Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Характеристика рекреаційно – туристичного потенціалу Південної Кореї

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Курсова робота
«ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦІЙНО – ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ» 
 
ВСТУП
 
Республіка Корея (з корейської мови – “Велика країна народу хан”) або Південна Корея – країна у Східній Азії, що належить до Північно-Східноазійського туристичного району.
Сюди їдуть відпочити на місцевих гарячих джерелах та чистих пісчаних пляжах, покататись на лижах, а також в пошуках унікальної архітектури та пам’яток давнини. Країна є основним пунктом для здійснення туризму з метою лікування. Переважно Південну Корею відвідують дуже забезпечені люди – VIP туристи, які вже побували в багатьох країнах світу.
Корея – одна із найбезпечніших країн світу, в неї незвична та цікава культура, вражає контрастом та сучасністю містобудування. У цій країні наркотики перебувають під абсолютною забороною, випадки кишенькових крадіжок або нападу поодинокі, викрадення автомобіля досі вважається сенсацією, а традиційна мораль суспільства настільки сильна, що зустріти випадки відкритого хамства чи грубості практично неможливо. Корейці завжди чемні й доброзичливі, пишаються своєю країною та прагнуть показати все найкраще.
Проте на відміну від Гонконгу, Сінгапуру і Таїланду Південна Корея не є часто відвідуваним туристичним напрямом. Це процвітаюча країна, в яку більшість іноземців приїжджають швидше з діловими, ніж культурними цілями. Нині основний туристичний потік складають місцеві туристи і туристи з довколишніх країн. Представники країни вважають, що навіть при проведенні правильної рекламної компанії туристичний бум відбудеться через декілька років.
З 2010 року уряд Південної Кореї взяв курс на розвиток в'їзного туризму та активно намагається просувати ідеї самодостатнього туризму, уважного ставлення до довкілля, прихильність до природної та культурної спадщини. [11]
Державою було ассигновано близько 166 більйонів доларів на розширення модернізацію аеропортів, доріг, залізниць, морських портів. Через це очікується значний зріст туристів у найближчі роки.
 
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦІЙНО – ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ
 
1.1. Загальна характеристика туризму у Південній Кореї.
 
Туристична індустрія Південної Кореї підтримується в основному внутрішнім туризмом. З-поміж іноземців основні туристичні потоки здійснюють туристи з близько розташованих країн – Японії, Китаю, Тайваню, Гонконгу. [12]
Діаграма 1. 1. показує кількість туристів, що в'їхали та виїхали з Південної Кореї за останні 3 роки (за даними Корейської туристичної організації). [8]
 
Діаграма 1. 1.
Кількість туристів, залучених до в'їзного та виїзного туризму у Південній Кореї
(у мільйонах осіб)
 
Діаграма 1. 1. показує, що кількість туристів, які здійснюють виїзний туризм переважає над в'їзним туризмом зараз на 17, 57%. З кожним роком кількість відвідувачів Південної Кореї зростає. За 2 роки цей зріст відбувся на 13%.
Згідно з очікуваннями рівень туристичних відвідувань Південної Кореї має досягти 29, 27 мільйонів до 2016 року, що на 61, 6% перевищує теперішній.
Діаграма 2. 2. надає інформацію про національність відвідувачів Південної Кореї (дані за листопад 2013 року). [8]
 
Діаграма 2. 2.
Національність відвідувачів Південної Кореї
 
Згідно з даними Діаграми 2. 2. бачимо, що більшість туристів, які відвідують Південну Корею походять з сусідніх держав – Китаю, Японії, Тайваню, Тайланду, Малайзії. Велика кількість туристів з США приїжджає до країни.
Економічний розвиток Південної Кореї дав змогу збільшити обсяг внутрішньорегіонального пересування туристів, у той час як міжрегіональні поїздки з Європи й Американського регіону отримали додатково стимул у формі сприятливого обмінного курсу. [3]
Міністерство Культури і Туризму Південної Кореї – центральна урядова організація, що несе відповідальність у галузях туризму, культури, мистецтва, релігії, і спорту. До її складу входять – два головні офіси, шість бюро, одна комісію, шість офісів, 26 підорозділів, 6 команд та і 9 підпорядкованих організацій. Загальний штаб – приблизно 1, 900 осіб. Міністром Культури і Туризму є Jong-min Kim.
Національна Організація Туризму Кореї є державною організацією Південної Кореї, що знаходиться під керівництвом Міністерства Культури і Туризму і відповідає за розвиток та промоцію туризму країни.
 
