Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

 

 

Зростання ВВП в найближчі роки буде відбуватися перш за все за рахунок природного відновлення економіки після кризи в 2014-2015 рр. Однак темпи відновлювального зростання будуть невеликими. Шанси на прискорене зростання економіки є при проведенні серйозних структурних реформ.

Однак, за оцінкою експертів вірогідність негативного сценарію становить лише 30%, а базового – 50% (табл. 3. 4) [69].

 

 

 

За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що всі три сценарії розвитку портової галузі мають загальну рису – це вплив майже однакових негативних факторів, до яких слід віднести:

-не відповість українського законодавства міжнародним стандартам, що найбільше гальмує розвиток портів, а також недосконале правове регулювання морської галузі, що в свою чергу відштовхує потенційних інвесторів від інвестування в морську галузь України;

-нестабільна політична та економічна ситуація в країні;

-моральний знос інфраструктури портів;

-корумпованість та бюрократизація економіки;

-неефективна політика управління портами;

-відсутність дієвої стратегії розвитку водного транспорту, що здійснює негативний вплив на формування інвестиційного клімату в галузі в цілому, та інвестиційної політики в окремих портах.

Відсталість структур управління портами в Україні, залежність від рішень уряду, відсутність кваліфікованих топ-менеджері, їх неувага і нерозуміння проблем портової галузі, політична нестабільність не дає підприємствам можливості ефективно реагувати на потреби ринку, використовувати різні інструменти фінансування, вільно інвестувати кошти в модернізацію і розширення, а також користуватися всіма перевагами корпоративних структур – всі ці тренди в тій чи іншій мірі супроводжували Україну впродовж 2017 – 2019 рр.

Таким чином, для того щоб збільшити ймовірність здійснення найбільш оптимістичного сценарій, необхідно нівелювати вплив вищенаведених факторів. Помірне зростання виробництва, відносно стабільний курс гривні, результативна співпраця з МВФ і збільшення соціальних гарантій для населення – необхідні умови для позитивної динаміки в економіці.

 

 

Портове підприємство розглядається, як відкрита система, головні передумови ефективної діяльності якого знаходяться не всередині, а поза ним. Ефективність функціонування, таким чином, залежить від того, наскільки вдало підприємство пристосовано до свого зовнішнього оточення, його керівництво повинно знати і розуміти, які зміни його чекають, вміти розпізнати загрози і не впустити, які можливості відкриваються перед ним.

Для обґрунтування сценаріїв розвитку портового господарства використовують результати PEST- та SWOT- аналізу для визначення ключових факторів та явищ впливу на ефективність функціонування морських портів.

Згідно методологією PEST-аналізу, з урахуванням аналітики другого розділу дипломної роботи та на базі суджень експертів отриманих під час проходження переддипломної практики, була проведена оцінка впливу найбільш значущих чинників макрооточення на діяльність підприємств і можливостей зміни їх впливу з часом (табл. 2. 3-2. 6).

Ключові фактори та явища впливу на ефективність функціонування морських портів, були розділенні на 4 групи: політичні, економічні, соціокультурні та технологічні чинники впливу (табл. 3. 5).

 

 

Після того, як основні фактори, які здатні вплинути на діяльність порту обрані, необхідно оцінити силу впливу кожного фактору (табл. 3. 6). Сила впливу фактора оцінюється за шкалою від 1 до 3, де:

1 – низький вплив фактору, зміна фактора практично не впливає на діяльність порту;

2 – зміна фактора не приводить до значних змін у роботі підприємства;

3 – високий вплив фактора, будь-які коливання викликають значущі зміни у діяльності порту.

 

 

Далі потрібно оцінити ймовірність зміни факторів (табл. 3. 7). Шкала – від 1 до 5.

 

 

Чим вище оцінка з поправкою на вагу, тим більше уваги слід приділяти нейтралізації даного чинника. Наступний етап – приведення розрахунків в матричному вигляді (табл. 3. 8). Фактори потрібно розташувати в порядку зменшення.

 

 

Таким чином, можна зробити висновок, що основними факторами впливу на розвиток портового господарства є:

- зовнішньоекономічна політика, інтеграція з ЄС – передбачає позицію України щодо лібералізації торгівлі, вибір довгострокових партнерів, квотування і співробітництво з іншими державами;

- інвестиційна політика – недостатнє фінансування галузі, відсутність постійних інвесторів, несприятливий інвестиційний клімат.

- надвисокий рівень тарифів та інших портових зборів приводить до суттєвого здороження процесу доставки товарів, та переорієнтації транспортних потоків в обхід українських портів.

- коливання обсягів експорту імпорту транзиту та каботажу – єдиний тренд зниження всіх показників, зокрема транзиту.

- невдала податкова політика та законодавство – 75% чистого прибутку від портових зборів надходить до держбюджету. Якщо додати до цих відрахувань 18% податку на прибуток, то на капітальне будівництво у АМПУ залишиться трохи більше 10%.

- тривалий конфлікт в індустріальній частині країни –