Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування іміджу в майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми в теорії і практиці початкової школи.
2. Теоретично обґрунтувати суть поняття «професійний імідж учителя початкових класів» як інтегративного утворення, що розкриває сутність професійної свідомості та педагогічної позиції особистості вчителя початкових класів.
3. Експериментально перевірити систему роботи з формування іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін.
4. Розробити спецкурс «Основи іміджології» з метою експериментальної перевірки педагогічних умов формування професійного іміджу вчителя початкових класів.

Об’єкт дослідження – процес формування професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів. 

Предмет дослідження – педагогічні умови ефективного формування професійного іміджу студентів педагогічного факультету  у процесі вивчення фахових дисциплін.

В основу дисертаційного дослідження покладено гіпотезу про те, що формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін буде ефективним, якщо забезпечити комплексний підхід до організації навчального процесу та у разі дотримання таких педагогічних умов: наявності  стійкої  позитивної мотивації студента на професію вчителя; професійної підготовки майбутнього  вчителя у процесі вивчення фахових дисциплін ; формування  нового  типу особистості вчителя початкових класів, головною характеристикою якого є позитивний професійний імідж; створення спеціального навчання, що забезпечує неперервну схему технології формування іміджу (навчальні та спеціальні курси, тренінги, педагогічна практика, науково-дослідна робота); забезпечення рефлексивного підходу до процесу формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів.

Програма дослідження включає сукупність методів:

• теоретичні – вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; педагогічного досвіду вчителів початкових класів і педагогічної практики студентів, результати яких були використані для обґрунтування сутності, змісту, структури показників професійного іміджу та виявлення педагогічних умов його формування в майбутніх учителів; 
• емпіричні – бесіда, інтерв’ю, анкетування, тестування, спостереження, аналіз продуктів діяльності, що використовувалися з метою діагностики рівня сформованості професійного іміджу в майбутніх вчителів у процесі вивчення ними фахових дисциплін; педагогічний експеримент: (констатувальний, формувальний та контрольний) етапи; розробка й реалізація програми дослідно-експериментального навчання, щодо формування позитивного професійного  іміджу студентів;
• статистичні – методи математичної статистики, які використовувалися для обробки  одержаних даних і через які визначалися значущість та надійність отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно - експериментальна робота виконувалася на базі педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету, Нікопольського училища Криворізького державного педагогічного університету та Приватного вищого навчального закладу «Соціально-педагогічний інститут. Педагогічна академія».

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2007-2010 років у три етапи. 

На першому етапі (2007 – 2008 рр.) – здійснювався  аналіз філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної літератури, з’ясовувався стан розв’язання проблеми в теорії та практиці; розроблялися концептуальні підходи до виконання роботи, визначалися об’єкт, предмет, гіпотеза; формулювалися мета і основні завдання дослідження, розроблялася методика експерименту. 

На другому етапі (2008 – 2009 рр.) – проводився  констатувальний дослід, визначалися специфіка і структура поняття «імідж», розроблялися програма і методика формувального етапу експерименту, критерії оцінки іміджу вчителя початкових класів  та їх параметри. 

На третьому етапі (2009 – 2010 рр.) – проаналізовано  експериментальні дані, узагальнено та систематизовано результати дослідження. 

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: 

• вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, які забезпечують ефективність формування професійного іміджу в студентів у процесі вивчення фахових дисциплін; 
• уточнено і конкретизовано поняття «професійний імідж учителя початкових класів» у студентів, його показники, критерії та рівні сформованості, взаємозв’язок педагогічних умов, форм, методів і засобів, що забезпечують успішність формування професійного іміджу студентів педагогічних факультетів; 
• набули подальшого розвитку наукові знання про особливості формування професійного іміджу в майбутніх учителів початкових класів;
• здійснено подальше теоретичне обґрунтування та систематизацію підходів до визначення процесу формування професійного іміджу майбутніх учителів початкових класів.

Обґрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечується загально методологічним підходом до розв’язання поставлених завдань, а також конкретними методами, адекватними об’єкту, предмету, меті й завданням наукового пошуку, використаними на кожному етапі дослідження, якісним та кількісним аналізом експериментальних даних, результативністю творчої роботи із запропонованою методикою; позитивним характером дослідно-експериментальної роботи, що охоплювала значну кількість респондентів, передбачала кількісний та якісний аналіз експериментального матеріалу, забезпечувала дослідно-експериментальну апробацію теоретичних висновків дисертації; можливістю відтворення експерименту, порівнянням отриманих даних із результатами інших досліджень.

Наукове значення роботи полягає у конкретизації наукових підходів щодо формування професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів як системної особистісної характеристики, так і його підсистем:  габітарної (зовнішньої), психологічної (внутрішньої) і комунікативної (соціальної). Обґрунтовані у дослідженні критерії, рівні та методика діагностики сформованості професійного іміджу дозволяють більш якісно оцінити ефективність процесу фахової підготовки вчителя початкових класів. У процесі дослідно-експериментальної роботи доведено, що посилення впливу визначених у дисертації педагогічних умов дозволяє оптимізувати методики та технології підготовки вчителів початкових класів шляхом формування професійного іміджу. 

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці та впровадженні  технології ефективного формування професійного іміджу вчителя початкових класів;