Ґрунтознавство з основами геології

ніж на 70% з рослинних решток різного ступеня розкладу.

ТН − торфово-перегнійний − складається із спресованих гуміфікованих рослинних решток, має слабку пилувато-грудкувату структуру, чорний колір. Спостерігається на окультурених торфовищах;

ТС − торфово-мiнералiзований − складається із сильноподрібнених мінералізованих рослинних решток. Вони порохоподібні, гідрофобні. Пролягають на переосушених торфовищах; 

Но − лісова підстилка − надґрунтовий поверхневий шар різного ступеня розкладу, лісовий опад(Нл) або залишки трав’янистої рослинності (Нс);

Нd − дернинний− складається більше ніж наполовину з живих і мертвих коренів трав’янистої рослинності;

Н − гумусовий − горизонт акумуляції гумусу, який рівномірно забарвлює його у чорний колір i тісно пов’язаний з мінеральною частиною ґрунту, зернистої або грудкуватої структури;

E − елювіальний − збіднений на органічні та мінеральні колоїди речовини внаслідок їх вимивання. Має ясно-сірі й білясті кольори, горизонтально-подільний;

I − ілювіальний − збагачений колоїдами (глинистими часточками, рухомими півтораоксидами й органічними речовинами). Має бурувато-червоний, м’ясо-червоний, бурувато-брунатний, темно-сірий колір, щільний, призматичної, горіхуватої структури;

І (SL) − солонцевий − ґрунтова маса дуже сильно пептизована, збагачена на колоїди (глину, півтораоксиди, органічні речовини) сірого або чорного кольору, стовбчастої, призматичної, горіхуватої структури;

Gl − глейовий − мінеральний або органо-мінеральний горизонт оливкового, сталево-сірого, блакитного чи сизого кольору, безструктурний, що утворився внаслідок відновних процесів у гідроморфних умовах;

М − мергелистий− горизонт акумуляції мергелю гідрогенним шляхом.

Перехідні горизонти позначаються змішаним символом, який складається із символів суміжніх горизонтів:

Рf − псевдофібровийгоризонт;

R − ортзандовийгоризонт;

Rt − ортштейновийгоризонт;

EI −елювiально-ілювiальний− перехідний горизонт, у якому проявляються ознаки двох суміжних горизонтів, у даному разі елювіального та ілювіального;

Нр − верхня частина перехідного горизонту − спостерігається в ґрунтах з поступовим переходом ознак гумусового горизонту до материнської породи;

Рh − нижня частина перехідного горизонту, що межує з материнською породою;

НЕ  − гумусово-елювiальний горизонт − характеризується тим, що в ньому разом з накопиченням гумусу відбувається гідроліз мінералів і частковий винос продуктів руйнування (колоїдів, солей тощо);

НІ  − гумусово-iлювiальний− горизонт, у якому акумулюються органічні і мінеральні колоїди, солі, що вимиті з верхніх елювіальних горизонтів;

Р − материнська порода − гірська порода, з якої утворився ґрунт.

Д − пiдстилаюча порода − порода, що залягає нижче материнської. 

Майже всі ознаки, що виділяються в основних горизонтах, можуть проявлятися по-різному: в одних випадках − бути основними ознаками, а в інших − допоміжними, де вони проявляються в меншій мірі. У такому випадку їх позначають такими ж самими, але маленькими літерами і пишуть праворуч від основного символу, наприклад Не, Нрі, Ір. 

Особливі властивості позначаються так: k − наявність карбонатів; ks − наявність легкорозчинних солей (Cl-, SO42-); g − наявність гіпсу; с − наявність соди; r − м’які Fe-Mn-конкреції; rt (n) – тверді Fе-Mn-конкреції; rk (kn) − карбонатні конкреції; f − наявність вохристих плям; mf— метаморфізований горизонт; les −лесивований горизонт; q − уламки щільних безкарбонатних порід; qk − уламки щільних карбонатних порід; z − копроліти, червороїни, кротовини; n − орний горизонт; df − гумусовий еолово-відкладений; pl −плантажований; ag − насипні (рекультивовані) горизонти; m − ознаки пов’язані з осушенням; mo − ознаки пов’язані зі зрошенням; de(eol) − еолові наносні горизонти на поверхні ґрунту; dl − делювіальні наносні горизонти на поверхні ґрунту; al − алювіальні наносні горизонти на поверхні ґрунту; a (орн) − орні горизонти; (h), (s), (gl), ... − слабкий прояв морфологічних ознак; /k, /s, /h, ... − прояв ознак у нижній частині профілю.

Морфологічні ознаки

Ґрунтовий профіль є рівнем морфологічної організації ґрунту.

Морфологічні ознаки – зовнішній прояв властивостей ґрунту, його мінералогічного, хімічного, механічного складу тощо, які формуються унаслідок певних ґрунтових процесів. 

Морфологічні ознаки віддзеркалюють характер ґрунтотворного процесу, властивості ґрунтів і є діагностичною характеристикою. 

До основних морфологічних ознак ґрунтів відносяться: грубизна ґрунту і окремих його горизонтів, забарвлення, вологість, структура, складання, гранулометричний склад, новоутворення, скипання від соляної кислоти, включення, характер переходу від одного горизонту до іншого. 

Для вивчення будови ґрунту і морфологічних ознак окремих його горизонтів викопують ґрунтові розрізи (ями) до глибини залягання материнської породи або до підґрунтових вод (рис. 5.2). У ґрунтовому профілі виділяють генетичні горизонти і на основі генетичних ознак надають їм назву та умовні позначки (індекси або символи).

 Рис. 5.2. Ґрунтовий розріз (схематично)

Діагностування ґрунтів у полі за морфологічними ознаками базується на знанні законів їх утворення у відповідності до властивостей ґрунтоутворюючої породи й екологічних умов, у яких розвивається ґрунт. У зв’язку із цим, польові дослідження включають не тільки вивчення ґрунтового профілю, а й ґрунтоутворювальної породи, рельєфу, клімату, геологічної будови місцевості, глибини залягання і якості ґрунтових вод, рослинності, ґрунтової фауни, тощо.

Грубизна горизонту вимірюється в сантиметрах від верхньої до нижньої його межі. Грубизна окремих горизонтів свідчить про напрямок, інтенсивність ґрунтових процесів і агрономічну цінність ґрунту. 

Отже, глибокий гумусовий горизонт вказує на інтенсивну акумуляцію гумусу та поживних речовин, наявність глибокого і добре вираженого елювіального горизонту говорить про інтенсивні процеси вимивання і низьку родючість ґрунтів. Загальна грубизна профілю ґрунту вимірюється від поверхні до материнської