Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування предметних компетентностей учнів у процесі реалізації освітньої галузі «Технологія»

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

позицію режисера, в другому – в позицію учителя, у третьому – консультанта, у четвертому – творця або дизайнера, в п'ятому – організатора діяльності дітей або однокласників, у шостому – в позицію учня, у сьомому – організатора взаємонавчання. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. Інтерактивні технології найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання, вони дозволяють моделювати реальні життєві і виробничі ситуації, пропонуючи проблеми для спільного вирішення і застосовуючирольові та ділові ігри, змагальні методи тощо, це сприяє ефективному засвоєнню учнями проектно-технологічної діяльності [2].

Інформаційно-комунікаційні технології, які інтенсивно розробляються і впроваджуються у навчальний процес через сучасний засіб – комп’ютер, дозволяють ураховувати широкий діапазон індивідуальних особливостей учнів. Вони дають змогу кожному учневі навчатися в зручному для нього темпі при виборі певної навчальної взаємодії, враховуючи не тільки правильність відповідей на одне або декілька завдань, часові втрати, характер помилок, а й тип і міру достатньої допомоги. Комп'ютер стає посередником між учителем і учнем, він організовує процес навчання відповідно до фізіологічних, психологічних, інтелектуальних особливостей індивідуальності. Навчання, що здійснюється на основі найсучасніших інформаційно-комунікаційних технологій, у перспективі має відігравати винятково важливу роль у розвитку культури учіння протягом усього життя. Загалом, на сьогодні існує чимало різновидностей програмних засобів, які за своїм методичним призначенням поділяються на: навчальні, демонстраційні, тренувальні, контролюючі, інформаційно-пошукові, імітаційні, моделюючі, начально-ігрові, дозвіллєві – вони успішно використовуються у процесі формування проектно-технологічної компетентності учнів [2; 3; 6; 8 та ін. ].
Модульні технології забезпечують самостійність навчально-пізнавальної діяльності учня за рахунок розвитку його потребо-мотиваційної сфери, нахилів, інтелекту та інших психофізіологічних якостей у процесі роботи з модулем. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в якому об'єднано навчальний зміст і технологію оволодіння ним у систему високого рівня цілісності. Саме модулі дають змогу перевести навчання на суб'єкт-суб'єктну основу. Вчитель при цьому здійснює мотиваційне керівництво учінням, тобто мотивує, організовує, координує, консультує, контролює всю проектно-технологічну діяльність школяра. Стосунки стають більш паритетними. Вчитель керує навчально-пізнавальною діяльністю учнів через модулі й безпосередньо, але це більш м'яке, а головне – цілеспрямоване управління, яке дає йому змогу індивідуалізувати роботу з окремими учнями. Тут не існує проблеми індивідуального консультування, дозованої індивідуальної допомоги.
Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному. Саме воно інтегрує в собі все те прогресивне, що напрацьовано в педагогічній теорії та практиці. Так, з програмованого навчання запозичено ідею активності учня у процесі його чітких дій у певній логіці, постійне підкріплення своїх дій на основі самоконтролю, індивідуалізований темп навчально-пізнавальної діяльності. З теорії поетапного формування розумових дій використано саму її суть – орієнтовну основу діяльності. Кібернетичний підхід збагатив модульне навчання ідеєю гнучкого управління діяльністю учнів з переходом на самоврядування. Із психології використано рефлексивний підхід. Накопичені узагальнення теорії та практики диференціації, оптимізації навчання, проблемності – все це інтегровано в основах модульного навчання, у принципах і правилах його побудови, відборі методів і форм здійснення процесу навчання. Тому ця технологія знаходить широке використання у трудовому і профільному навчанні.
Технологія індивідуалізації та диференціації трудового навчання, як різновидність особистісно зорієнтованого підходу, розроблена Г. В. Терещуком, побудована на основі диференційованих завдань для вивчення навчальних досягнень учнів та проведення занять з урахуванням типологічних особливостей школярів у залежності від їх успіхів у навчанні на основі часткових принципів цієї технології: відкритого навчання, збагачення, випереджувального навчання, проектного навчання, заміни, алгоритмізації, інтенсифікації початкової стадії формування сенсомоторних навичок, не адаптивної стратегії дій та ін. [2].
Технологія нейро-лінгвістичного програмування (метод ментальної карти або майнд-меп (mind – розум, map – карта), метод тренінгу ефективної комунікації – рапорт через підлаштування та ведення, тощо) – являє собою процес навчання у вигляді руху інформації крізь нервову систему людини. У моделі НЛП виділяються: вхід інформації, її збереження, переробка і вихід – відтворення в тій чи іншій формі; два види інформації: сенсорна (нейрон) і вербальна (лінгво), звідси і прийшла назва «нейро-лінгвістична»; три типи, три модальності дітей, що відрізняються розвитком візуальних (бачення), аудіальних (слухання) чи кінетичних (дотик) каналів проходження інформації; два типи дітей, що відрізняються розвитком різних півкуль мозку: лівопівкульні (де локалізовані процеси логічного, вербального мислення) та правопівкульні (де в основному зосередженні емоційні процеси). Кожна дитина має своє індивідуальне поєднання особливостей нервової системи, яке і визначає успішність чи неуспішність цієї освітньої технології, що успішно починає використовуватися у трудовому навчанні [12].
На завершення ще раз зазначимо, що основним методом формування предметних компетентностей при вивченні освітньої галузі «Технологія» є метод проектів як об’єднуюча і взаємодоповнююча освітня технологія. Тому на різних етапах і стадіях проектно-технологічної діяльності вирішуються свої завдання і відбувається формування конкретних елементів проектно-технологічної компетентності за допомогою різноманітних методів навчання, зокрема:
- на організаційно-підготовчому та конструкторському: вербальні методи (розповідь, пояснення, бесіда), інформаційно-комунікаційної підтримки, пошуку інформації, демонстрації зразків раніше виконаних проектів, спостереження, аналізу, ментальної карти, вирішення технічних, технологічних, економічних і екологічних задач; методи проектування: фантазування, комбінування, аналогій, комбінаторики, створення ідеального об’єкта, мозкової атаки, фокальних об'єктів, розв'язування винахідницьких задач тощо;
- на технологічному етапі: метод вправ (відпрацювання дії і прийомів виконання окремих операцій) ; комп’ютерні тренінги; метод інформаційної підтримки шляхом демонстрації автоматизованих схем, креслень, технологічних операцій, прогресивних технологій; метод тренінгу ефективної комунікації; метод формування сенсомоторних навичок; метод самостійної роботи;
- на заключному етапі: метод інформаційної підтримки, демонстрації, дослідів (випробування виробів), самоаналізу і самооцінки, ігрові методи, проведення конкурсів творчих проектів.
У процесі виконання проектів можуть бути застосовані різні види технологій обробки конструкційних матеріалів та ремонту побутових електроприладів, інформаційних технологій, графічних і дизайнерських робіт, технології ремонтно-оздоблювальних робіт, технології сільського господарства і міського озеленення, домашньої економіки, підприємництва, народних ремесел, промислів та різних видів декоративно-ужиткового мистецтва тощо.
Викладачами кафедри технологічної і графічної освіти та профорієнтації РДГУ спільно зі студентами напряму підготовки «Технологічна світа», при виконанні ними курсових і дипломних робіт, на допомогу вчителям розроблено ряд методичних посібників із формування окремих складових проектно-технологічної компетентності з використанням вказаних вище інноваційних освітніх технологій. Деякі з них, що розроблені за останні два роки, наведено нижче [3; 6; 7; 8; 9; 10 та ін. ].
 
