Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування в учнів життєвих компетенцій, мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ (СНІДу) (тренінг)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

учнів у малі групи і вони отримали завдання, група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи.

Пропонуємо правила роботи в малих групах, які допоможуть організувати роботу:
1. Швидко розподіліть ролі у групі:
Спікер (керівник групи) :
• Зачитує завдання групи.
• Організовує порядок виконання.
• Пропонує учасникам групи висловитися по черзі.
• Заохочує групу до роботи.
• Підводить підсумки роботи.
• За згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
• Коротко і розбірливо веде записи результатів роботи своєї групи.
• Як член групи повинен бути готовим висловити загальну думку групи при підведенні підсумків.
Спостерігач (тайм – спікер) :
• Стежить за часом.
• Заохочує групу до роботи.
Доповідач:
• Чітко висловлює думку групи.
• Доповідає за результатами роботи групи.
2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
3. Дотримуйтесь одного із правил активного слухання, головне – не перебивайте один одного.
4. Обговорюйте ідею, а не особу учня, який висловив цю ідею.
5. Утримуйтеся від оцінок та образ на адресу учасників групи.
6. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча у деяких випадках у групі може виникнути особлива думка і вона має право на існування.
 
Робота в парах
Робота в парах є різновидом роботи в малих групах, що дозволить набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.
Порядок організації роботи в парах:
1. Прочитайте завдання та інформацію до його виконання.
2. Визначте, хто буде відповідати першим.
З. Висловіть по черзі свої думки, погляди з проблеми.
4. Дійдіть спільної думки.
5. Визначте, хто буде відповідати за результати роботи усього класу.
Для ефективного спілкування в парах необхідно враховувати кілька моментів:
1. Зверніть увагу на:
- мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, підтримуючи контакт очима;
- допомагайте партнерові у спілкуванні, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичливу посмішку, слова «так-так»;
- якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання, наприклад: «Ти дійсно маєш на увазі, що?.. «, «Чи правильно я зрозуміла, що?.. «;
- під час розмови говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади та аргументуючи свої думки.
2. 3апам'ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:
- давати поради;
- змінювати тему розмови;
- давати оцінку особі, яка говорить;
- перебивати;
- розповідати про власний досвід.
 
Метод «Навчаючи – вчуся»
Цей метод дозволяє передати свої знання іншим, у даному випадку – своїм однокласникам під час уроку.
Порядок організації роботи:
• після того, як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці;
• якщо вам щось не зрозуміло, запитайте в учителя, чи правильно ви розумієте інформацію;
• підготуйтеся до передачі іншим цієї інформації у доступній формі;
• повідомте свою інформацію однокласникам. Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями і самому щось дізнатися від них;
• тоді, коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.
Під час проведення таких уроків виникає багато труднощів: це і брак часу на уроці, тому що провести тренінг за 45 хв дуже важко; це і гамір, і велика кількість учнів у класі; відсутність спеціально обладнаного кабінету для тренінгів. Але за бажанням усі ці проблеми можна подолати.
Кожен тренінг – особливий і потребує від вчителя ретельної підготовки. Під час його проведення діти вчаться логічно мислити, діляться своїми враженнями, переживаннями, беруть участь у рольових іграх, оформляють плакати, газети, рекламу і антирекламу.
Важливо пам’ятати, що головним є не предмет, якому навчаємо, а особистість, яку формуємо. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язану з вивченням предмета. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.
Під час проведення тренінгів допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності. Привчаю учнів думати та діяти самостійно, поступово відходжу від механічних переказів, дослівного відтворення. Слідкую за способом і формою висловлення думки, використовую схеми. У процесі навчання обов'язково враховую індивідуальні особливості кожного учня, об'єдную в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем знань. Вивчаю і враховую у ході навчання життєвий досвід дітей, їх інтереси, особливості розвитку.
І на завершення хочеться додати, що тренінг під час уроку основ здоров’я – надзвичайно ефективний метод діяльності, адже використовуються рольові ігри, робота в групах, «мозковий штурм» тощо. На тренінгах учні навчаються та грають, обговорюють важливі питання щодо здоров’я, а головне – вивчене знадобиться їм у житті.
 
