Формування компетентності дошкільника та розвиток інтелектуальної особистості

–створити максимально сприятливі умови  для повноцінної взаємодії дорослого та дітей;

–сприяти розвитку творчих можливостей учасників навчально-виховного процесу, уміння самостійно конструювати власну діяльність, орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати одержані знання на практиці;

–виявити, узагальнити та поширити перспективний педагогічний досвід.

З метою реалізації поставлених завдань розроблена модель методичної роботи, яка сприяє вивченню педагогами змісту проектної технології, її дидактичних принципів, класифікації проектів тощо.

Методичне навчання педагогів спрямоване на формування вміння педагогів поетапно реалізовувати практичну проектну діяльність з дітьми. Вихователь перш ніж розпочати роботу має чітко з’ясувати тему і мету проекту, очікуваний  кінцевий результат, визначити шляхи реалізації  даного проекту, спосіб презентації. Враховуючи це, було розроблено алгоритм дій педагога в процесі підготовки та  планування роботи з дітьми. 

Результат діяльності педагога залежить не тільки від його професійної майстерності, а й від особистої готовності розпочати перебудову своїх взаємин з іншими учасниками навчально-виховного процесу. Тому, перш за все, ставили за мету сприяти формуванню у педагогів позитивної «Я-концепції», яка допоможе  «прийняти кожну дитину такою, як вона є і полюбити її, підтримати кожного вихованця в адаптації та розвитку, пізнати сильні і слабкі сторони кожного вихованця». Цьому сприяє проведення ряду методичних заходів  та психологічних тренінгів «Я-концепція та її складові».

 

Модель методичної роботи

 

Під час проведення круглого столу «Проект: від задуму до реалізації» було визначено, що для успішної реалізації будь-якого проекту потрібні такі умови:

–наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учасників проекту;

–дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;

–практична, теоретична, пізнавальна значущість кінцевого результату;

–структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

–визначення базових знань із різних розділів програми, необхідних для роботи над проектом;

–оформлення у визначений спосіб результатів виконаних проектів.

Для розроблення орієнтовного планування тематичних циклів за технологією психолого-педагогічного проектування відповідно до вікових особливостей дітей, пір року працювали «Творчі лабораторії». Разом з тим, ряд проектів виникали спонтанно і авторами ідей були самі діти.

Слід зазначити, що розподіл матеріалу до тематичних циклів достатньою мірою умовний, оскільки в кожному проекті, в тому чи іншому обсязі, окреслені всі сфери життєдіяльності та змістові лінії розвитку дитини. Різниця полягає лише в акцентах, які розставляє педагог.

При розробці кожного тематичного циклу враховували етапи, що передбачені технологією психолого-педагогічного проектування: мотиваційний, інформаційний, репродуктивний, узагальнюючий, творчий та рефлексивно-оцінювальний.

На першому етапі педагоги намагаються створити мотивацію, яка перетворить педагогічну задачу в прагнення, бажання кожної дитини реалізувати спільний задум. Мотивація має бути під час кожного виду діяльності  протягом всього періоду роботи над проектом.

Обов’язковим компонентом мотиваційного етапу є створення зусиллями педагогів і дітей «дерева цілей», на якому фіксуються всі ідеї щодо реалізації певного проекту. Вихователі також залучають до виготовлення «дерева цілей» батьків та, разом з дітьми, обирають найцікавіший варіант. Саме тому «дерева цілей» відрізняються оригінальністю та різноманітністю. 

Під час спостережень та ігрової діяльності вихователі визначають словниковий запас, обсяг та рівень знань із запропонованої теми, особливості індивідуального особистісного розвитку дошкільників. По закінченню реалізації проекту  всі отримані результати узагальнюються та створюється банк даних про розвиток кожного вихованця.

Оволодіння дітьми новими знаннями за темою проекту відбувається впродовж всього інформаційного етапу, основним завданням якого є формування у дітей вміння здобувати знання з різних інформаційних джерел шляхом самостійного пошуку, розв’язання проблемних ситуацій, пізнавальних завдань. Саме на цьому етапі вихователі максимально поєднують різні інноваційні технології, методики та авторські програми: «Будинок вільної дитини» (М. Монтессорі), школа раннього читання (Г. Домана), розвиток творчих здібностей (Л. Шульги), розвиваючі ігри (Б.Нікітіна), теорії розв’язання винахідницьких завдань, програма художнього виховання «Кольорові долоньки» (О. І. Ликової)  тощо.

