Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гронова листовійка (lobesia botrana den. Et schiff) і чинники, що обмежують її чисельність у виноградних насадженнях передгірного Криму

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 

сучасних виноградних насаджень. Щорічне використання піретроїдів часто сприяє масовому розмноженню кліщів-фітофагів, загибелі бджіл та ентомофагів.

 
Таблиця 6
Ефективність гормональних препаратів в захисті виноградників від гронової листовійки (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998 і 2000 рр.) 
 
5. Економічне обґрунтування застосування засобів захисту в боротьбі з гроновою листовійкою
Встановлена висока біологічна і економічна ефективність застосування феромонів (КМ-ЕК) та інсегару (25% з. п., 0, 6 кг/га) в захисті виноградника від гронової листовійки.
Так, при застосуванні методу елімінації (табл. 7) прибуток у середньому за три роки був на 811, 2 грн. вищий за контрольний варіант і на 138, 46 грн. перевищував цей показник в еталоні.
 
Таблиця 7
Економічна ефективність застосування феромонів в захисті виноградника від гронової листовійки (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998-2000 рр.)
 
Рівень рентабельності склав 121, 1% в дослідженні, 99, 8% в еталоні і 37, 1% у контролі, тобто в дослідженні на 21, 3% вищий за еталон і на 84, 0% вищий за контроль.
При відсутності феромонів економічно вигідним є застосування однократного оприскування інсегаром замість традиційних трьох оприскувань інсектицидами (табл. 8).
За ефективністю застосування інсегару значно перевищує контроль і еталон. Прибуток при цьому в середньому за два роки складав 1570 грн., що на 1114 грн. вище за контрольний варіант і на 272 грн. – за еталон. Рівень рентабельності склав 128, 57% у дослідженні, 102, 63% в еталоні і 40, 31 у контролі.
 
Таблиця 8
Економічна ефективність застосування інсегару (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998 і 2000 рр.) 
 
Висновки
 
1. У розвитку гронової листовійки і виноградної рослини спостерігається певна синхронність: гусениці першого покоління пошкоджують бутони, квіти, зав'язі; гусениці другого покоління – зелені ягоди; гусениці третього покоління – ягоди, що дозрівають, і спілі ягоди.
2. Встановлено, що чисельність гронової листовійки залежить від типу виноградних насаджень. Шкідник заселяє головним чином безштамбові виноградники, в порівнянні з високоштамбовими.
3. Порівняно стійкими сортами до листовійки є Ркацителі і Молдова, що відрізняються більш пухким гроном і жорсткою шкірочкою. Висока пошкодженість гроновою листовійкою відзначена на сортах Аліготе, Агадаї і Рислінг, яка складала 18-38%.
4. Основою для ефективного застосування засобів захисту з гроновою листовійкою є сигналізація строків масової появи шкідника за допомогою феромонних пасток із феромоном КМ-ЕК, розміщених по 1 пастці на 3-5 га.
5. Серед чинників, які регулюють чисельність гронової листовійки, ентомофаги істотної ролі не відіграють, навіть на ділянках без інсектицидного навантаження.
6. Достовірне зменшення чисельності гронової листовійки спостерігається при застосуванні удосконалених мікробіопрепаратів ЛД-100У, ДБ-100У, Г-90У і БТБ-60У. Ступінь сприйнятливості до мікробіопрепаратів залежить від активності живлення гусениць. Найбільш сприйнятливі до них є гусениці молодших віків (I-III). Мікробіопрепарати доцільно застосовувати проти третього покління листовійки, коли використання хімічних препаратів не можливе у зв’язку із термінами очікування.
7. Зниження чисельності листовійки до господарсько невідчутного рівня досягається дво-трикратним оприскуванням золоном 35% к. е., 2 л/га проти першого і другого поколіннь. Проте його застосування проти третього покоління недоцільно, тому що не витримується термін очікування, що може сприяти накопиченню мікрозалишків препаратів у ягодах і навіть у вині.
8. Застосування феромонів у системі захисту виноградників від гронової листовійки методом елімінації самців знижує чисельність шкідника до господарсько невідчутного рівня протягом усього періоду розвитку листовійки. При цьому спостерігається зниження її чисельності та шкідливості у наступні роки.
9. Для зниження чисельності шкідника до господарсько невідчутного рівня доцільно проводити однократне обприскування виноградних насаджень інсегаром 25% з. п., 0, 6 кг/га, застосовуючи його в період масового льоту метеликів першого покоління (що зимує), коли спостерігається масове відкладання яєць самками шкідника.
10. Використання мікробіопрепаратів, феромонів і оптимальна обробка виноградників інсегаром 25% з. п., 0, 6 кг/га, особливо цінно на виноградниках, розміщених у зонах відпочинку, заповідників, парків і відкритого карсту.
11. Рентабельність застосування феромонів проти гронової листовійки складає 121, 1%, інсегару, 25% з. п., 0, 6 кг/га – 128, 57%.
 
Рекомендації виробництву
 
1. Для захисту виноградних насаджень у зонах заповідників і відпочинку доцільно застосовувати гормональний препарат інсегар 25% з. п., 0, 6 кг/га у період масового льоту метеликів гронової листовійки першого покоління, або матч 5% к. е., 1л/га на початку відрождения гусениць із яєць першого і другого поколінь.
2. Метою управління чисельністю гронової листовійки доцільно використовувати феромон (КМ-ЕК), 90-180 мг/га, методом елімінації самців, а для сигналізації появи шкідника застосовувати його із розрахунку 1 пастка на 3-5 га.
Публікації за темою дисертації
1. Лебедев С. Н. К биологии развития гроздевой листовертки в условиях предгорного Крыма/ Науч. труды КГАУ. Вып. 58. Ч. 1. – Симферополь: Корпорация “Борис”, 1999. – С. 116-120.
2. Лебедев С. Н. Гроздевая листовертка и современные средства борьбы с ней / Науч. труды КГАУ. Вып. 60. – Симферополь: Корпорация “Борис”, 1999. – С. 180-184.
3. Славгородська-Курпієва Л. Є., Лєбєдєв С. М. Шкідники виноградних насаджень та агроценотичні чинники, що обмежують їх кількість в умовах передгірного Криму//
Фото Капча