Гідролого-гідрохімічний режим водозбору Каспійського моря

Наглядним прикладом змін стала розбудова й існування на узбережжі міста Баку. У перші століття нашої ери і аж до VII століття Бакинська бухта була сухою, а прибакинскі острова поєднувалися з сушею. Не випадково на карті Птолемея (II століття н. е.) Баку показаний далеко від моря. Потім з VII століття починається сильне підвищення Каспію аж до IX століття – тоді й утворилася Бакинська бухта. Потужні зміни відбулися в кінці XIII століття, коли Каспій піднявся більш ніж на десять метрів. Італійський географ XIV століття Марина Сануто з гіркотою зазначала: «Каспійське море щороку прибуває на одну долоню, і багато гарних міст вже затоплено», а за словами географа Абд ар-Рашид ал-Баку, в 1403 році Каспійське море затопило частину Баку і вода стояла біля мечеті. У цей час море плескалося у підніжжя Дівочої вежі, що побічно підтверджує легенду про дівчину, який кинувся в Каспій з вершини вежі. У цей же період повністю під водою виявився Сабаїловскій замок, побудований на скелі в бакинської бухти. Наступні 600 років рівень моря, коливаючись, залишався високим аж до початку XX століття, коли він став падати.

Систематичні спостереження над рівнем води в Каспійському морі були розпочаті в 1837 році. Як показали вимірювання, за перше століття (до 1930 року) рівень моря майже не змінювався, коливаючись між відмітками мінус 25 і мінус 26 метрів. У період з 1929 по 1941 рік відбулося різке зниження майже на два метри (від мінус 25, 88 до мінус 27, 84 м). Надалі, за наступні тридцять сім років море, то зростаючи, то опускаючи в своєму рівні, повільно падало, досягши найнизчої за час вимірювань позначки в 1977 році – мінус 29, 01 м. У зв'язку з відступом моря в ці роки було розширено Бакинську набережну-бульвар і облаштована нижня тераса. Потім море почало швидко зростати і, піднявшись до 1995 року на 2, 35 м, досягла позначки мінус 26, 66 м. Якби води що впадають в Каспій з річок не використовувалися в обсязі близько сорока кубічних кілометрів на рік на господарські потреби і зрошення (це відповідає десяти сантиметрів в рівні моря), то цей рівень був би на півтора метра вище, наближаючись до рекордно-високої за сто шістдесят років відмітки минулого століття. В наступні роки середній рівень моря знизився майже на 50 см, досягнувши позначки мінус 27, 17 м в 2001 році. З 2001 року і по теперішній час рівень знову став підвищуватися: у 2002 році на 2 см, у 2003 році на 4 см, у 2004 році на 8 см, в 2005 році 12 см. В даний момент рівень Каспію досяг -27, 0 м. Результати вивчення атмосферних процесів і глобальні кліматичні зміни дають можливість припускати, що до 2015 року рівень моря зросте на 1 м від нинішньої абсолютної позначки. Зміна рівня моря впливає на господарську діяльність людей і на природу. При зниженні моря відбувається обміління підходів до портів, ускладнюються умови судноплавства, змінюється режим заповідників і запаси риби. Підвищення рівня призводить до затоплення прибережних територій, на яких знаходяться поселення людей, сільськогосподарських угіддь і промислові об'єкти.

 

 

 

Гідрохімічні умови Північного Каспію відрізняються значною сезонної і міжрічної мінливістю, яка визначається в основному впливом стоку Волги і водообменом з середньою частиною моря.

У квітні як в мілини, так і в приглибні районах Північного Каспію відзначаються максимальні значення змісту і насичення кисню на поверхневому і придонному горизонтах. При цьому найбільш активно продукування органічної речовини протікає в західній частині, що можна пояснити зрослим зимовим стоком Волги після її зарегулювання.

Влітку кисневий режим формується в умовах активного фотосинтезу і максимального прогріву води. У цей сезон спостерігаються мінімальні значення вмісту кисню. У червні, під час вступу в море стоку водопілля, в зонах, різнорідних за сольовим і термічному режимам, спостерігаються різні концентрації кисню.

Концентрація водневих іонів (рН) – Показник інтенсивності процесів утворення і руйнування органічної речовини, а також ступеня мінералізації вод. Після зарегулювання Волги середні багаторічні значення рН в поверхневому і придонному шарах північно-каспійской вод коливалися в межах 8, 37-8, 74.

Мілинах район Північного Каспію характеризується більш високими середніми величинами рН (8, 37-8, 74), ніж приглубі (8, 38-8, 47), що свідчить про більш активне освіту органічної речовини на мілководді. У східній частині моря значення рН нижче, ніж у західній.

Зі стоком Волги і Уралу в Північний Каспій постійно надходить велика кількість біогенних речовин.

Багаторічні зміни запасів біогенних речовин в чому визначаються коливаннями волзького стоку, оскільки обсяг Північного Каспію порівняно невеликий і зіставимо (особливо в багатоводні роки) з об'ємом материкового стоку.

Важливе значення в біогенному харчуванні моря має мінеральний розчинений фосфор, який безпосередньо залучається до біопродукційні процеси. Середні багаторічні концентрації мінерального розчиненого фосфору в