1.2. Природні ресурси країни
 
Південна Корея розташована у південній частині Корейського півострова. Межує на півночі з Північною Кореєю, на сході омивається Японським морем, на заході – Жовтим, на півдні – Східно-Китайським морем. Країна володіє декількома десятками островів, найбільші з яких – Чеджудо, Чедо і Коджедо. Столиця – Сеул, друга за розміром міська агломерація у світі. Республіка Корея знаходиться в помірному поясі на переважно гірській місцевості. [7] (Додаток А)
Понад 70% території Кореї займають гори. Це один з найбільш гористих районів світу. В результаті підняття і складчастої деформації платформи з гранітних і сланцевих порід на Корейському півострові сформувався неповторний ландшафт, багатий мальовничими пагорбами і долинами. Згаслий вулкан Халласан є найвищою точкою країни, його висота – 1950 м. Потоки застиглої лави утворили на схилах вулкану численні тунелі, гроти, печери, знайомство з якими залишає незабутні враження у відвідувачів.
На території Південної кореї відносно багато річок, річки багатоводні. Найбільші із них: Нактонган (Naktong-gang) – 522 км; Ханган (Hang-gang) – 482 км; Кимган (Kum-gang) – 396 км. Озер в Кореї мало, але великий інтерес представляють вулканічні озера. Найзначнішим з них є озеро Ченчжі в кратері вулкану Пектусана. Найбільш відомим водоспадом Південної Кореї є водоспад Чжонбан – єдиний в Азії водоспад, який спадає безпосередньо в океан. У Південній Кореї багато водних та термальних курортів, найвідоміші з них:
• Сорак Аквауорлд – водний курорт, що складається з відкритого водного парку, курорту з мінеральними джерелами і зони для відпочинку.
• Асан Спавіс – гарячі джерела на відкритому повітрі, в яких можна купатися навіть в холодну погоду. У цьому центрі басейни з екстрактом жасмину, печерний басейн, сауна з жовтої глини і великий відкритий плавальний басейн.
Узбережжя Жовтого моря – головний район пляжно-купального відпочинку, а Кенпходе і Наксан у його межах вважаються найкращими пляжами. [2, c. 34]
Клімат Південної Кореї – помірний мусонний. Найкращий час для відвідування країни протягом літнього туристичного сезону – травень-червень і вересень-жовтень. У Кореї чотири пори року, включаючи вологе мусонне літо в середині року і дуже холодну зиму з листопада по березень. Острів Чеджудо біля південних берегів – найтепліше і вологіше місце в країні. Купальний сезон розпочинається із другої половини липня і триває до кінця жовтня. Такий пізній початок пов'язаний із особливостями циркуляції холодних і теплих океанічних течій поблизу узбережжя країни.
Зима тут холодна і суха, і цей час підходить для тих, хто любить кататися на лижах. Гірські лижі і сноуборд користуються серед корейців великою популярністю, що дозволило залучати гірські ландшафти до активного туристичного використання і створювати відповідну інфраструктуру, яка не поступається кращим зразкам європейської. Гірськолижних курортів у країні доволі багато. Найбільш популярними серед них є Канвондо, Чолла-Пукто, Стар-Хілл. Гірськолижний сезон, зазвичай, триває із кінця листопада до середини березня.
У країні створено ряд національних парків, які стали основою розвитку окремих видів туризму: Сораксан, відомий первісними ландшафтами і належить до найбільш мальовничих місць планети, пропонує екологічні тури і гірськолижний відпочинок. На південь від нього знаходиться національний парк Одесан – місце, де росте понад 1000 видів квітів, чагарників і дерев. Тут, в Ботанічному саду, мабуть, можна побачити всю фауну Південної Кореї і насолодитися її сезонним цвітінням.
Південно-західну частину Корейського півострова відкриє морський національний парк Дадохе Хіксан. Це 1700 островів, найменші з яких з'являються над поверхнею води і знову зникають в безодні.
Найбільший за площею національний парк – Тадохехесан. Острови парку вкриті вічнозеленими лісами. За рік Тадохехесан відвідують більше півмільйона туристів. [4, c. 121]
 
