Формування логічних умінь учнів основної школи

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і 18 додатків. Робота має за обсягом 233 сторінки, 20 таблиць, 8 гістограм, 230 найменувань в списку використаних літературних джерел. 

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено проблему, об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, методологічну основу і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано положення, які виносяться на захист. 

У першому розділі – «ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНИХ УМІНЬ В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ, ЛОГІЦІ І ПРАКТИЦІ ШКОЛИ» – розкривається сутність понять “логічні уміння”, структура процесу одержання нових знань шляхом умовиводу, здійснення логічних операцій та дій; їх взаємозв’язок; розглядаються філософські, психологічні і педагогічні аспекти проблеми формування логічних умінь; умови, що сприяють ефективному оволодінню логічними способами розумової діяльності; функції та значення вищезазначених умінь; встановлено та обгрунтовано зв’язок між процесом засвоєння логічних умінь і формуванням пізнавальної самостійності, як якості особистості; обгрунтовано необхідність спеціальної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з допомогою системи пізнавальних задач з логічним навантаженням з метою формування логічних умінь учнів; визначено критерії та показники сформованості логічних умінь учнів; розроблено модель діяльності учнів та учителя щодо формування логічних умінь. 

 Формування умінь, зокрема, логічних здійснюється з метою оволодіння новими знаннями. Але важливим є не стільки знання самі по собі, скільки можливість, уміння використовувати їх для одержання нових знань. Знання, що одержуються шляхом умовиводу, здійснення логічних дій, в логіці називають умовивідними знаннями. Аналіз літератури показав, що процес їх одержання складається з таких компонентів: початкові (наявні) знання (поняття, судження), обгрунтовуючі знання (закони, правила, теореми і т. і.), логічні прийоми (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, установлення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення), як результат – умовивідні знання. Умовивідні знання відображають процес міркування, одержання нових знань. 

Уміння характеризується здатністю виконувати певні дії як в заданих умовах, так і при їх зміні. Узагальнюючи визначення педагогів, психологів, логіків поняття “уміння” (Ю.К. Бабанського, С.У. Гончаренко, Є.М. Кабанової-Меллєр, М.І. Кондакова), ми вважаємо, що логічне уміння – це можливість успішно виконувати логічні дії (діяльність). При цьому на підставі відповідної обробки наявних суджень і понять (у відповідності з законами логіки) одержувати нове, більш глибоке знання. Нами було виділено логічні прийоми, варіативне застосування (перенос) яких є показником оволодіння логічними уміннями. 

На підставі ряду досліджень (О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна), які показали, що формування тієї чи іншої якості особистості можливе лише в процесі відповідної діяльності, можна стверджувати, що логічні уміння формуються в процесі відповідної діяльності і їх формування детермінується особливостями організації останньої. Тобто організація навчально-пізнавальної діяльності школярів має бути спрямована на оволодіння логічними прийомами розумової діяльності. 

Особливістю логічних умінь є те, що учень має не тільки уміти аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, а й міркувати, робити умовиводи, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, процесами, явищами і т. і., у відповідності з законами логіки. Тобто, умовивідні знання, процес їх отримання, вимагають сформованості логічних прийомів розумової діяльності і є критерієм засвоєння логічних умінь. Оволодіння цими прийомами можливе в процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Одним із видів такої діяльності є розв’язання пізнавальних задач і завдань (І.Я. Лернер). Оскільки логічні уміння є результатом оволодіння логічними діями та операціями, то в процесі дисертаційного дослідження було розроблено спеціальну систему пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням, яка спрямована на формування вказаних умінь. 

Не зважаючи на те, що проблема формування різних умінь, в тому числі й логічних, в процесі розв’язання пізнавальних задач знайшла відображення в педагогічних дослідженнях і в педагогічній літературі, в масовій практиці школи формування логічних умінь через розв’язання пізнавальних задач з логічним навантаженням відбувається не достатньою мірою. Проведене анкетування 325 учителів м. Харкова зі стажем роботи в школі від 3-х до 35 років дозволило зробити висновки щодо застосування в практиці роботи школи логічних прийомів розумової діяльності та використання пізнавальних задач з логічним навантаженням. Аналіз анкетування дав такі результати: формування логічних умінь вважають необхідним та важливим – 40, 14% опитуваних вчителів; необхідність спеціальної організації навчання з метою формування зазначених умінь – 38, 7%; необхідність підбора спеціальних задач і завдань з метою формування логічних умінь – 27, 0%; необхідність навчання логічним прийомам в процессе розв’язання спеціально підібраних задач з логічним навантаженням зазначили 34, 7% вчителів. При цьому вважають, що формування логічних умінь сприятиме підвищенню якості знань учнів – 54%; формування логічних умінь необхідно з метою развитку логічного мислення учнів – 49% вчителів; з метою розвитку і формування пізнавальної самостійності і активності учнів – 38%; з метою навчання самостійному одержанню знань знаний учнями – 26%; з метою створення позитивної мотиваціїї навчання – 14% вчителів. На запитання анкети про навчання учнів логічних прийомів розумової діяльності на своїх уроках 57, 5% опитуваних вчителів дали негативну відповідь, 33, 6% відповіли, що застосування логічних прийомів має епізодичний, не цілеспрямований характер. 

Аналіз 125 відвіданих уроків (з різних предметів) показав, що формування логічних умінь, цілеспрямоване навчання логічних прийомів відбувається не достатньою мірою або має епізодичний, випадковий характер. 

Також нами було встановлено, що цілеспрямовано навчають