Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

діяльності); 2) достатній (поверхневість екологічних знань, недостатня активність в екологічній діяльності); 3) низький (володіння екологічними знаннями на рівні впізнання, відсутність умінь вирішувати екологічні проблемні ситуації, пасивність та інертність щодо природоохоронної діяльності, домінують почуття споживацького ставлення до природи). 

У перебігу формувального експерименту здійснювалась перевірка робочої гіпотези дослідження викладачами Мукачівського державного технікуму під особистим організаційним, методичним керівництвом дисертанта. До експерименту було залучено 4 студентські групи (Аг-41; ОФ-47; БО-32; БО-33, всього 116 осіб) економічного та агрономічного відділень. Для експериментального дослідження було виділено два однорідні об’єкти – експериментальні та контрольні групи (кількість студентів відповідно 60 та 56). 
Для експериментальної перевірки педагогічних умов формування екологічної культури студентів нами запропоновано: 1) при підготовці майбутніх молодших спеціалістів-аграрників реалізовувати міждисциплінарний принцип, за яким вивчення кожної дисципліни навчального плану передбачає вирішення завдань екологічної підготовки; 2) методику поетапної трансформації теоретичних знань в практично-екологічні уміння та навички через залучення студентів до різновидів форм навчання, що забезпечувало оволодіння ґрунтовними екологічними знаннями, елементами професійно-екологічної діяльності; 3) методичні рекомендації підготовки та проведення імітаційно-ігрових занять (заняття з аналізу екологічних ситуацій та ігрового екологічного проектування), у яких моделювалося розв’язання реальних екологічних ситуацій проблемного характеру; 4) комплекс заходів екологічного виховання студентів за курсами, реалізація яких забезпечує екологізацію освітньо-виховного середовища вищого аграрного навчального закладу I-II рівнів акредитації та формування сталих еколого-гуманних рис особистості.
Зіставлення розподілів студентів на початку і в кінці експерименту проводилося за критерієм чІ. Цим підтверджено позитивні зрушення в розподілі студентів експериментальних груп за рівнем сформованості екологічної культури.
Зведені дані про розподіл студентів на контрольні і експериментальні групи (табл. 1) свідчать про ефективність формування екологічної культури за означеною експериментальною методикою.
 
Таблиця 1
Розподіл студентів експериментальних і контрольних груп за рівнями сформованості екологічної культури ( % )
 
Зафіксовано приріст студентів у експериментальних групах, екологічна культура яких за всіма критеріями була визначена високим рівнем: у порівнянні з початковим станом частка цих студентів зросла на 14,9 %. У контрольних групах констатовано незначний зріст – на 3,5 %. На закінчення експерименту в експериментальних групах низький рівень екологічної культури демонстрували 21,7 % студентів, достатній – 48,3 %, високий – 30,0 % відповідно. У контрольних групах зменшилася частка студентів з низьким рівнем екологічної культури – з 48,2 % до 44,6 %. Певні позитивні зрушення відбулися на достатньому та високому рівні сформованості екологічної культури студентів. Статистична обробка одержаних даних підтвердила, що емпіричні розподіли студентів експериментальних груп за рівнем сформованості екологічної культури на початку і в кінці експерименту відрізняються між собою, проте в контрольних групах зростання несуттєве. 
На цьому етапі дослідження ми дійшли висновку, що процес формування екологічної культури студентів має здійснюватися системно, реалізуючи конструктив трьох провідних складових: екологічної освіти; екологічного виховання; еколого-практичної діяльності. Обґрунтовані у дослідженні основні принципи, складові і умови формування екологічної культури студентів створюють об’єктивні можливості розроблення педагогічної системи означеного процесу.
Отже, системна реалізація педагогічних умов, що забезпечують дієвість екологічної освіти та виховання із залученням студентів до природоохоронної діяльності, змінила їх ціннісні орієнтації, екологічну свідомість, ставлення до навколишнього середовища, самого себе. Студенти демонстрували розуміння дбайливого ставлення до природи, виявляли інтерес до екологічних проблем, здатність до аналізу та оцінки власної діяльності відповідно до морально-етичних норм суспільства. В експериментальних групах на кінець експерименту сформувалась позитивна установка на включеність в екологічну діяльність. Куратори груп відзначали активність студентів під час проведення науково-практичних конференцій екологічного змісту, виховних годин на природоохоронну тематику, сформованість у них умінь застосовувати знання з екології для виконання майбутніх професійних завдань.
Запропонована для експериментальної перевірки методика системної реалізації педагогічних умов формування екологічної культури студентів маа позитивний вплив і на педагогічних працівників технікуму. Насамперед, викладачі дисциплін екологічного спрямування з інтересом взяли участь в педагогічному експерименті, оволоділи методикою підготовки та проведення імітаційно-ігрових занять, продуктивної організації самостійної роботи студентів, в цілому підвищили рівень своєї педагогічної майстерності. 
 
ВИСНОВКИ
 
1. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури і практики підготовки майбутніх фахівців аграрного сектору економіки свідчать про те, що недостатня сформованість екологічної культури породжує педагогічну суперечність між вимогами суспільства, системою підготовки кадрів і особистистю студента до рівня своєї еколого-професійної підготовки та дидактичними можливостями навчального процесу аграрних технікумів і коледжів задовольнити ці вимоги. Вирішення цієї суперечності вимагає впровадження таких технологій підготовки студентів, які дають змогу майбутнім аграрникам набути теоретичний і практичний досвід екологічно безпечного розв’язання складних завдань виробництва. Крім того, майбутня виробнича діяльність випускників вищого аграрного навчального закладу I-II рівнів акредитації передбачає активний вплив на природне середовище і ця особливість детермінує необхідність їхньої ґрунтовної екологічної підготовки, створення певної системи формування екологічної культури студентів.
Встановлено, що екологічна культура є інтегрованою якістю особистості. Основними її складовими компонентами визначено: потребо-мотиваційний (інтереси, потреби, мотиви, прагнення до екологічної діяльності у аграрному виробництві); інтелектуальний (екологічні знання та уміння, екологічний кругозір, поінформованість щодо сучасних екологічних ситуацій у сільськогосподарському виробництві тощо); професійно-діяльнісний (екологічні дії, що здійснюються фахівцем в умовах аграрного виробництва).
2. Сформованість екологічної культури студентів-аграрників вимірюється та оцінюється за трьома основними критеріями (мотиваційний, пізнавальний, поведінково-діяльнісний), кожний з яких характеризується відповідними показниками. Визначено рівні сформованості екологічної культури студентів-аграрників:
Фото Капча