1.3. Історико-культурні ресурси
 
Південна Корея володіє багатими й унікальними культурно-історичними ресурсами. Вони концентруються переважно у містах, стали основою для створення ряду національних парків.
Сеул – головний центр політичного, економічного та культурного життя країни. У місті збереглися численні архітектурні пам'ятники: королівські палаци династії Чосон, серед яких світову відомість має Кьонбоккун, давні церемоніальні ворота на площі Намдеун, які вважаються найбільш цінною пам'яткою країни, Сеульська телевежа, англіканський собор і багато іншого. Столиця багата музеями. Найбільш відомими із них є Державний музей Кореї, Королівський музей, Музей мистецтв Токсугун, Художня галерея «Чосон ільбо».
Околиці Сеулу активно використовуються для організації відпочинку і пізнавального туризму. Велетенський дольмен бронзового віку, парк-музей «Корейське село», фортеця Хвасон, яка занесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, гробниці династії Лі, розважальний комплекс «Еверленд», фортеці Намхансансон і Пуюсансансон – далеко не повний перелік атракцій, розміщених довкола столиці.
Острів Канхвадо в Жовтому морі (58 км від Сеулу) відомий своїми історичними пам'ятниками, головними з яких пам'яток острова є вівтарі Чхамсондан, Сунельджон і Чхонняндан, кріпосні стіни і форти Королівської резиденції XV – XIX ст., древню піч XIII ст. для виробництва селадону, монастир Чондинса, дольмен Коіндоль, фортецю Намхансансон і Самнансон, храми Помунса, Кукчхонса, Манвольса і Чондуса.
Південно-східні райони країни – головний осередок формування нації, тому пам'ятки історії зустрічаються тут на кожному кроці. Найбільша їх кількість сконцентрована в Кьончжу – столиці давнього королівства Сілла. Тут розташований найдавніший буддійський храм країни – «Монастир царства Будди» із дзвоном Емілле, а також найдавніша обсерваторія, численні пагоди, королівські поховання і гробниці, печерний храм Соккурам (включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО). [5, c. 113]
Довкола Кьончжу зосереджена чимала кількість інших скарбів історії. У монастирі Хеінса в Національному парку Каясан зберігається «Трипитака Кореана» (найповніше зібрання буддійських писань, що збереглося в Східній Азії).
У селищі-музеї Хахве можна побачити традиційні корейські будинки і подивитися театралізовані вистави з масками «Хахве пельсінгут тхальнори».
Між Кьончжу і Пусаном розкинувся один з найбільших храмів в Кореї – Тхондоса, що славиться безліччю скульптур і храмовим музеєм з хорошою колекцією витворів мистецтва. У Чинчжу варто відвідати фортецю Чинчжу, павільйон Чхоксонну і храм Нонге.
Південна Корея славиться і подієвим туризмом.
Міжнародний кінофестиваль в Пусані (Busan International Film Festiv) – найбільший кінофестиваль в Азії, що щорічно проводиться в південнокорейському місті Пусан з 1996 року. Фестиваль спеціалізується на показі нових фільмів і робіт режисерів-початківців.
Фестиваль ліхтарів у вигляді лотоса (Lotus Lantern Festival) – це найулюбленіша подія іноземців, що приїзжають до Сеулу, яка проводиться кожного травня. Більше 100 стендів пропонують гостям зробити Буддійський розарій для ліхтаря – відносно легке зайняття, яке за легендами допомагає набути просвітлення в наступному житті. На додаток до фестивалю проходить ще один масштабний захід – парад ліхтарів. Нічне небо Сеулу заливає світло тисячі ліхтарів у формі драконів, феніксів, лотосів. Багато туристів з нетерпінням чекають цієї події.
У квітні-травні в Кьончжу проходить традиційний корейський фестиваль “Напоїв та рисові пиріжки”. Фестиваль включає ряд продовольчих виставок, що демонструють кращі страви з восьми провінцій Кореї, разом з програмами обміну досвідом в області традиційної корейської культури. В рамках шестиденного фестивалю також демонструються ынструменти, за допомогою яких роблять рисовы пиріжки, а також процес виготовлення традиційних спиртних напоїв.
В грудні в дендрарії Ачхім-Коє (недалеко від Сеулу) проводиться Фестиваль світла. На це яскраве і незвичайне свято щорічно приїжджають подивитися десятки тисяч туристів. На час фестивалю усі дерева і кущі саду прикрашають яскравими вогнями, які особливо ефектно виглядають після заходу сонця.
У Південній Кореї велика кількість цікавих та оригінальних музеїв, наприклад музей плюшевих ведмедиків у Чеджу – тут знаходиться найбільша в Кореї колеція ведмедиків-тедді; музей мініатюр у Чеджу; Love Land – скульптурний парк просто неба на острові Чеджудо, Південна Корея; Cеульський Олімпійський музей в Сеулі – музей присвячений Олімпійським іграм та багато інших.
 
