Гронова листовійка (lobesia botrana den. Et schiff) і чинники, що обмежують її чисельність у виноградних насадженнях передгірного Криму

4. 1. Принципи агроценотичного підходу при захисті виноградників від гронової листовійки

Результати досліджень ентомокомплексу виноградників Криму [Лившиц, Петрушова, 1954; Славгородская-Курпиева, 1977 та ін. ] свідчать про те, що розв’язання проблеми захисту рослин від шкідників не може бути досягнуто тільки за допомогою хімічного або якогось іншого методу. Важливим є інтеграція прийомів управління чисельністю шкідників [Викторов, 1973; Славгородская-Курпиева, 1974; Дядечко, 1986; та ін. ].

Вивчення біоценотичних підходів щодо захисту виноградних насаджень, особливо при сучасному рівні інтенсифікації галузі, дозволить зменшити обсяги застосування пестицидів і виробляти порівняно екологічно чисту продукцію.

4.2. Оцінка методів сигналізації термінів масової появи листовійки – основа застосування сучасних засобів захисту

Встановлено початок льоту і динаміка чисельності гронової листовійки, райони масової появи гусениць кожного покоління, що відіграє велику роль у захисті виноградників від фітофага.

Нами випробовані коритця з бекмесом (виноградний сік, що недобродив) і феромонні пастки з феромоном КМ-ЕК. Встановлено, що феромонні пастки набагато перевищують поживні пастки з “бекмесом”: вилов метеликів пастками з феромонами достовірно інтенсивніший. Радіус дії феромонних – більш 150 м, а поживних – 50-60 м. Встановлено, для сигналізації строків масової появи гронової листовійки доцільно застосовувати феромонні пастки з випарником феромона гронової листовійки.

4.3 Чинники, що обмежують чисельність гронової листовійки в умовах передгірного Криму

4.3.1. Ентомофаги і ентомопатогени. Встановлено, що роль ентомофагів у зниженні чисельності листовійки незначна навіть на ділянках, де хімічні засоби захисту не застосовувалися.

У зв’язку з цим, важливим є застосування сучасних інсектицидів з впровадженням у виробництво, нових формувань кущів, менш сприятливих для масового розмноження шкідника, застосування порівняно стійких сортів, сучасних засобів захисту рослин, більш ефективних і безпечних для навколишнього середовища.

4.3.2. Феромони. Для зниження чисельності листовійки доцільно використовувати біологічно активні речовини – статеві феромони. Були випробовані кілька препаративних форм феромонів на уловистість метеликів гронової листовійки. Кращу уловистість мала препаративна форма КМ-ЕК – відловлено в середньому на одну пастку 801 метелик, не поступалася їй щодо ефективності препаративна форма КМ-Е2 – 790 метеликів. Середня уловистість була у КМ-Д2 – 713 метеликів. Слабко відловлювала метеликів КМ-М2 – 396 метеликів. Найменшу уловистість показала форма КМ-Т5 – 171 метелик. З випробуваних 5 препаративних форм найбільш уловистими виявилися КМ-ЕК і КМ-Е2.

Застосування феромонів у захисті виноградників від гронової листовійки методом елімінації самців забезпечує високу біологічну ефективність. При застосуванні цього прийому протягом кількох років на певній території чисельність шкідника з кожним роком зменшується (табл. 4), зокрема, у першому поколінні у 8, 78 разів, у другому – в 5, 73 і в третьому – 7, 06 разів.

Ефективність методу елімінації оцінена як за кількістю виловлених самців (рис. 4. 1), так і за пошкодженням грон гусеницями (табл. 5). Встановлено, що пошкодження грон винограду достовірно нижче на 7, 8% порівняно з еталоном.

 

Таблиця 4

Кількість виловлених метеликів гронової листовійки феромонними пастками на ділянці з застосуванням методу елімінації в роки досліджень (учгосп “Комунар”, 1998-2000 рр.) 

 

Таблиця 5

Пошкодження винограду гусеницями гронової листовійки (сорт Аліготе, учгосп “Комунар”, в середньому за 1998-2000 рр.) 

 

Рис. 4.1. Динаміка чисельності гронової листовійки за варіантами дослідження (учгосп “Комунар”, передгірний Крим, середнє за 1998-2000 рр.)

Таким чином, екологічно чистий метод елімінації забезпечує не тільки надійний захист винограду від листовійки, але й економію засобів на проведення захисних заходів і ПММ, крім того виключає контакт людей з отруйними речовинами та накопичення останніх у харчових продуктах і навколишньому середовищі.

4. 3. 3. Мікробіопрепарати. У 1995-1996 роках нами випробовані удосконалені мікробіопрепарати – ЛД-100У, ДБ-100У, Г-90У і БТБ-60У. Їх застосовували в період активного живлення гусениць (I-III віків). Найбільш високу біологічну ефективність показали ЛД-100У і ДБ-100У. Загибель гусениць листовійки при цьому склала 99, 1% і 98, 7% відповідно, а при застосуванні Г-90У і БТБ-60У – 97, 6% і 96, 3% відповідно.

Використання цього методу є особливо важливим проти третього покоління листовійки, тому що в сучасній системі захисту виноградників ще залишається інтенсивне застосування хімічних препаратів.

4. 3. 4. Гормональні препарати. Нами в системі захисту виноградників від гронової листовійки випробовані гормональні препарати інсегар 25% з. п. і матч 5% к. е., які застосовували проти першого покоління. Інсегар ми використовували в період масового льоту метеликів листовійки першого покоління, яке зимує. Він знищував шкідника в яйці. Матчем оприскували виноградники пізніше – на початку відродження гусениць із яєць (рис. 4. 2).

Результати випробування гормональних препаратів показали достовірну ефективність інсегару (табл. 6).

Рис. 4. 2. Динаміка чисельності гронової листовійки в залежності від застосування гормональних препаратів (учгосп “Комунар”, середнє за 1998 і 2000 рр.)

4. 3. 5. Хімічний захист. У виноградарстві одним із основних прийомів є застосування хімічних засобів захисту рослин, біологічна ефективність яких складає до 90%. Але часто цього недостатньо, так як пошкодженість грон головним чином гусеницями третього покоління залишається ще досить високою. Це у свою чергу, сприяє появі і непрямої шкоди – ураженню винограду сірою гниллю. Крім того, виникає резистентність у шкідників до піретроїдів, які є основними препаратами в захисті