+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
у центрі найбільш економічно розвинених країн. Цю обставину й урахував Г.Ф.Шершеневич, пропонуючи весь цей період розвитку торговельного права називати французьким. Торгівельне право, як і раніше, має кастовий (купецький) характер. Особливо це помітно на початку періоду. Проте розвиток торговельного обігу як усередині країни, так і між країнами вимагав уніфікації торговельних звичаїв. Відмінності між місцевими торговельними статусами стають перепоною у поширенні торговельних зв'язків. Виникає потреба в уніфікації та систематизації звичаєвого торговельного права. Найпростіше це можна було зробити, надавши торговельним звичаям законодавчого характеру. Перші систематизовані нормативні акти з'явилися у Франції. 1673 року було прийнято королівський ордонанс "Про торгівлю". Його автором був купець Жан Саварі. 1681 року було видано ще один королівський ордонанс "Про мореплавство". Вони розповсюджували свою чинність на всю Францію. У них закріплювалося право купецького прошарку Франції на здійснення торговельної діяльності.
Проте пройде ще більше ста років, перш ніж Французька Революція 1789 року знищить кастові привілеї та проголосить свободу підприємницької діяльності. 1807 року буде прийнято Французький комерційний кодекс. Він набув чинності з 1 січня 1808 року і з цього дня юридично закріпив подвійне Регулювання господарської діяльності за допомоги норм торговельного та цивільного права, що отримало назву "дуалізму приватного права".
Сфери його дії визначалися субсидіарно, тобто норми цивільного права застосовувалися у тих випадках, коли були відсутні норми торговельного права.
За прикладом Франції поділ приватного права на торговельне та цивільне поширювався у більшості країн континентальної Європи. Торговельні кодекси приймаються в Іспанії (1829 рік), Португалії (1833 рік), Німеччині (1861 рік, Німецький торговельний звід) та в інших країнах.
Німеччина у розвитку торговельного права посідає особливе місце. Враховуючи це, Г.Ф.Шершеневич навіть запропонував увесь розвиток торговельного права у 19 сторіччі називати періодом німецького торговельного права. Особливість німецького торговельного права була пов'язана з тим, що на початок 19 сторіччя Німеччина все ще була державою, що складалася з численних королівств, герцогств, князівств, в яких діяли свої закони. Формування торговельного права тут відбувалося на вже існуючому торговельно-міському праві (Магдебурзькому, Любекському).
Перший загальнонімецький торговельний звід з'явився 1861 року. Він складався з п'яти книг: про торговельних діячів; про торговельні товариства; про негласне товариство та об'єднання для поодиноких операцій; про торговельні угоди; про моральне право. На думку Г.Ф.Шершеневича, німецький торговельний звід 1861 року був не додатком до цивільного законодавства, а справді паралельним щодо нього законодавством. Поруч із застарілим, неузгодженим, малозрозумілим цивільним правом торговельний кодекс (засадовими стосовно якого були принципи, що відповідали вимогам сучасного обігу), гармонійний завдяки систематичності та логічності своїх постанов, написаний чудовою мовою, справляв найкраще враження [22 с.194].
1897 року в Німеччині був прийнятий новий торговельний звід. У ньому чотири книги: про торговельний прошарок; про торговельні товариства та негласне товариство; про торговельні угоди; про моральне право. Його було введено з січня 1900 року і з додатками та змінами він діє дотепер.
Наприкінці 19 сторіччя у Німеччині формується промислове право, а на початку 20 сторіччя у цій країні виникли гострі протиріччя між приватними та публічними інтересами, розв'язання яких вимагало більш інтенсивного вторгнення держави у приватну господарську діяльність.
У 20 сторіччі державне втручання у господарську діяльність стає загальним. Зараз немає жодної держави, яка б стояла осторонь від розв'язання економічних питань.
Впродовж усього 20 сторіччя велися пошуки оптимального варіанта вторгнення держави у господарську діяльність. Розвиток господарчого права пішов шляхом помірного чи то максимального втручання в економіку. За першим напрямком розвивається господарче законодавство у країнах з ринковою системою господарювання. За другим напрямком воно розвивалося у країнах із системою централізованого державного керівництва економікою — це В'єтнам, НДР, Китай, Північна Корея, Радянський Союз, Чехословаччина та інші.
У кожній зарубіжній країні були свої історичні, економічні га національні особливості. Разом з тим, у всіх країнах "виникнення та подальший розвиток торговельного права має подібні риси, що загалом характерні для формування права. Спочатку виникають звичаї (звичаєве право), тобто такі історично посталі риси поведінки, що через багаторазовість повторення ставали звичайними для виконання. Їхнє виникнення диктувалося потребою охопити загальні правила поведінки, щоденно повторені акти виробництва та обміну продуктів. Згодом звичаям надавався державний характер. Торговельне право щодо цього не було винятком[23 с.611].
Виходячи з цього, у розвитку торговельного права можна виокремити такі періоди: 11 — 13 сторіччя — виникнення та розвиток торговельного права; 14 — 18 сторіччя — одержавлення торговельних звичаїв, формування купецького права; 19 сторіччя — формування промислового права. Це груба періодизація, що характеризує розвиток торговельного права у загальнолюдському масштабі. Всередині кожного етапу можна здійснювати свою класифікацію за країнами, за часом виникнення та за іншими ознаками. Наприклад, у першому періоді можна виокремити діяльність італійських, німецьких (ганзейських), голландських купецьких гільдій тощо.
Навряд чи можна погодитися, що поява торговельних кодексів у країнах ЄС та інших країнах у період повного оновлення цивільного права пояснюється звичкою до старого торговельного законодавства і "намірами переможного торговельного класу протиставити себе решті суспільства". Це твердження слушне лише в тій частині, де йдеться про назви торговельного права та торговельних кодексів. Справді, господарче право та господарче законодавство за традицією та через звичку у багатьох зарубіжних країнах до наших днів продовжують називати торговельним законодавством,