Профілактика ВІЛ/СНІД
 
Сценарій тренінгу
 
Мета: виявити поінформованість підлітків щодо ВІЛ/СНІДу та наркотичних засобів. Формувати бажання вести здоровий спосіб життя.
1. Представлення тренера, презентація проекту, програми, мети та завдань тренінгу (7хв.).
Тренер повідомляє групі мету, завдання і регламент роботи тренінгу. (Мету і завдання доцільно унаочнити, написавши на плакаті фліп-чарту).
2. Знайомство. Вправа «Чарівна павутинка» (20хв.).
Мета: познайомити учасників, створити комфортну емоційну атмосферу, що сприяє результативній роботі.
Обладнання: клубочок яскравих ниток.
Хід проведення. Усі присутні разом із тренером кидають один одному клубочок. Учасник, який отримав клубок, коротко розповідає про себе, після чого передає клубочок іншому учаснику.
3. Прийняття правил роботи в групі (10хв.).
Мета: визначити правила для продуктивної взаємодії під час тренінгу.
Обладнання: плакат фліп-чарта із малюнком сувою і написом «Правила нашої співпраці», маркери.
Хід проведення. Тренер пропонує групі у режимі «мозкового штурму» назвати правила, які сприятимуть ефективній і комфортній роботі кожного учасника тренінгу:
Повага.
Конфіденційність.
Креативність.
Вміння слухати і чути.
Усі пропозиції обговорюються, узгоджуються із групою, записуються на плакаті. Тренер озвучує загальний перелік і пропонує учасникам скріпити своїми підписами наміри дотримуватися цих правил.
4. Визначення очікувань учасників. Вправа «Золоті зерна» (10хв.).
Мета: визначити сподівання та очікування учасників від роботи тренінгу.
Обладнання: дошка із зображенням поля, на яке наклеюватимуться зерна.
Хід проведення: Тренер пропонує кожному із учасників на зернах, вирізаних із аркушів паперу, написати власне ім’я або псевдонім, а також свої очікування від даного тренінгу. Далі тренер пропонує кожному учаснику закріпити, а точніше, – посіяти свої зерна на умовному полі.
Вправа: «Молодь як об’єкт програм і проектів щодо формування здорового способу життя» (15хв.).
Мета: сприяти формуванню цілісного уявлення про здоровий спосіб життя.
Обладнання: паперові рибки, на яких написані запитання для обговорення, вудка, крейда голубого кольору.
Хід проведення. Рибки розкладаються на підлозі, де попередньо крейдою намальоване умовне озеро. Кожному із учасників дається вудка, якою він ловить рибку, зачитує питання і дає на нього свій варіант відповіді. Присутні дискутують.
5. Інформаційне повідомлення на тему: «ВІЛ/СНІД: достовірно про проблему» (5хв.).
Мета: підвищити рівень поінформованості учасників щодо проблеми.
Хід проведення. Тренер повідомляє інформацію щодо ВІЛ/СНІДу в Україні, з максимальною прив’язкою до місцевої громади. (З інформацією можна ознайомитися на сайті МОЗ України, в регіональних Центрах профілактики СНІДу).
Вправа на активізацію (7 хв.).
Мета: активізувати учасників групи та підвищити їх емоційний настрій.
Обладнання: три скріпки.
Хід проведення. Тренер просить вийти трьох активістів, кожному з яких дає по одній скріпці. Учасники вправи повинні за 30 секунд розігнути їх. Присутнім тренер демонструє розігнуті скріпки. Далі знову вручає кожному із трьох учасників свою розігнуту скріпку і просить повернули їй належний вигляд.
Запитання для обговорення:
який висновок можемо зробити з даної вправи?
Чи нагадує приклад зі скріпками про відповідальність за скоєні вчинки?
6. Історія для натхнення «Даремні зусилля» (10хв.).
Мета: систематизувати інформацію, отриману учасниками тренінгу, сприяти співпраці з реалізації проекту у ЗНЗ.
Обладнання: дошка, паперові колоски.
Хід проведення. Тренер пропонує учасникам осмислити спільну роботу, підійти до умовного поля, а точніше до плакату, де на початку тренінгу кожний учасник «посіяв» своє зерно. На вирізаних із кольорового паперу колосочках зазначають, чи справдилися їх очікування, визначені на початку тренінгу, і розміщують ці колосочки з написами на фліп-чарті.
7. Підведення підсумків тренінгу (10 хв.). Дебати.
Мета: мотивувати учасників на подальшу активну участь у реалізації проекту.
Хід проведення. Тренер підсумовує роботу тренінгу, роблячи акценти на проблемі поширення ВІЛ-інфекції в Україні, яка, на жаль, набуває обертів. Хто ж має протистояти виклику нашого часу? Тренер розповідає притчу «Даремні зусилля».
«Одного разу берегом моря йшов чоловік. День був чудовий. Яскраво світило сонечко, тихо плескотіли хвилі, над мілкотою кружляли чайки. Чоловік милувався краєвидом, озираючись навкруги, і раптом помітив незрозуміле видовище. Прямо перед ним хтось виконував дивний танок. Це була маленька дівчинка, яка почергово нахилялася, щось брала в руки, підводилась і кидала це «щось» якомога далі у море. Вона робила це дуже швидко. Чоловік зацікавився, підійшов ближче і питає: «Що ти робиш?» «Рятую маленьких морських зірок від палаючих променів сонця. Якщо їх не кинути у воду, вони не доживуть до припливу», – відповіла дівчинка, ні на хвилинку не припиняючи роботу. «Ти робиш невдячну справу, – відповів їй чоловік, – цих зірок тут тисячі, сонце пече немилосердно, час летить дуже швидко, ти все одно їх усіх не врятуєш!» « Ну то й що! – знизила плечима дівчинка, – принаймні оцю я встигла врятувати!» І з цими словами вона взяла до рук чергову морську зірку і жбурнула її далеко в морські хвилі».
Ми не можемо знати, як і чим відгукнеться наше слово, наша протидія ВІЛ-інфекції, але, якщо в результаті нашої роботи врятується хоча б одна людина, можна вважати що наша місія була необхідною і ефективною.
Фото Капча