1.4. Соціально-економічні ресурси
 
Корейці є корінним і основним народом та становлять 99, 9% населення Республіки Кореї, 0, 1% становлять китайці. За релігійним складом християни становлять 49%, буддисти -47%, конфуціанці 3%. За даними на листопад 2012 року у Кореї знаходилися 1, 4 млн іноземців. З них по короткострокових візах (до 3 місяців) – 293 тис. осіб, по довгострокових – 944 тис. осіб, на постійному місці проживання в Кореї – 188 тис. осіб. Близько половини з них – громадяни КНР, з яких приблизно дві третини, – етнічні корейці.
Республіка Корея є економічно розвиненою державою з високим рівнем доходів на душу населення.
Переваги: Республіка Корея – найбільший у світі судновиробник. Великий попит в Китаї на корейські товари, особливо автомобілі.
Слабкі сторони: висока заборгованість і чутливість до міжнародних пересувань капіталу, державний сектор обтяжує економіку.
Економіка Південної Кореї за станом на 2012 рік є 12-ою у світі по валовому внутрішньому продукту (по паритету купівельної спроможності) і 15-ою у світі по номінальному ВВП.
Ключові напрями південнокорейської економіки за шістдесятирічну історію існування держави сильно змінилися. У 1940-х роках економіка країни спиралася переважно на сільське господарство і легку промисловість. Впродовж наступних декількох десятиліть акцент змістився у бік легкої промисловості і виробництва товарів народного споживання, а в 70-х і 80-х роках XX століття – у бік важкої промисловості.
Завдяки високим економічним показникам в 1960-і – 1990-і роки в економічній літературі Республіку Корею, разом з Сінгапуром, Гонконгом і Тайванем, називають азіатськими тиграми.
Як і в інших високорозвинених країнах зараз сфера послуг є домінуючою в економіці країни та складає дві третини усього ВВП.
Частка сфери готельно-ресторанного бізнесу та сфери мистецтв, спорту, рекреації до усієї промисловосі Південної Кореї у 2012 році відображена у Табл. 1. 1.
 
Таблиця 2. 1.
Частка сфери готельно-ресторанного бізнесу та сфери мистецтв, спорту, рекреації до усієї промисловості Південної Кореї у 2012 р.
 
У Табл. 1. 2. наведені статистичні дані кількості установ, працівників та обсяг річного доходу у сфері готельно-ресторанного бізнесу та сфері мистецтва, спорту, рекреації Південної Кореї з 2001 по 2012 рр. [9]
 
Таблиця 1. 2.
Кількість установ, працівників та обсяг річних продаж у сфері готельно-ресторанного бізнесу та сфері мистецтва, спорту, рекреації Південної Кореї з 2001 по 2011 рр.
 
 
Як ми бачимо з таблиці, частка сфери послуг, які надаються туристам є вагомою в економіці Південної Кореї.
 
РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНО – ТУРИСТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ
 
