Ґрунтознавство

Реакція слаболужна і содові солончаки відрізняються підвищеною лужністю (рH = 9-11). Мають з самої поверхні карбонати.

Високий вміст солей – характерна особливість. Із-за високої гігроскопічності солей зменшується кількість доступної для рослин вологи.

Характеризуються низькою природною родючістю.

Солонцями називають ґрунти, які містять у поглиненному стані велику кількість обмінного натрію, а іноді і магнію в ілювіальному горизонті.

Будова профілю і основні ознаки солонців

Профіль солонцю поділяється на ряд чітко виражених горизонтів: гумусово-елювіальний (надсолонцьовий) А1, солонцьовий (або ілювіальний) В1, підсолонцьовий В2, ґрунтоутворюючу породу С.

Потужність гумусового горизонту від 2-3 до 20-25 см. Колір цього горизонту у солонців сухостепової зони світло-бурий, бурий або буровато-сірий, а у солонців степової і лісостепової зон – темно-сірий, а іноді чорний. Солонцьовий горизонт більш темного забарвлення – темно-бурий або бурий з коричневим відтінком. Його потужність від 7-12 до 25 см і більше.

Підсолонцюватий горизонт більш світлого забарвлення. Містить гіпс і карбонати.

Під солонцьовим процесом розуміють упровадження в поглинаючий комплекс іону натрію і, як наслідок, різьке підвищення дисперсності органічної та мінеральної частини, зниження стійкості колоїдів по відношенню до води і виникнення лужної реакції ґрунту.

Класифікація і діагностика солонців

Солонці ділять нп 3 типи: слонці автоморфні, напівгідроморфні та гідроморфні. Автоморфні формуються в умовах глибокого залягання ґрунтових вод; утворення їх пов'язане з виходом засолених ґрунтоутворюючих порід. Напівгідроморфні формуються на першій і другій надзаплавних терасах, в приозерних зниженнях в умовах додаткового або змішанного зволоження; ґрунтові води залягають на глибині 3-6 м. Гідроморфні формуються в заплавах річок і депресіях під луговою солонцьовою рослинністю.

Властивості солонців

Механічний і мінералогічний склад. Характерна особливість – різка диференціація по профілю мулистої фракції. Ілювіальний горизонт збагачений мулом і тому завжди важчий. Перважаючими мінералами мулистої фракції являються мінерали монтморилоніто-гідрослюдистої групи з домішками аморфних речовин.

Хімічний склад і фізико-хімічні властивості. Верхні горизонти збіднені півтораоксидами і відносно збагачені кремнеземом. Ілювіальний горизонт містить підвищену кількість заліза і алюмінію. В карбонатних горизонтах більше кальцію і магнію.

Вміст обмінного натрію в горизонті В1 коливається від 13-15 до 60% ємності поглинання.

Слонці відрізняються поганими водно-фізичними та фізико-механічними властивостями. Водопроникність низька, кількість вологи, недоступної рослинам, висока.

Профіль солоді різко диференційований на горизонти. А0 – лісова підстилка або дернина; А2 – осолоділий, білястий з залізисто-марганцевими новоутвореннями. Далі йде перехідний А2В – темно-бурий з білястими плямами або патьоками, ущільнений; В – ілювіальний, темно-бурого або бурого кольору, щільний, в'язкий. Нижня частина ілювіального горизонту В2 більш світлого забарвлення; С – ґрунтоутворююча порода жовто-бурого кольору.

Солоді утворюються із солонців шляхом деградації їх в результаті заміщення обмінного натрію або водню. В умовах лужної реакції, яка виникає в процесі взаємодії звільняючогося з обмінної форми натрію з вуглекислотою, відбувається руйнування поглинаючого комплексу.

В утворенні солодей велика роль належить явищам анаеробіозису, які розвиваються при надлишковому зволоженні.

Верхній осолоділий горизонт бідний на мулисті фракції, а ілювіальний збагачений ними.

Вміст гумусу коливається від 1, 5 до 10% і вище. Значний відсоток приходиться на фульвові кислоти.

