Характеристика міжнародного ринку технологій. Економічна складова передачі технології

В Законі України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» трансфер визначається, як передача технології, що оформляється шляхом укладення двостороннього або багатостороннього договору між фізичними та/або юридичними особами, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права і обов'язки щодо технології та/або її складових [7].

В свою чергу за визначенням Ради з наукових та промислових досліджень (CSIR) трансфер технології являє собою процес, при якому інтелектуальна власність перетворюється на фізичний продукт або процес, який генерує комерційну вигоду, або може бути використаний на благо суспільства.

Федулова Л. І. надає таке визначення: трансфер технологій – передача систематичного знання про виробництво продукції, про застосування процесу чи надання послуг.

Тобто, можна визначити, що сутність трансферу технологій полягає в передачі ноу-хау, нових технологій, технологічного обладнання та науково-технічних знань від власника до споживача (передачі технологій від науки до виробництва на рівні НДІ, дослідних лабораторій, ВНЗ, підприємств та інших організацій) та в здійсненні міжнародного обміну технологій [8, с. 137].

Технологія виробництва включає в себе політичні, соціальні, економічні та культурні цінності, які можуть створити бар'єри для дифузії або передачі технологій. Бар'єри передачі технології існують завжди, але впливають на різні технології по-різному:

1). Соціальні бар'єри. Передача технологій є частиною соціальної системи, яка визначає ступінь, в якій інновації поширюються. Наприклад, людина, не буду рекомендувати технологію для своїх друзів або сусідів, якщо воно є неефективною або шкідливою. Інформація про нові технології, не буде опублікована в наукових журналах, якщо підтверджується її неефективність.

2) Політичні бар'єри. Приклад: влада в Індії була зацікавлена тільки в збільшенні виробництва і ігнорувала потреби громадян, але після того, як було впроваджено нову технологію роботи, за рахунок створення партнерств між урядом і науково-дослідними установами, ситуація була змінена.

3) Економічні бар'єри. Вплив і роль цього типу бар'єрів на шляху передачі технологій може бути описана на прикладі американського виробництва бавовни в текстильній промисловості. Нові машини використовувались дуже повільно на півночі, тому що в текстильну промисловість було вкладено великі інвестиції (в неавтоматичні ткацькі верстати). Тим не менш, нові ткацькі верстати були поширені набагато більше на Півдні завдяки відносно нової текстильної промисловості, в яку ще не були вкладені значні фінансові ресурси в неавтоматичні ткацькі верстати.

4) Особисті бар'єрів. Всі люди мають різні уявлення про нові продукти, технології та інновації, тому вони пристосовуються до технологій протягом різного часу, застосування інновації також потребує часу для адаптації до цих змін. Передача технологій також залежить від певних характеристик споживача.

5) Культурні бар'єри. Ключовим фактором у процесі передачі технології є вплив культурних бар'єрів. Baranson підкреслив, що виробники повинні враховувати особливості праці та ресурсів, приймаючої країни, і обладнання повинне бути міцним, але не занадто громіздким, і повинне вимагати мінімальної підготовки персоналу для успішної роботи [9].

Тому, необхідно впроваджувати заходи, які б усували або знижували дію цих бар’єрів і сприяли здійсненню трансферу технологій. Заходами управління щодо підвищення дієвості міжнародного трансферу технологій можуть бути [10, с. 743]: сприяння інтернаціоналізації місцевого бізнесу; підтримка створення спільних підприємств з іноземними партнерами; заохочення створення на території регіону іноземними фірмами науково-дослідних підрозділів, венчурних фондів та підприємств; ініціювання відкриття технопарків та технополісів із залученням зарубіжних учасників; підштовхування місцевих підприємств до створення «технологічних альянсів» з іноземними партнерами.

Трансфертна діяльність стимулює як маркетингову, так і управлінську функції, орієнтується на зміни ринкової кон’юнктури, прогнозування пріоритетних тенденцій соціально-економічного розвитку й пошуку техніко-технологічних, організаційно-фінансових та інших механізмів використання технологічно-інноваційної продукції, що сприяє формуванню та ефективному функціонуванню на базі високих технологій.

Міжнародний трансфер технологій є необхідним як для промислово розвинених країн, так і для країн, що намагаються до них наблизитися. Звичайно, мета кожної групи є різною. Перші намагаються утвердитися у цьому статусі, зберегти і посилити завойовані позиції. Натомість, другі прагнуть здійснити «технологічний прорив» [10, с. 729]. Тому трансфер технологій посідає важливе місце у інноваційному розвитку країн.

Як висновок можна зазначити, що трансфер технологій та міжнародна торгівля відкриває безліч переваг, що стимулюють економічне зростання країни. Трансфер технологій сприяє розповсюдженню нових ідей і технологій. Оскільки, Україна має значний науково-технічний потенціал, необхідні тільки якісні зміни в законодавстві, створення умов для роботи науковців. Також необхідно освоїти механізми комерціалізації результатів наукових досліджень і науково-технічних розробок та включити інтелектуальний продукт у ринковий оборот для того, щоб стати гідним учасником на міжнародному ринку інноваційних технологій [11, с. 340].

 

 

Український уряд встановив 40-відсотковий тариф на імпорт автомобільних шин, яких у країні не вистачає. Він вважає важливим зберегти цю галузь, захистивши від іноземної конкуренції, оскільки бачить її великий потенціал у майбутньому. Який найбільш розумний спосіб підтримати перспективну галузь у цьому випадку?

 

На погляд, запропонований спосіб Українського уряду підтримки цієї галузі промисловості, шляхом встановлення 40-% тарифу імпорту, у разі буде прийнятним, проте самим раціональним. Адже, справді, вирішивши в такий спосіб захистити національному виробникові від конкуренції іноземних виробників, уряд цим дозволило цієї галузі спочатку