Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Графічний інтерфейс. Засоби налаштування користувацького графічного інтерфейсу

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
У UNIX-системах користувачі працюють через інтерфейс командного рядка (CLI), графічний інтерфейс користувача (GUI), або через елементи управління відповідних апаратних засобів. Настільні системи, як правило, мають графічний користувацький інтерфейс, в якому командний рядок доступний через вікно емулятора терміналу або в окремій віртуальній консолі.
Більшість низькорівневих компонентів UNIX, включаючи користувацькі компоненти GNU, використовують виключно командний рядок, який особливо добре підходить для автоматизації повторюваних або відкладених завдань, а також дає дуже простий механізм взаємодії між процесами. Програма графічного емулятора терміналу часто використовується для доступу до командного рядка з робочого столу Лінукс. Лінукс-системи зазвичай реалізують інтерфейс командного рядка за допомогою оболонки операційної системи, яка також є традиційним способом взаємодії з системою Unix. Дистрибутиви, спеціально розроблені для серверів, можуть використовувати командний рядок в якості єдиного інтерфейсу.
На настільних системах найбільшою популярністю користуються інтерфейси, засновані на таких середовищах робочого столу як KDE Plasma Desktop, GNOME і Xfce, хоча також існує цілий ряд інших користувальницьких інтерфейсів. Найпопулярніші інтерфейси засновані на X Window System (часто просто «X» або «ікси»). «X» надає прозорості мережі і дозволяє графічним утилітам, які працюють на одному комп'ютері, відображатися на іншому комп'ютері, на якому користувач може взаємодіяти з ними.
Інші графічні інтерфейси, такі як FVWM, Enlightenment і Window Maker, можуть бути класифіковані як прості менеджери вікон X Window System, які надають оточення робочого столу з мінімальною функціональністю. Віконний менеджер надає засоби для управління розміщенням і зовнішнім виглядом окремих вікон програм, а також взаємодіє з X Window System. Оточення робочого столу включає в себе віконні менеджери як частину стандартної установки: (Metacity для GNOME, KWin для KDE, Xfwm для Xfce з 2010 року), хоча користувач при бажанні може обрати й інший менеджер вікон.
Отже, графічний інтерфейс UNIX будується за модульниму принципом і його цілком можливо «зібрати» самостійно з окремих компонентів. Але для починаючого користувача цей шлях не найлегший. Цим шляхом іти не обов’язково, оскільки розроблені (і включені практично в усі дистрибутиви) так звані інтегровані графічні середовища. Найбільш відомими представниками таких середовищ є KDE і GNOME.
Основу інтегрованого графічного середовища KDE (K Desktop Enviroment) утворює розширена бібліотека графічних функцій Qt фірми Troll Tech. З використанням цієї бібліотеки побудований власний віконний менеджер kwm, файл-менеджер kfm, центр управління KDE (аналог панелі управління Windows) і безліч інших компонентів, аж до власного офісного пакета KOffice. Це не означає, що всі ці компоненти розробляються якоюсь однією фірмою. Просто різні й незалежні розроблювачі використовують єдиний підхід, єдину ідеологію створення і оформлення програмних продуктів. У результаті виходить функціонально повний пакет програм, у рамках якого можуть бути вирішені практично всі завдання управління комп'ютером і програмним середовищем.
До складу KDE включений файловий менеджер Konqueror, який надає унікальні можливості доступу до файлів. Крім того, що він дозволяє переглядати файли більшості відомих форматів на локальних дисках, він є й інтернет-браузером, за своїми можливостями цілком порівнянним з Internet Explorer.
Іншим графічним середовищем того ж класу, що й KDE, є пакет GNOME (GNU Network Object Model Environment), який розробляється в рамках проекту GNU, а отже, відноситься до класу вільно розповсюджуваного ПО (KDE донедавна не повністю відповідав цьому поняттю, тому що бібліотека Qt поширювалася не на умовах GPL; хоча зараз ситуація змінилася і KDE теж є вільно розповсюджуваним). GNOME будується на основі бібліотеки графічних функцій GTK+.
Існують й інші розробки інтегрованих графічних середовищ, які, однак, поки що не досягли того ступеня розвитку, як KDE або GNOME, наприклад, Xfce, dfm та інші.
Донедавна установка і настройка графічного інтерфейсу UNIX являла собою досить непросте завдання. Однак програми інсталяції останніх версій дистрибутивів Linux (наприклад, Red Hat Linux) уже цілком успішно з нею справляються, автоматично визначаючи тип монітора і відеоадаптера й вибираючи підходящу розподільчу здатність екрана.
Для нормальної організації роботи користувальницьких програм з графічними терміналами (якщо враховувати стандартні вимоги до графічного інтерфейсу) потрібна наявність базового програмного забезпечення, яке приховує апаратні особливості термінала, забезпечує створення вікон на екрані термінала, керування цими вікнами і роботу з ними з боку користувацької програми, дає можливість користувацькій програмі реагувати на події, які відбуваються у відповідному вікні (введення з клавіатури, рух курсору, натискання клавіш миші і т. д.). Такий базовий шар графічного програмного забезпечення прийнято називати віконною системою.
У світі ОС UNIX було декілька спроб створення віконних систем, і більшість з них успішно використовувалося практично (наприклад, віконна система NeWS компанії Sun Microsystems, інтерфейс якої грунтувався на використанні мови Postscript). Однак жодна з цих систем не виходила за межі відомчого використання, що, природно, різко обмежувало мобільність програм, які володіють графічним інтерфейсом.
Успіху вдалося домогтися групі молодих дослідників і програмістів з Масачусетського технологічного інституту, які створили віконну систему під короткою і гранично скромною назвою X. На сьогодні віконна система X є фактичним стандартом опорних засобів графічного інтерфейсу. Система X, додаткові бібліотеки, а також ряд готових інтерфейсних засобів поширюються безкоштовно (відносячись до категорії public domain). У той же час сьогодні саме віконна система X є базовим механізмом організації графічних інтерфейсів користувача в більшості UNIX-систем.
Віконна система X перемогла тому, що
Фото Капча