Ємність поглинання в осолоділому горизонті невисока – 10-15 м-екв, в ілювіальному підвищується до 30-40 м-екв на 100 г ґрунту. В складі поглинених катіонів переважають кальцій, магній, також є натрій і водень. Реакція у верхніх горизонтах кисла, в нижніх – близька до нейтральної або лужна. Міститься незначна кількість водорозчинних солей.

Класифікація і діагностика солодей

Тип солодей поділяють на 3 підтипи: солоді лучно-степові, лучні та лучно-болотні. На роди підрозділяються з урахуванням залишкових ознак солонцюватості та засолення (безкарбонатні, незасолені та несолонцюваті, слонцюваті та солончакуваті).

Слоді мають низьку природну родючість.

В Карпатській буроземній лісовій області, яка об'єднує гірсікі Карпати, Закарпатське передгір'я, Передкарпатську височину і Притисенську низовину, ґрунтовий покрив має добре виявлену вертикальну поясність. У Притисенській низовині і Передкарпатській височині поширені підзолисто-буроземні і буро-підзолисті кислі оглеєні ґрунти, в гірському лісовому поясі – бурі-ллісові ґрунти і дерново-буроземні, в полонинському поясі – буроземні гірсько-лучні. Всі вони відповідно до їх генетичної породи потребують високих доз добрив, а глейові – дренажу.

Ґрунтовий покрив має добре виявлену вертикальну зональність. У передгірській степовій зоні поширені чорноземи; вони, як правило, щебенюваті та кам'янисті. Передгірська Лісостепова зона вкрита дерново-карбонатними гірсько-лісостеповими ґрунтами. На південних і південно-західних експозиціях гір залягають сірі гірсько-лісостепові ґрунти. У гірсько-лісовій зоні поширені буроземи. Гірсько-лучна зона (яйли) зайнята гірсько-лучними чорноземо-подібними різної глибини і кам'янистості ґрунтами. У Південнобережній субтропічній зоні поширені коричневі ґрунти на вапняках, сланцях, конгломератах.

 

1. Які ґрунтові зони виділяють в Україні?
2. Назвіть основні типи ґрунтів України.
3. Викладіть сучасні уявлення про генезіс підзолистих ґрунтів.
4. В чому суть дернового процесу?
5. Які процеси формують профіль дерново-підзолистих ґрунтів?
6. Викладіть суть процесів оглеєння і торфоутворення.
7. Вкажіть основні процеси, які формують профіль бурих лісових ґрунтів.
8. Дайте характеристику складу і властивостей бурих лісових ґрунтів.
9. Які процеси формують профіль сірих лісових ґрунтів і в чому особливості їх прояву в зоні Лісостепу?
10. Назвіть підтипи, роди і види сірих лісових ґрунтів.
11. Які основні риси чорноземоутворення і які особливості його прояви в залежності від зональних умов ґрунтоутворення?
12. Дайте характеристику підтипам і основним родам чорноземів за морфологічними ознаками та аналітичним показником складу і властивостей.
13. Що характерно для генезісу каштанових ґрунтів?
14. Які властивості мають каштанові ґрунти? Приведіть класифікацію каштанових ґрунтів.
15. Які основні причини утворення засолених ґрунтів?
16. Вчому суть солонцьового процесу ґрунтоутворення?
17. Що покладене в основу класифікації засолених ґрунтів? Охарактеризуйте їх властивості.
18. Які особливості ґрунтоутворення в гірських країнах?
19. Вкажіть особливості умов ґрунтоутворення в заплавах.

1. Атлас почв СССР. – М. : Колос, 1974.
2. Атлас почв Украинской ССР. – К. : Урожай, 1974.
3. Дюшофур Ф. Основы почвоведения. – М. : Прогресс, 1970.
4. Любова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. – М. : Мысль, 1983.
5. Почвоведение / И. С. Кауричев. – М. : Агропромиздат, 1989.
6. Роде А. А., Смирнов В. Н. Почвоведение. – М. : Высшая школа, 1972.