику. М., 1997.

14. Прихожан А.М., Бочарова В.Г., Каримів І.А. Виховна робота з старшокласниками // Практична психологія та соціальна робота. – 2004.

Монографії 15. Войтюк А.Н. Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників. // Войтюк А.Н. за редакцією Листового Р.Н. Міністрество освіти та науки України. Луцьк, 2004.

16. Яворівський П.Н. Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників. // Яворівський П.Н. за редакцією Грабченка О.О. Міністрество освіти та науки України. Кривий Ріг, 2004.