Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Геохімія фтору питних вод України

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

захворюванню населення флюорозом чи карієсом, доцільно проводити фторування (при концентрації іонів фтору у воді менше 0, 3 – 0, 5 мг/л) чи дефторування вод (більше 1, 5 мг/л фторид-іонів). Для фторування води у народному господарстві рекомендовано застосовувати кремнефторид натрію (Na2SiF6), фторид натрію (NaF), кремнефторид амонію (NH4) 2SiF6. З метою вивчення природних і техногенних сорбентів і їх використання для очищення питних вод від фтору (дефторування) досліджено групу мінералів (глауконіт, морденіт, монтморилоніт, клиноптилоліт та ін.). Визначено, що при використанні природного клиноптилоліту може десорбуватись до 80% фтору, при його первинній концентрації 2, 5 – 3 мг/л (м. Арциз), при цьому враховується можливість одночасної десорбції.

Харчові домішки. В регіонах розвитку фтороносних вод з вмістом фтору більше 1, 5 мг/л, можна рекомендувати біодобавки, що заважають засвоєнню фтору організмом. Це, перш за все, біодобавки та їжа з високим вмістом кальцію (молочні продукти) і магнію (рослинні продукти, морська капуста, вівсяна крупа, кавун). Біодобавки на основі чаю, морепродуктів, тощо, що містять максимальну кількість фтору, доцільно вживати в регіонах з недостачею фтору у питній воді.
 
Висновки
 
Основні висновки, що витікають з викладеного матеріалу, зводяться до наступного.
1. Основними чинниками формування фтороносних вод на території України є:
- розвантаження глибинних мінералізованих підземних вод у зонах тектонічної активізації та тектонічних порушень. В зонах тектонічних порушень виявлений гідродинамічний зв'язок водоносних горизонтів верхніх структурно-тектонічних зон з глибинними мінералізованими водами на ділянках тектонічних порушень, за рахунок чого вміст фтору в водах збільшується до 3 – 5 мг/л, а іноді до 12 мг/л.
– порушення фізико-хімічної рівноваги природної системи: фторвміщуючи породи, мінерали – природні розчини. Джерелом фтору в підземних водах в цьому випадку є гірські породи та мінерали. Потрапляючи на значні глибини, фторвміщуючі горні породи в результаті епігенетичних перетворень (розчинення, гідратація, метасамотоз і ін.) втрачають значну кількість фтору, яка поступає в контактуючі з ними води. Вплив геолого-структурних факторів і речовинного складу водовміщуючих порід, показано на прикладі Полтавської області. Основний водоносний горизонт (бучакський ярус) представлений пісками із значним вмістом фосфоритових прошарків і включень, що обумовлює надходження фтору у води до 8 – 9 мг/л. Найбільш високі концентрації фтору встановлені на локальних ділянках, в зонах тектонічних порушень.
- вплив техногеного навантаження на об'єкти довкілля найбільш яскраво показано на прикладі Львівської області (Червоноградського гірничопромислового району). На фоні мінімального вмісту фтору у підземнх водах області (0 – 0, 3 мг/л) ці води
гірничопромислового Червоноградського району забруднені сполуками фтору, в яких вміст фтору сягає 5 мг/л.
2. Розподіл фтору в підземних водах території України в цілому відповідає гіпотезі о вертикальній і горизонтальній гідрохімічній зональності. Так, поблизу денної поверхні вміст фтору у воді – 0, 1 – 0, 6 мг/л та збільшується з глибиною до 9 мг/л.
3. Основні форми міграції фтору в природних водах визначені хімічним складом вод, фізіко-хімічними умовами системи порода – розчин та літологічним складом водовміщуючих порід. За програмою PHREEQC були зроблені розрахунки основних форм хімічних елементів у водах. Термодинамічні розрахунки й аналітичні визначення дозволили встановити, що провідною формою міграції фтору для всіх типів вод є фторид-іон, що характерно для вод з високим вмістом іоних форм хлору та натрію. Для вод з підвищеним вмістом гідрокарбонату, сульфату та кальцію зафіксовано зменшенням вмісту фторид-іону та збільшення вмісту фторидів магнію і кальцію.
4. На характер і ступінь ендемічного захворювання впливають біогеохімічно активні форми фтору, чільне місце серед яких посідає фторид-іон, а також присутність інших елементів, що визначають синергетичну активність фтору в питній воді. Взагалі, можно зробити висновок, що причиною захворювання населення є споживання води з некондиційним вмістом фтору, високим вмістом стронцію, натрію та низьким вмістом кальцію. Тому ступінь захворювання часто визначається відношенням F- / Ca2+, але найбільш доцільно використовувати коефіцієнт біогеохімічної активності фтору, що визначається як F- / MgF+ + CaF+, а при значному вмісті інших елементів – F- /? Men Fmn-m.
 
Публікації
 
1. Kryuchenko N. O. Ecologo-geochemical characteristics of the Mukachev district of the Transcarpatians // Геол. журн. – 1998. – № 1 – 2. – С. 71 – 75.
2. Крюченко Н. О. Эколого-геохимическая характеристика ландшафтов Мукачевского района (Закарпатье) // Минерал. журн. – 1999. – 21. – № 5 – 6. – С. 57-61.
3. Жовинський Э. Я., Кураева И. В., Крюченко Н. О., Шурпач Н. А., Колябина И. А. Основные формы миграции химических элементов в некоторых типах подземных водах Украины // Минерал. журн. – 2001. – 23. – № 2 – 3. – С. 68 – 70.
4. Крюченко Н. О. Наличие фтора в подземных водах Украины и заболевания, связанные с ним // Пошукова та екологічна геохімія. – 2001. – № 1. – С. 9 – 13.
5. Крюченко Н. О., Кураева И. В., Радченко А. И., Билык В. Ж. Формы миграции микроэлементов в подземных фтороносных водах Украины // Пошукова та екологічна геохімія. – 2001. – № 1. – С. 50 – 54.
6. Крюченко Н. О. Геопатогенные зоны Мукачевского района Закарпатья
Фото Капча