Південна Корея відноситься до країн з добре розвиненою туристичною інфраструктурою: до послуг мандрівників тут представлений великий вибір готелів на будь-який смак. Готелі Кореї мають нестандартну класифікацію та підрозділяються не за зіроковістю, а таким чином (в порядку спадання класу) : супер-делюкс, делюкс, перший, другий і третій клас. Супер-делюкс і делюкс-готелі приблизно відповідають 5* і 4* готелям в стандартній класифікації. В таких готелях обов'язково розкішні номери, обладнані за останніми новинками техніки, ресторани, конференц-зали, SPA- салони, фітнес-центри, тенісні корти, басейни, магазини, безліч барів і кафе. Готелі першого класу за рівнем обслуговування відповідають європейським готелям категорії 3* і 3* super, готелі другого і третього класів – 2* і 3* готелям. [6, c. 39]
У Сеулі та популярних корейських курортах представлені не лише місцеві, але і міжнародні готельні мережі: Intercontinental, Hyatt, Novotel, Renaissance, Sheraton, The Ritz Carlton. Серед місцевих мережевих готелів варто виділити Shilla Seoul і Jeju Lotte Hotel на пляжі Jungmun з «сімейства» Lotte, виконаний в стилі Лас-Вегасу.
Мандрівникам, що бажають відчути колорит Кореї і доторкнутися до її культури і життєвого устрою, рекомендується зупинитися в традиційному корейському будинку – ханок. Такі будинки повністю відтворюють старовинний корейський побут, починаючи від меблів і елементів декору і закінчуючи посудом і постільним приладдям. Ханок частенько розташовані в мальовничих і тихих місцях, а іноді і в заповідниках.
У Південній Кореї є і традиційні пансіони близькі до європейських – тут їх називають minbak. Часто це щось типу сімейних готелів, що мають додаткові зручності для дітей. Мабуть, найвідомішим з подібних готелів – Chungmu Marina Resort Condo з видом на океан в Tongyeong. До простіших готелів в цій категорії можна віднести Westin Chosun.
У Кореї є і молодіжні хостели, популярність яких настільки висока, що краще бронювати в них місця заздалегідь.
Окрім традиційних варіантів поселення, все більшою популярністю у туристів користується розміщення в корейських буддійських монастирях. Буддійські школи Чогеджон і Чхонтхеджон надають приїжджим можливість провести декілька днів в монастирях, спостерігаючи за життям монахів. Гостям надається проста команата, трьохразове харчування та послуги перекладача. [10]
В Кореї представлені відразу чотири національні кухні: корейська, китайська, японська і європейська. В усіх населених пунктах країни – безліч ресторанів, їдалень і закусочних найрізноманітнішого профілю. Японські ресторани – найдорожчі і найпрестижніші. Китайські – простіші, усі страви там діляться на дві категорії: «сикса» і «єрі». «Сикса» – порівняно дешеві і нескладні в приготуванні страви; «єрі» – помітно дорожчі, часто витонченіші страви, які готуються тільки великими порціями, розрахованими, щонайменше, на двох. Європейський ресторан в Кореї – місце, куди йде людина середнього достатку. Меню у більшості таких ресторанів не відрізняється різноманітністю. Хороші ресторани мають знак якості на фасаді закладу – офіційний знак з білою квіткою, де так і написано: “Good Restaurant”.
У ресторані оплачується тільки основна страва і спиртні напої. Супи, салати, соуси – безкоштовні і додаються в необмеженій кількості до основоної страви. Чайові персоналу включені вже у рахунок та становлять від 3 до 10%.
Окрім ресторанів, поїсти можна і на ринках, де їжа готується безпосередньо перед клієнтом. [ 1, c. 42]
Південна Корея характеризується однією з найрозвиненіших транспортних інфраструктур у всьому світі. Місцевий транспорт працює чітко, має налагоджений механізм. Використання транспорту досконало безпечне для пасажирів. Персонал усього транспорту готовий допомогти у будь-якій ситуації.
Залізничний транспорт – один з найголовніших способів переміщення людей у Південній Кореї. Національна залізниця Кореї (Хангук Чхольдо) – єдиний залізничний пасажирський перевізник в країні. Загальна протяжність залізничних ліній становить 6240 км. Головна залізнична лінія країни – Лінія Кенбу, що з'єднує столицю з другим за величиною містом країни, Пусаном.
Шість найбільших міст Південної Кореї – Сеул, Пусан, Тегу, Інчхон, Кванджу і Теджон мають метрополітени.
Сеулський метрополітен – найстаріший в країні, перша лінія від Сеулського вокзалу до Чхоннянни була відкрита в 1974 році. Трамваї повністю замінені метрополітеном.
Практично через усі міста і селища Південної Кореї проходять маршрути міжміських автобусів. Вони називаються кісок («швидкі») або сивее («приміські»). Автобуси кісок покривають великі відстані і роблять невелику кількість зупинок. Сиве зазвичай покривають менші відстані і роблять більше зупинок.
Усередині міст працює два типи автобусів: чвасок («сидячий») і ільбан («звичайний»). Обидва типи часто обслуговують один і той же маршрут, зупиняються на тих самих зупинках і курсують через однакові інтервали, єдиною відмінністю є те, що чвасок дорожчі, із зручнішими сидіннями, в них відсутні стоячі місця, на відміну від автобусів ільбан.
Протяжність водного транспорту Республіки Кореї – 1, 608 км;
Південна Корея утримує один з найбільших у світі поромних флотів, які обслуговують прибережні острови Кореї, а також здійснюють міжнародні рейси. Японія, Китай та Росія – країни, пов'язані з Південною Кореєю поромними переправами. Головні порти країни: Чінхе, Інчхон, Кунсан, Масан, Мокпхо, Пхохан, Пусан, Тонхе, Ульсан, Йосу, Сокчхо.
Головні авіаперевізники Південної Кореї – Korean Air і Asiana Airlines, що надають послуги з авіаперевезень як усередині країни, так і за кордон.
У Південній Кореї всього шість аеропортів (Пусан Гімхе, Сеул Гімпо, Сеул Інчхон, Чеджу, Чхонджу). Міжнародний аеропорт Інчхон знаходиться від Сеулу на відстані 52 км. Він обслуговує велику кількість рейсів на усіх напрямах. Всі інші аеропорти працюють виключно на внутрішніх рейсах, на азіатському напрямі. [7]
У країні велика кількість розважальних закладів для туристів різного віку. Туристи з дітьми можуть відвідати парк розваг Lotte World, Seoul Grand Park -зоопарк з рідкісними видами тварин з Африки, Австралії, Південної Америки і Євразії, акваріум в торговому комплексі COEX в Сеулі, міський акваріум в Пусані.
Корея – це істинний рай для любителів шопінгу, оскільки в Кореї є цілі райони, присвячені шопінгу, наприклад, Менг-донг в Сеулі – це район магазинів, ресторанів і розваг, однаково цікавий і дітям, і дорослим. Тут знаходяться п'ять великих універмагів, в яких працюють висококваліфіковані англомовні продавці, усі ціни фіксовані. На головних вулицях розташовані бутіки всесвітньо відомих дизайнерів в області одягу, взуття, аксесуарів.
 
