Формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності

Виявлені у ході констатуючого експерименту недоліки зумовили необхідність проведення формуючого експерименту, програма якого передбачала у своїй основі цілеспрямовану і систематичну діяльність у формуванні готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності нетрадиційними методами навчання.

В основу дослідної роботи було покладено проведення факультативу “Я – творча особистість”, зумовленого пріоритетами індивідуальності, самостійності, самобутності дитини як активного носія суб’єктивного досвіду, що склався до організації спеціально забезпеченого навчання; індивідуальних та групових занять.

Основу процесуальної сторони індивідуальних та групових занять складала сукупність педагогічних умов. Взаємозв’язок з програмою нетрадиційних методів навчання в оволодінні знаннями, навичками, вміннями творчої діяльності учнів через самопізнання власної позиції, актуалізацію досвіду, саморегуляцію діяльності, оригінальне вирішення творчих завдань забезпечувався взаємодією комплексу педагогічних умов. Це знайшло відображення у змісті п’ятьох етапів дослідження формуючого експерименту.

Перший етап формування готовності учнів до творчої діяльності передбачав забезпечення сукупності педагогічних умов на основі утворення продуктів власної творчості. Другий етап навчання реалізовувався паралельно з діагностуванням та врахуванням індивідуально-типологічних особливостей учнів, коли визначалися і формувалися блоки навичок, їх послідовність, систематизація та поліваріативність. Третій етап передбачав формування в учнів блоків-навичок, в основу яких покладено систему вправ, зумовлених особливостями музичного мислення. Четвертий етап обумовлений варіюванням творчими завданнями. Акцентувалася увага на збільшенні факторів впливу щодо оволодіння вміннями імпровізації. П’ятий етап передбачав використання системи нетрадиційних методів на основі ускладнення творчих завдань, завдань-ситуацій, установок на алгоритми творчих дій, спеціальні вправи.

Система впровадження завдань, вправ, ситуацій, нетрадиційних методів базувалася на поєднанні мотиваційних, інтелектуальних та емоційних компонентів творчої діяльності, цілісного підходу до неперервної взаємодії всіх рівнів готовності з урахуванням гуманістичної, розвиваючої функції, скерованої на формування унікального “Я” особистості.

Формуючий експеримент показав ефективність моделюючих завдань-імпровізацій, ситуацій співробітництва, вправ із розвитку вмінь для оперування різноманітними уявами в ході творчої діяльності, завдань на перехід до самоактуалізації дій за законами митця і оволодіння демократичним стилем спілкування, групових занять, факультативу “Я – творча особистість”, націленого на оволодіння синтетичними знаннями та вміннями, емпатією та рефлексією, що сприяє динаміці зростання рівнів готовності до творчої діяльності в учнів від низького до достатнього й вищого рівнів. Всього у формуючому експерименті взяли участь 292 учня.

За результатами формуючого експерименту встановлено динаміку зростання обсягу й якості показників рівнів сформованості цього складного особистісного утворення.

Порівняльний аналіз результатів перевірних завдань, виконання контрольних робіт, усних опитувань учнів 5-7 класів, рейтингових технологій у ході попередніх періодичних контрольних зрізів виявив динаміку рівнів готовності в позитивний бік.

З таблиці можливо встановити, що перед початком експериментів значну частину складали учні з низьким (44%) та середнім (40%) рівнями сформованості готовності, в учнів були відсутні навички до фантазування, вирішення творчих завдань, самоаналізу, творіння, орієнтації на визначення сенсу концепції “Я – образ”. Високий рівень був відсутній.

Після завершення дослідно-експериментальної роботи змінилось співвідношення рівнів сформованості готовності у позитивний бік. Так, низький рівень готовності до творчої діяльності зменшився на 38, 8%, середній рівень зменшився на 34, 4%, достатній рівень зріс на 23, 2%, показник високого рівня готовності зріс на 50%. Учні оволоділи вміннями оперування синтетичними знаннями, в них сформувалась потреба до порушення стереотипних уявлень, поєднання думок і почуттів до фантазування та утворення нових оригінальних продуктів творчої діяльності.

 

Таблиця

Таблиця результатів формування рівнів готовності учнів до творчої діяльності

Класи

5 6 6а 7 7а сер. знач. 

До впровадження експериментальної програми

високий рівень 0% 0% 0% 0% 0% 0% 

достатній рівень 25% 15% 10% 15% 15% 16% 

середній рівень 40% 45% 45% 35% 35% 40% 

початковий рівень 35% 40% 45% 50% 50% 44% 

Після впровадження експериментальної програми

високий рівень 45% 46% 56% 58% 45% 50% 

достатній рівень 44% 44% 30% 32% 46% 39, 2% 

середній рівень 6% 4% 8% 4% 6% 5, 6% 

початковий рівень 5% 6% 6% 6% 3% 5, 2% 

 

У ході дослідження встановлені зв‘язки між впровадженням нетрадиційних методів навчання та рівнями підвищення якості сформованості готовності учнів до творчої діяльності. При формуванні емоційно-вольового і мотиваційного компонентів (індивідуально-утворювальний рівень) найбільш ефективними були такі методи навчання: асоціативні, ігрові, імпровізаційні і методи емоційно-образної драматургії; при оцінювальному компоненті (варіативно-утворювальний рівень) використовувалися методи психодрами, евритміки та інші; при орієнтаційному та психофізіологічному компонентах (продуктивний рівень) ефективними були методи накопичених знань, навичок, умінь, проблемні методи; при пізнавально-операційному компоненті (адаптивний рівень) використовувалися методи за джерелами передачі та сприйняття інформації, словесні, наочні та інші.

Одержані результати дозволяють говорити про ефективність розробленої й апробованої на практиці дослідно-експериментальної програми, яка при дотриманні сукупності педагогічних умов й у використанні нетрадиційних методів навчання підвищує становлення цього складного особистісного утворення. Викладене вище свідчить про те, що завдання вирішено, гіпотезу підтверджено, мети дослідження досягнуто.

У висновках узагальнюються основні результати дослідження.

1. Теоретичний аналіз основних характеристик готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності дозволяє стверджувати, що формування цього складного особистісного утворення стане керованим, якщо: а) впровадити у програму навчання учнів музичних шкіл факультатив “Я – творча особистість” з розвитку творчих якостей особистості; б)