Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
13
Мова:
Українська
ГЕНЕЗИС РОЗВИТКУ ЄВРЕЙСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
Гартман М. Т.
У статті проведено дослідження проблеми періодизації розвитку єврейської правової системи. Проаналізовано підходи науковців до періодизації історії єврейського права й державно-правової дійсності, на основі яких запропоновано періодизацію розвитку єврейської правової системи через призму основних історичних епох і періодів. Розкрито особливість формування єврейської правової системи щодо інших правових систем. Така особливість проявилася насамперед у довготривалому й безперервному розвитку правової системи впродовж всієї історії єврейського народу.
Ключові слова: єврейська правова система, єврейське право, історія єврейського народу, періодизація, генезис, Біблійна епоха, еллінізація, епоха Талмуду, Постталмудична епоха, Раввинська епоха, судова автономія.
ГЕНЕЗИС РАЗВИТИЯ ЕВРЕЙСКОЙ ПРАВОВОЙ СИСТЕМЫ
Гартман Н. Т.
Статья посвящена проблеме периодизации развития еврейской правовой системы. Проанализированы подходы ученых к периодизации истории еврейского права и государственно-правовой действительности, на основе которых предложена периодизация развития еврейской правовой системы сквозь призму основных исторических эпох и периодов. Раскрыто особенность формирования еврейской правовой системы относительно других правовых систем.
Ключевые слова: еврейская правовая система, еврейское право, история еврейского народа, периодизация, генезис, Библейская эпоха, эллинизация, эпоха Талмуда, Постталмудическая эпоха, раввинская эпоха, судебная автономия.
У сучасній правовій науці попри масову зацікавленість до історії єврейства відсутні дослідження періодизації формування єврейської правової системи. Питання поділу історичного процесу розвитку однієї з найдавніших правових систем світу є актуальним, оскільки це унікальне явище правової дійсності, що не має аналогів серед інших правових систем. Попри відсутність більшу частину свого розвитку власної держави єврейська правова система розвивалася в усі епохи й періоди існування єврейського народу.
Питання періодизації історії єврейського народу досліджувалося в багатьох історичних працях науковців. Ця проблема стала предметом дослідження таких відомих істориків: Р. Банк, Г. Грец, С. Дубнов, Ш. Єттінгер, А. Лопухін, С. Рот, Дж. Телушкін. Вагомий внесок у дослідження періодизації розвитку єврейського права був зроблений єврейським ученим М. Елоном. Однак ні в працях зарубіжних, ні у вітчизняних учених питання розвитку єврейської правової системи не розглядається, а відповідно, залишається за межами наукового дослідження. У зв’язку із цим є необхідність вивчення основних періодів та умов, у яких розвивалася не лише нормативна, а й ідеологічна й інституційна складові єврейської правової системи.
Мета дослідження полягає у висвітленні історичного аспекту формування правової системи єврейського народу, а також аналізі основних періодів єврейської історії й історії розвитку єврейського права, на основі яких можна зробити висновки про генезис і періодизацію розвитку єврейської правової системи.
Єврейський народ у світовій історії відіграв особливу роль. Його своєрідність як нації пояснюється не лише багатовіковою історією, культурою й незламною силою духу, а й особливістю правової системи, яка розвивалась у всі часи існування єврейського народу. Безумовно, єврейську правову систему не варто ідеалізувати. Однак не можна заперечити той факт, що, не дивлячись на всі перешкоди, які зустрічалися єврейському народу на шляху до самовизначення, він протягом тисячоліть зумів зберегти норми, традиції й культуру, які надавали праву насамперед духовної складової, що відіграло важливу роль у підвищення авторитету як єврейської правової системи в цілому, так і єврейського права зокрема. Це й зумовило специфічність правової системи древнього народу семітського походження.
Особливість правової системи пояснюється насамперед особливістю єврейського народу, який її формував. Таку його специфічність намагається пояснити у своїй праці «Смисл історії» релігійний і політичний філософ ХХ ст. М. Бердяєв. Висовуючи ідею про те, що «історичне» має релігійну основу, яка виражається в релігійної свідомості, учений підкреслює зв’язок монотеїстичної ідеї, ідеї єдиного Бога з національною долею вибраного народу Божого, що в подальшому створило свою особливість і специфічність єврейського народу [1, с. 107]. Виступаючи більшу частину своєї історії не політичною, а етнічною спільнотою, єврейський народ ввійшов у світову історію як народ, який часто був позбавлений механізму власної політичної організації, однак збагачений особистою, надбаною тисячоліттями правовою системою, в основі якої лежить релігія.
У першій половині ХХ ст. граф Д. Граббе, перекладаючи книгу антиєврейськи налаштованого французького дослідника Ф. Бренье «Евреи и Талмуд», справедливо наголошує, що для того, щоб зрозуміти єврея, треба, хоча б коротко ознайомитися з його історією та його світоглядом» [2, с. 4]. Саме через призму історії єврейського народу відслідковується генезис єврейського права та єврейської правової системи в цілому, правові феномени, які пов’язані з єврейським суспільством на різних історичних етапах розвитку. І тут не можна не погодитися з думкою єврейського правознавця С. Айзенштадта, який зазначає: «Щоб дати справедливу оцінку історичному єврейському праву, необхідно його насамперед науково дослідити на рівні з політико-економічною історією євреїв, поповнити наукову систему. Лише цим шляхом вдасться виявити сутність соціального побуту єврейства протягом всієї його історії й з’ясувати ступінь його універсальної цінності. У цьому полягає сутність проблеми вивчення єврейського права» [3, с. 15-16].
Єврейська правова система нараховує більш як трьохтисячолітню історію. Переважно це був час, коли єврейський народ існував без власної держави та протягом великих періодів був розсіяний по різних діаспорах, не маючи навіть єдиного духовного центру. Як правило, коли право залишене й відокремлене від держави та її суверенітету, воно поступово втрачає зв’язок зі своїм народом, деградує та, як наслідок, відмирає. Саме так сталося з правом багатьох стародавніх, у