Гуманітарна діяльність ООН з подолання наслідків цунамі в Індійському океані 2004 року

У ході відновлення постраждалих регіонів після цунамі у 2004 міжнародне гуманітарне співтовариство випробували нові підходи до відновлення постраждалих регіонів.

Одним з новаційних підходів є використання готівкових грошей, а не товарів. Апробовані у 2004 проекти включають в себе прямі грошові трансферти домашнім господарствам у провінції Ачех від уряду Індонезії, пілотну програму переказу коштів в Шрі- Ланці, імплементованої Всесвітньою продовольчою програмою, надання ваучерів на медичну допомогу в Індонезії, програму оплати рятувальних робіт готівкою місцевому населенню у Шрі-Ланці, Індії, Індонезії, а також програму видачі грошових грантів для відновлення засобів до виробництва в Індонезії і Шрі- Ланці [2, р. 145].

Загалом під час гуманітарної операціях з подолання наслідків цунамі у 2004 році можна відмітити два помітних нововведення у секторі продовольчої допомоги. У Шрі-Ланці була введена практика надання цільових грошових переказів, які проводилися через національні банки під егідою Всесвітньої продовольчої програми. У провінції Ачех, в Індонезії на експериментальній основі видавалися продовольчі талони, до яких можна було отримати додаткову їжу після відроблення певної кількості годин.

Під час подолання наслідків цунамі у 2004 році ООН запровадила нову програму залучення місцевого населення до розчищення завалів. Вперше така програма була імплементована в Індонезії, тоді мешканці постраждалих регіонів активно залучалися до розчищення завалів та вулиць від сміття в обмін на гроші. Таким чином ООН економить на транспортуванні працівників для такої роботи. Крім того символічна пата за роботу дозволяє місцевому населенню придбати життєво необхідні товари та утримує населення від мародерства та інших злочинів.

Після того як узбережжя 12 країн захлиснула велика вода, у затоплених місцевостях стала швидко зростати популяція комарів, які розповсюджують різні інфекційні захворювання у тому числі і малярію. Малярія і лихоманка денге швидко стали головною загрозою для постраждалих в результаті цунамі в провінції Ачех, Індонезія. Сезон дощів відразу після цунамі, і значна повінь швидко перетворилася багато областей у місця розмноження для комарів. У той же час, велика частина місцевої системи охорони здоров’я були втрачені, і можна було констатувати відсутність національного потенціалу для запобігання або адекватно реагувати на ймовірне поширення інфекційних захворювань.

Після 48 годин інтенсивної координації з ключовими гуманітарними акторами, донорських організаціями та ООН під егідою Ініціатива MENTOR булла запущена широкомасштабна операція з зупинення розповсюдження малярії.

Більше 60 неурядових організацій та іноземних військових медичних бригад невідкладної медична допомоги, Всесвітня організація охорони здоров’я та ініціатива MENTOR провели нараду та скоординували план дій. Таким чином було погоджено розділення сфер компетенції: ВООЗ перебрала на себе відповідальність за епідеміологічним наглядом за інфекційними захворюваннями, натомість ініціатива MENTOR стала відповідальною за контроль поширення малярії та лихоманки денго, за взаємодію з місцевими медичними інститутами та лікарнями, міжнародними неурядовими організаціями, що займаються сферою охорони здоров’я. Спочатку така програма була зосереджена на провінцій Ачех. Пізніше програму розгорнули і в інших провінціях Індонезії та в інших постраждалих країнах з подібним кліматом.

Безпосередня потреба в медичних засобах, діагностичному обладнанні, профілактичних матеріалів була задоволена при координації між установами ООН, міжнародними організаціями та донорами. Постачання ліків і засобів профілактики відбулося в провінції Ачех дуже швидко. Стандартизовані матеріали хвороби були надані для всі партнерів за допомогою ретельної системи розподілу. При чому у випадку постачання матеріалів із терміном придатності, який скоро підходи до кінця, міжнародні організації своєчасно проводили заміну медикаментів на нові.

Фактично саме боротьба з інфекціями стала найуспішнішою сферою гуманітарної діяльності ООН у подоланні наслідків стихії у 2004 році. Перш за все варто зазначити, що успіх у зупиненні розповсюдженні малярії пов’ язаний із чіткої системою оцінки потреб населення, розроблених при активній взаємодій всіх учасників процесу. Крім того було чітко розмежовано сфери компетенції між ВООЗ та ініціативою MENTOR.

Попри значну кількість огріхів при подоланні наслідків цунамі, дана операція мала визначальний вплив на розвиток механізмів та інструментів ООН з ліквідації наслідків природних катастроф, адже значна кількість постраждалих країн дозволила здійснювати абсолютно різні програми та впроваджувати відмінні механізми взаємодії між гуманітарними акторами і відповідних країнах. В результаті ООН у майбутньому почала застосовувати найкращі з випробуваних ініціатив під час подолання наслідків стихії.

 

 

1. Couldrey M., Morris T. Tsunami learning from humanitarian response. Forced migration review special issue July 2005. [Electronic resource]. – Access mode: http: //www. fmreview. org/FMRpdfs /Tsunami/full. pdf
2. Creti P., Jaspars S. Cash Transfers in Emergencies. – Oxfam Skills & Practice series, trial edition, 2005. – 234 p.
3. Czerwinski Stanley J. Disaster Recovery: Past Experiences Offer Insights for Recovering from Hurricanes Ike and Gustav and Other Recent Natural Disasters/ Czerwinski Stanley J. – DIANE Publishing, 2009. – 36 p.
4. Delivering the Goods: Rethinking Humanitarian. Logistics’, Forced Migration Review, 18. [Electronic resource]. – Access mode: http: //www. fritzinstitute. org/PDFs/FMR18/fmr18% 20final. pdf
5. Logistics and the Effective Delivery of Humanitarian Relief, Anisya Thomas. [Electronic resource]. – Access mode: http: //www. fritzinstitute. org/PDFs/Programs/Tsunami- Logistics0605. pdf
6. Mizan B. LESSONS LEARNED AND CHANGES AFTER ACEH TSUNAMI 26. 12. 2004 [Electronic resource] / B. F. BisriMizan. – Access mode: https: //www. academia. edu/2039639 /Lessons_and_Changes_after_Aceh_Tsunami_26. 12. 2004
7. OCHA (2005). United Nations Officebr the Coordination of Humanitarian Affairs Situation Report No. Retrieved Jan 24, 2005. [Electronic resource]. – Access mode: http: //www. reliefweb. int/rw/fullMapsSa. nsf/luFullMap/EOD42F42C 13D359385256F9300789673/$File/hwtsu sitrep20 200105. pdf
8. Tsunami Evaluation Coalition. Joint evaluation of the international response to the Indian Ocean tsunami: Synthesis Report. London: TEC. [Electronic resource]. – Access mode: http: //www. tsunami-evaluation. org/The+TEC+Synthesis+Report /Full+Report. htm