Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Французький постструктуралізм: критичний аналіз репрезентації

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
ФРАНЦУЗЬКИЙ ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕПРРЕЗЕНТАЦІЇ
Спеціальність: 09. 00. 05 – історія філософії
 
ЙОСИПЕНКО Оксана Миколаївна
УДК 1 (091). 3. (44)
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник – кандидат філософських наук, доцент ТРУБЕНКО Анатолій Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри історії філософії.
Офіційні опоненти – доктор філософських наук ЛЯХ Віталій Васильович, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, провідний науковий співробітник, кандидат філософських наук КУШАКОВ Вячеслав Юрійович, Міжнародний фонд “Відродження”, координатор програм.
Провідна установа – Національний університет «Києво-Могилянська академія», гуманітарний факультет.
Захист відбудеться «21» червня 1999 р. о 14. 00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 27 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (252017, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дослідження. За останні десятиліття українська філософська думка переживає безпрецедентний в своїй історії процес переосмислення та трансформації. Тривалий час, починаючи з 30-х років XX ст., єдність філософської традиції підтримувалась незалежними від філософії та філософів методами, шляхом примусу з боку політичної влади. Тому з відмовою останньої від контролю над філософським дискурсом, в пострадянській філософії утворився певний вакуум, зумовлений відсутністю політично незаангажованої потреби в філософуванні, яка тільки і може підтримувати філософську традицію. Цю пустку намагаються заповнювати переважно перекладами та некритичним наслідуванням світових філософських джерел. Проте, просте переймання чужорідних традицій не здатне підтримати вітчизняне філософування. Для цього потрібне критичне осмислення світового філософського досвіду на основі вітчизняної традиції.
Наведені міркування і стали мотивом того, що дисертант, заці-кавившись філософією французького постструктуралізму обрав жанр історико-філософського дослідження, яке дозволило критично проаналізувати комплекс постструктуралістських ідей в межах вітчизняної академічної філософської традиції, послуживши, цим самим, витворенню в останній способів підходу до сучасної зарубіжної філософії.
Французький постструктуралізм, як чільний постмодерністський напрямок, є сьогодні однією із найпопулярніших та найрезонансних філософський течій. Поза тим епатажним та поздоровому провокаційним потенціалом, якій завжди пробуджує в культурі смак до філософування, вона привертає увагу своїм досвідом вирішення актуальних для української філософії питань. Французький філософський дискурс традиційно розвивається в межах соціальних та політичних проблем, активно черпає імпульси для свого розвитку з духовного життя суспільства. Французький філософський дискурс включає досвід мистецького та літературного авангарду, політичної боротьби та наукових досягнень. Цей досвід є важливим для нас з точки зору власного розуміння предмету філософії, її завдань та ролі в житті людини та суспільства. Такої ролі, яка б не дублювала науку чи інші форми самоусвідомлення суспільства, але давала змогу розкрити можливості, закладені в природі самої думки. Приклад філософії французького постструктуралізму в цій справі є показовим. Філософські дослідження тут завжди носять характер міждисциплінарних, вплітаються та використовують досвід суміжних дисциплін, що і дозволяє їм виконати найголовнішу функцію філософії, яка полягає в проблематизації стилю та самих форм мислення, в критичній роботі думки по подоланню сталостей та очевидностей, але не ціною відкидання або руйнування будь-яких ідей або уявлень, а завдяки трансформаціям кордонів, які покладені думкою в самій же думці і можуть бути зміненими тільки нею самою. Наслідком цих зсувів є нова розмітка самого предметного поля мислення французьким постструктуралізмом, нова, нетрадиційна термінологія та методологія дослідження.
Цей досвід є особливо цінним для української філософії, по-перше, оскільки вона, в силу вище вказаних причин, втратила ідеологічно визначене місце загальнообов'язкової методологічної основи для інших, особливо, гуманітарних, наук і змушена знову шукати та відвойовувати своє місце як в системі функціонування наукового знання, так і вищої освіти; по-друге, тим, що сучасна українська філософська традиція повною мірою є спадкоємцем раціоналістичної філософії і проблема осмислення останньої є, по суті, проблемою виживання вітчизняного філософування взагалі по-третє, тим, що критичний багаж французького постструктуралізму може бути застосований до аналізу проявів тоталітаризму не лише у філософії, а, також, у політиці, науці, ідеології і т. ін.
Ступінь розробленості проблеми. Специфіка французького філософування є такою, що головними дослідниками та критиками філософських теорій є самі автори та їхні опоненти-сучасники, ос-кільки кожна філософська праця, книга, доповідь, стаття є еле-ментом постійно діючої дискусії. Тому перша розробка та критика розглядуваних в дисертації проблем здійснена тими ж філософами, що їх ставлять та розвивають. Так, творчість Фуко широко аналі-зується в працях його сучасників Ж. Дерріда, Ж. Дельоза, Р. Барта, Ж. -Ф. Ліотара, творчість Дерріда – в роботах М. Фуко, Р. Барта, Ю. Крістєвої, Ф. Лаку-Лабарта, творчість Дельоза – в роботах П. Клоссовскі, М. Фуко, Ж. Бодрійара та ін. Незважаючи на критичний пафос, що є необхідним елементом цих дискусій, вони залишаються дискусіями внутрішніми. Критика здійснюється вик-лючно з позицій тієї філософії, яку учасники дискусії намагаються створити і яка для стороннього дослідника є чимось неявним, мов-чазно присутнім, експлікація чого повинна бути необхідним елементом аналізу ззовні, з позицій іншої філософської культури та традиції.
У вітчизняній
Фото Капча