Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

працях і спеціальних дослідженнях певною мірою вже досліджено зміст, завдання, форми і методи формування екологічної культури учнів та студентів. Водночас ученими ще недостатньо приділено уваги проблемі формування екологічної культури студентів-аграрників, виявленню високоефективних форм, методів і засобів їх екологічної освіти та екологічного виховання. 

Необхідність подолання вищезазначених суперечностей, а також відсутність системних досліджень щодо формування екологічної культури студентів-аграрників зумовили вибір теми дисертації: ״Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми „Розробка теоретичних і методичних аспектів формування навчально-пізнавальної активності студентів вищих аграрних навчальних закладів” (РК 01004U004363), яка виконується кафедрою педагогіки Національного аграрного університету. Тема дисертації затверджена вченою радою Національного аграрного університету (протокол № 3 від 17 жовтня 2000 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 27 листопада 2001 р.).
Об’єкт дослідження – екологічна культура студентів вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації як компонент їх професійної підготовки.
Предметом дослідження є педагогічні умови формування у майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю екологічної культури.
Мета дослідження полягає у визначені і обґрунтуванні педагогічних умов формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів та експериментальній перевірці методики їх реалізації у навчально-виховному процесі вищих аграрних навчальних закладів.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників буде ефективним у разі системного забезпечення педагогічних умов, які реалізують дієвість конструктиву трьох провідних складових: екологічної освіти; екологічного виховання та еколого-практичної діяльності. 
Об’єкт, предмет, мета та гіпотеза обумовили такі завдання дослідження:
1.На основі аналізу теорії та практики з формування екологічної культури з’ясувати суть, зміст і структуру екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації.
2.Обґрунтувати та розробити модель системи формування екологічної культури студентів аграрних коледжів та технікумів.
3. Уточнити критерії, показники та рівні сформованості екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників.
4. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації та експериментально перевірити методику їх ефективної реалізації. 
Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні та методологічні принципи теорії наукового пізнання (історизму, системності та полікультурності); аналіз психологічних та педагогічних явищ; основні положення системно-структурного, діяльнісного, особистісно-розвивального підходів до формування особистості; концептуальні положення про провідну роль екологічної діяльності, за допомогою якої здійснюється трансформація екологічних знань у переконання, норми екологічно безпечної поведінки. 
Теоретичну базу дослідження становлять: філософські положення про взаємодію у системі “людина-природа” (В. Вернадський, Е. Гірусов та інші); концепції завдань екологічної освіти (В. Крисаченко, Н. Негруца, Н. Адаменко); концепції значення екологічних знань у процесі формування екологічної культури (Г. Білявський, Л. Некос, М. Бауер); положення про закономірності впливу екологічного виховання на формування екологічної культури (Л. Вороніна, В. Комендар, Н. Назарова, Л. Нємець, Н. Пустовіт); концепції професійної підготовки студентів (Т. Вайда, Н. Грейда, Н. Єфіменко, Л. Лук´янова).
Розв´язання поставлених завдань дисертаційної роботи здійснено з використанням таких методів дослідження:
- теоретичні методи: методи аналізу (ретроспективний, порівняльний) для зіставлення та порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему, визначення напрямів дослідження та поняттєво-категорі-ального апарату; класифікація та систематизація щодо показників та рівнів розвитку екологічної культури студентів; моделювання для розробки моделі системи формуванння екологічної культури студентів; прогнозування, логічне узагальнення (висновки та рекомендації щодо вдосконалення процесу формування екологічної культури студентів у вищих аграрних навчальних закладах);
- емпіричні методи: вивчення досвіду формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладах I-II рівнів акредитації; експертні оцінки, анкетування, спостереження, бесіди для визначення рівня сформованості екологічної культури студентів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) для вивчення процесу формування екологічної культури студентів-аграрників, конкретизація, перевірки ефективності методики реалізації педагогічних умов формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників; кількісний і якісний аналіз емпіричних даних здійснювався з використанням методів математичної статистики. 
Експериментальна база дослідження. Основною базою експериментальної роботи був Мукачівський державний аграрний технікум, де перевірялася ефективність розробленої методики реалізації педагогічних умов формування екологічної культури студентів. Дослідно-експеримен-тальна робота проводилася також у Бережанському агротехнічному інституті НАУ, Рівненському державному аграрному технікумі, Таращанському агротехнічному коледжі, Національному аграрному університеті. Різними видами дослідно-експериментальної роботи було охоплено 436 студентів та 163 викладачі.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 1999-2005 рр. і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.
Перший етап – аналітико-констатувальний (1999-2000 рр.) передбачав вивчення першоджерел щодо досліджуваної проблеми, аналіз педагогічного досвіду щодо формування екологічної культури студентів аграрних технікумів та коледжів; розробку методики дослідження, проведення констатувального експерименту; уточнення критеріїв, показників та рівнів сформованості екологічної культури як інтегративної якості особистості. 
Другий етап – аналітико-пошуковий (2001-2002 рр.). Обґрунтовано та розроблено модель педагогічної системи формування екологічної культури студентів аграрних технікумів та коледжів, що враховує цілі, завдання, принципи та вимоги, педагогічні складові та умови формування екологічної культури, розроблено методику їх системної реалізації у навчально-виховному процесі. 
Третій етап – завершально-узагальнюючий (2003-2005 рр.). Проведено формувальний етап експерименту; скориговано вихідні концептуальні положення дослідження; сформульовано висновки та рекомендації педагогічним працівникам; визначено подальші перспективи дослідження; проведено заходи щодо впровадження одержаних результатів у навчально-виховний процес вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. 
Наукова новизна та теоретичне значення
Фото Капча