РОЗДІЛ 3. ТУРИСТИЧНІ АТРАКЦІЇ КРАЇНИ
 
У списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Республіці Корея значиться 10 найменувань (на 2012 рік), крім того подані заявки ще на 14 об'єктів. Частака об'єктів ЮНЕСКО у Республіці Корея до світової спадщини – 0, 9%. [7]
До найвідоміших об’єктів належать:
• Буддійський храм Хеінса (храм відображення в спокійному морі), що знаходиться в провінції Кьонсан-Намдо. Саме тут знаходиться найбільше зібрання буддійських священних текстів Тріпітака Кореана, вирізаних більше ніж на 80 тисячах дерев’яних табличок. Храм був збудований у 802 році. У 995 році ЮНЕСКО включила ті споруди Хеінса, в яких зберігається Тріпітака Кореана, у список Всесвітньої спадщини. Окрім Тріпітаки Кореани у храмі знаходиться безліч інших предметів, що входять в список Національних скарбів країни.
• Палацовий комплекс Чхандоккун (Палац Процвітаючої Доброчесності) – палацовий комплекс посеред великого парку в Сеулі. Спорудження храму розпочалось в 1405 році та закінчилося в 1412 році. Останній монарх Кореї – імператор Сунджон жив там до самої смерті в 1926 році. Сьогодні на території комплексу залишилось 13 споруд, а також 28 павільйонів в садах на території 45 гектарів. Визначні споруди храму:
Зал Теджоджон – офіційна резиденція королеви;
Ворота Тонхвамун головні ворота палацу;
Міст Кимчхонге – найстаріший міст Сеулу, збудований в 1411 році;
Зал Хведжондан – королівський кабінет;
Зал Іджонджон – тронний зал;
Павільйон Чухамну – королівський архів;
Зал Сонджонджон – офіс офіційних зустрічей;
Резиденція Йонгендан – споруда в конфуціанському стилі, збудована в 1828 році.
У 1997 році Чхандоккун був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
• Фортеця Хвасон (Квітуча фортеця) – фортифікаційна споруда в м. Сувон, на відстані 30 км на південь від Сеулу. Час побудови – 1794-1796 рр. Король Чонджо збудував цю фортецю для того, щоб помістити в неї останки свого батька, щоб віддати честь його пам’яті. В архітектурі фортеці поєднуються західний та східний стилі, що робить її особливою з-поміж інших корейських споруд. Загальна довжина фортифікаційних стін – 5, 74 кілометри; висота стін – від 4 до 6 метрів.
• Вулканічний острів Чеджудо – найбільший острів Південної Кореї, саме до Всесвітньої спадщини входить вулкан Халласан, що є найвищою точкою Південної Кореї та скеля Сонсан Ільчхульбон. Парки ЮНЕСКО покривають 18, 9 гектара поверхні острова, що складає приблизно 10% усієї його загальної площі. Світове визнання значно збільшило його шанси стати головною туристичною пам'яткою в Азії. Влада очікує припливу туристів на острів, оскільки туризм – це одне з основних джерел доходів місцевого населення.
• Традицйні корейські села Хахве і Яндон, започатковані в XIII – XIV століттях, включені у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як пам'ятки конфуціанської культури. Тут жили знатні сім’ї династії Чосон. Також відзначається, що села оточені мальовничим природним ландшафтом, описаним середньовічними поетами. [10]
 