Список використаних джерел
 
Державний стандарт – запорука якісної освіти: Державний стандарт базової і повної середньої освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 // Трудова підготовка в сучасній школі. – 2012. – № 2-3. – С. 2-9.
Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні: навч. -метод. посібник / за заг. ред. О. М. Коберника, Г. В. Терещука. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 212 с.
Конструкторська підготовка учнів старших класів у процесі профільного навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій: метод. посібник для вчителів профільного навчання загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів напряму підготовки „Технологічна освіта” / М. С. Янцур, В. М. Трофімчук, І. В. Новосад. – Рівне: РДГУ, 2012. − 96 с.
Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід: навч. посібник / за заг. ред. О. М. Коберника, В. К. Сидоренка. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 216 с.
Сидоренко В. Проектно-технологічний підхід як основа оновлення змісту трудового навчання школярів / Віктор Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. – № 4. – С. 2-4.
Формування в учнів 8-го класу вмінь та навичок з проектування швейних виробів засобами комп’ютерної техніки: метод. рекомендації для вчителів трудового навчання, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта» / Ю. В. Фещук, В. О. Сіпайло, Н. М. Остапук. – Рівне: РДГУ, 2011. – 109 с.
Формування загальнотрудових умінь в учнів 8-9-х класів у процесі трудового навчання з використанням індивідуально-диференційованих технологій: метод. посібник для вчителів трудового навчання, викладачів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів напряму підготовки „Технологічна освіта” / М. С. Янцур, К. Я. Малярчук. – Рівне: РДГУ, 2011. − 142 с.
Формування профорієнтаційної компетентності в учнів старших класів у процесі трудового навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій: метод. посібник для студентів педагогічних навчальних закладів напряму підготовки „Технологічна освіта” та вчителів трудового навчання / М. С. Янцур, А. І. Стрілець. – Рівне: РДГУ, 2011. − 74 с.
Формування профорієнтаційної компетентності в учнів VIII-IX класів у процесі трудового навчання з використанням ігрових методів: метод. посібник для вчителів трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів напряму підготовки „Технологічна освіта”/ М. С. Янцур, О. Я. Середа. – Рівне: РДГУ, 2012. − 62 с.
Формування технологічної культури в учнів VІІІ класу при реалізації проектно-технологічного підходу на уроках трудового навчання: метод. рекомендації для студентів напряму підготовки „Технологічна освіта” та вчителів трудового навчання / М. С. Янцур, В. О. Сіпайло, О. Ю. Ласицька. – Рівне: РДГУ, 2011. − 81 с.
Янцур М. С. Творчий проект учнів основної школи в трудовому навчанні / М. С. Янцур, О. А. Герасименко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2011. – №7-8. – С. 5-15.
Янцур М. С. Теорія трудового навчання: навч. посібник: курс лекцій для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта» / М. С. Янцур. – Рівне: РВВ РДГУ, 2011. – 395 с.
Фото Капча