Під час репродуктивного етапу вихователі створюють умови для того, щоб діти могли застосувати отримані знання, уміння та навички на практиці, спонукають вихованців до активного мислення та творчої роботи, використовуючи  образотворчу діяльність та різні види дитячої праці.

Під час узагальнюючого етапу вихователь ставить за мету виявити, наскільки  цілісні уявлення дітей про оточуючий світ, відслідковує розвиток базових якостей, елементарний природодоцільний світогляд, моральне зростання, наявність передумов логічного мислення. Узагальнюючий етап передбачає організацію контрольного заняття, яке може бути проведеним у формі інтегрованого заняття, вікторини, диспуту, клубів кмітливих і винахідливих тощо.

Творчий етап  проектної діяльності - особливий і найбільш насичений, адже реалізуються усі найсміливіші  дитячі проекти, як «потяг дружби», «газета», «макет перехрестя» чи «чудове свято» для батьків та разом з батьками. Цей етап стимулює  креативність, здатність дитини до творчого рішення, сприяє прояву творчих здібностей.

На останньому - рефлексивно-оцінювальному етапі - вихователь з дітьми  ніби здійснює  подорож в минуле, що допомагає усвідомити набутий досвід, порадіти своїм і чужим успіхам, вчить оцінювати себе і свою діяльність.

Період від підготовки  та створення проекту до його захисту пронизаний ідеєю: «Головне не кількісні характеристики знань, а уміння здобувати та використовувати  їх у конкретних ситуаціях».

Реалізація всіх етапів проектної діяльності сприяє гармонійному збалансованому розвиткові дитячих фондів «Хочу», «Можу» і «Буду»,  забезпечують розвиток у дитини базових якостей особистості, набуття необхідних для життєдіяльності знань, умінь та навичок, що можна простежити шляхом моніторингу готовності випускників дошкільного навчального закладу до шкільного життя.

Протягом останніх років  у закладі реалізовано багато цікавих проектів. Результати роботи за проектами представлені в досвідах М. Л. Єсенкової, В. І. Нікітіної, І. М. Павлюк. Вивчаються та готуються до узагальнення ще ряд досвідів з різних напрямків навчально-виховної роботи.

Використання проектної технології в роботі дошкільного навчального закладу сприяє комплексній реалізації  завдань дошкільної освіти, дає можливість кожному учасникові виявити свою індивідуальність, дозволяє розширити коло  учасників  проектної діяльності.

У процесі роботи над проектом у дітей формуються  уміння працювати в  колективі, брати відповідальність за вибір та рішення, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

Досвід роботи показує, що діти можуть виступати активними учасниками  процесу створення проекту, виробляти свій власний погляд на інформацію, намічати мету і шукати шляхи її  вирішення.

Ми не помилились, обираючи для себе технологію психолого-педагогічного проектування. Адже вона, з одного боку, дозволяє створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей обдарованих дітей, а з іншого - дає можливість брати участь у цікавій та результативній роботі всім  дітям, формує  успішну, компетентну, комунікабельну, щасливу особистість.

 

 

1.Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі».- К.: Видав-во «Світич», 2008.

2.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. - 1999. - № 1.

3.Верещака Т.  Впроваджуємо проектну технологію // Дитячий садок. - 2004. - №7.

4.Демидова Ю. Формуємо пізнавальну самостійність у  старших дошкільників. // Дошкільне виховання. - 2006. -  №10.

5.Киселиця Л. Проектні технології - основа виховної системи. // Рідна школа, - 2007. - №10.

6.Новіцька Л. Моделювання проектної технології в умовах навчально-виховного комплексу. // Дошкільний навчальний заклад. - 2008. - №2.

7.Проектна технологія. // Настільна книга педагога. - Харків: Видавнича група «Основа», 2006.

8.Проектні технології у ДНЗ . Упор. Буракова Ю. Д. - Харків. Видавнича група «Основа», 2009.

9.Прокопенко В., Князька Л. Метод проектів як засіб креативно-пізнавальної діяльності молодших школярів. // Початкова школа. - 2007, №5

10.Харченко А. Метод проектів на службі у педагогів. // Дошкільне виховання. - 2008. - №1.