ВИСНОВКИ
 
Дещо ізольоване географічне розташування Південної Кореї позитивно вплинула на збереження оригінальної культури, загальної атмосфери порядку і краси природи цього краю.
Міжнародний туризм – одна з провідних галузей економіки країни. У Південній Кореї налічується понад 420 готелів з загальною кількістю номерів більше 43 тис. Іноземних туристів щорічно приїжджає близько 13 млн. осіб.
Південна Корея приймає туристів увесь рік. Влітку туристи можуть займатися різними водними видами спорту і загорати на численних пляжах. А взимку кататися на гірських лижах.
Останнім часом в Кореї особливої популярності набуває медичний туризм і відпочинок у буддійських монастирях. Вартість медичних послуг в Південній Кореї приблизно в три рази нижча, ніж, скажімо, в США і в півтора рази – чим в Японії. І при цьому, якщо, наприклад, німецька, швейцарська або ізраїльська клініки виставляють ціну тільки за медичні послуги, то у корейців – «все включено» (навіть трансфери).
Сьогодні Республіка Корея має унікальну інфраструктуру, яка дозволяє їй організовувати і проводити найбільші заходи. Корея має 7 новітніх конгресно-виставкових центрів. У країні створені особливі умови для проведення заходів, наприклад, проведення прийомів в королівському палаці.
У 1953 р. Корейський півострів був розділений на дві частини демаркаційною лінією, проведеною приблизно по 38 паралелі. На південь від цієї лінії розташована Республіка Корея, а на північ – Корейська Народно-Демократична Республіка. Стосунки між двома корейськими державами далекі від дружніх, що гальмує розвиток багатьох політичних і соціально-економічних процесів, у тому числі і туризму.
Також гальмують розвиток туризму у країні природні катастрофи.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Богданова С. Две Кореи за один присест// Туризм. – 2006. – №4. – 109 c.
  2. Головина Е. Республика Корея. Путеводитель. – М: Авангард, 2005. – 135 c.
  3. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг. Підручник. – К. : Знання, 2008. – 661 с.
  4. Смаль І. В. Туристичні ресурси світу. Навчальний посібник. – Н: Ніжин, 2012. – 336 с.
  5. Черкасов А. Корея. Южная и Северная. Путеводитель. – М: Джем, 2008. – 368 с.
  6. Хвилер Я. Корея динамична как никогда// Турбизнес. – 2005. – №8. – 90 c.
  7. Вікіпедія – вільна енциклопедія – www. wikipedia. org.
  8. Національна організація туризму Кореї http: //kto. visitkorea. or. kr/eng. kto
  9. Статистика Південної Кореї http: //www. kostat. go. kr/portal/english/index. action
  10. Портал “Tонкости туризма” http: //tonkosti. ru/
  11. http: //www. tourprom. ru/news/11147/
  12. http: //en. academic. ru/dic. nsf/enwiki/2221333
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А
 
Фізична карта Південної Кореї з позначеною найвизою точкою та важливими річками
 
 
 
 
 
Фото Капча