Геополітичне положення України в Центрально-Східній Європі

Дослідження особливостей взаємовідносин України з країнами Центрально-Східної Європи (як складових субрегіональної та регіональної систем міжнародних відносин) у контексті їхнього впливу на трансформацію геополітичного положення України здійснено за допомогою системного методу. Геополітичне положення України, його специфіку, складові, та характер їх еволюції на концептуальному рівні досліджено за допомогою методів аналізу, синтезу та дедукції. 

Висвітлення особливостей геополітичного положення України в історично-хронологічному контексті також є одним із підходів дисертаційного дослідження. Застосування методу структурно-функціонального аналізу дало змогу обґрунтувати геополітичну складову міждержавних інтеракцій за участю України та з’ясувати їх роль у трансформації геополітичного положення держави. Метод систематизації використано з метою поділу країн Центрально-Східної Європи за критерієм їх геополітичного значення для України. Шляхи подолання геополітичних суперечностей та перспективи зміцнення геополітичного положення України в регіоні Центрально-Східної Європи визначені за допомогою методу прогнозування.

Загальна методологія дисертаційного дослідження, поєднує елементи політичного, історичного та філософського аналізу, а також міждисциплінарний підхід, що дало змогу виявити особливості та закономірності реалізації геополітичного положення України в Центрально-Східній Європі. 

Джерельну базу дослідження умовно можна розділити на декілька груп:

 базові напрацювання геополітичної науки – П. Відаля де ля Бланша, К. Грея, Ф. Ратцеля, Н. Спайкмена, Х. Маккіндера, А. Махена, К. Хаусхофера, Р. Челлена, К. Шмідта;

 дослідження класиків української політичної думки – М. Грушевського, Д. Донцова, М. Драгоманова, І. Крип’якевича, Б. Крупницького, Ю. Липи, І. Лисяк-Рудницького, С. Рудницького, В. Старосольського, С. Томашівського, І. Франка, С. Шелухіна;

 тематичні публікації сучасних українських і зарубіжних науковців, дипломатів та політиків – В. Андрущенка, З. Бжезінського, О. Білоруса, І. Василенка, Г. Гаджиєва, Л. Гайдукова, С. Гантінгтона, В. Гречанінова, Л. Дещинського, М. Дністрянського, Л. Зашкільняка, А. Зленка, В. Колосова, В. Кременя, А. Кудряченко, І. Лукашука, М. Мальського, М. Мацяха, М. Медісона, Н. Нартова, О. Палія, В. Потульницького, Ф. Рудича, П. Савіцького, Ю. Тіхонравова, В. Ткаченка, С. Трохимчука, Ф. Фукуями, В. Храмова, П. Циганкова, В. Цимбалістого, В. Шахова, М. Шепєлєва;

 офіційні нормативно-правові документи: договори, хартії, кодекси, декларації, заяви тощо.

Наукова новизна отриманих результатів визначається таким:

 уперше на рівні дисертаційної роботи здійснено цілісне дослідження геополітичного положення України в регіоні Центрально-Східної Європи;

 шляхом аналізу поняття „геополітичне положення” в межах понятійно-категорійного інструментарію геополітики доведено доцільність його широкого тлумачення як динамічного явища, що змінюється в часі й модифікується просторово через міждержавну взаємодію; 

 виявлено, що особливістю сучасного геополітичного положення України є тенденція до збільшення його ваги у нарощуванні геополітичного потенціалу держави за умови реалізації ефективного регіонального співробітництва;

 визначено низку позитивних і негативних чинників, що впливають на трансформацію геополітичного положення й процеси формування зовнішньої політики Української держави, серед яких проблеми територіального та нетериторіального характеру, фактори зовнішнього впливу, історичні, економічні й культурні передумови розвитку Центрально-Східної Європи, спільні зовнішньополітичні орієнтації країн регіону тощо;

 з’ясовано, що взаємодоповнюючись геополітичні потенціали країн Центрально-Східної Європи сприяють співробітництву, позитивним наслідком якого є зміцнення геополітичного положення України; 

 шляхом розкриття змісту суперечностей між окремими державами Центрально-Східної Європи та Україною доведено їх геополітичний характер, що негативно позначається на перспективах співробітництва та регіональних позиціях Української держави; 

 обґрунтовано, що ефективним шляхом подолання геополітичних суперечностей у Центрально-Східній Європі є активна участь України в європейських та євроатлантичних інтеграційних процесах з метою забезпечення спільних геополітичних переваг;

 показано, що зважене використання переваг геополітичного положення України в Центрально-Східній Європі забезпечить їй статус регіонального лідера у майбутньому. 

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Дослідження є самостійним внеском у розвиток української політичної науки, зокрема політології міжнародних відносин. Поглиблюючи і розширюючи знання про природу геопросторових процесів у Центрально-Східній Європі за участю України, воно сприятиме розвитку досліджень цієї проблематики. Об’єктивне висвітлення особливостей динаміки геополітичного положення України має суттєве значення для розвитку й утвердження зовнішньополітичних пріоритетів Української держави. Окрім того, комплексне дослідження титульної проблеми допоможе широкому загалу краще зрозуміти ідеї європейської та євроатлантичної інтеграції, зміцнити їхні позиції в українському суспільстві, сприяючи розбудові стабільної демократичної правової держави. Матеріали та висновки дисертації можуть бути використані при розробці спецкурсів для студентів політології, міжнародних відносин, країнознавства, історії, державного управління.

Дисертаційні положення прикладного характеру можуть бути корисними для роботи таких державних органів і недержавних організацій, як Комітет Верховної Ради України у закордонних справах, Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, МЗС України, Національний інститут стратегічних досліджень, Національний інститут проблем міжнародної безпеки Ради національної безпеки та оборони України, Атлантична рада України, діяльність яких пов’язана із формуванням і реалізацією зовнішньополітичних пріоритетів України. Вивчення впливу геополітичних процесів на формування зовнішньополітичної стратегії сприятиме розробці єдиних підходів