Характеристика рекреаційно – туристичного потенціалу Південної Кореї

У Південній Кореї є і традиційні пансіони близькі до європейських – тут їх називають minbak. Часто це щось типу сімейних готелів, що мають додаткові зручності для дітей. Мабуть, найвідомішим з подібних готелів – Chungmu Marina Resort Condo з видом на океан в Tongyeong. До простіших готелів в цій категорії можна віднести Westin Chosun.

У Кореї є і молодіжні хостели, популярність яких настільки висока, що краще бронювати в них місця заздалегідь.

Окрім традиційних варіантів поселення, все більшою популярністю у туристів користується розміщення в корейських буддійських монастирях. Буддійські школи Чогеджон і Чхонтхеджон надають приїжджим можливість провести декілька днів в монастирях, спостерігаючи за життям монахів. Гостям надається проста команата, трьохразове харчування та послуги перекладача. [10]

В Кореї представлені відразу чотири національні кухні: корейська, китайська, японська і європейська. В усіх населених пунктах країни – безліч ресторанів, їдалень і закусочних найрізноманітнішого профілю. Японські ресторани – найдорожчі і найпрестижніші. Китайські – простіші, усі страви там діляться на дві категорії: «сикса» і «єрі». «Сикса» – порівняно дешеві і нескладні в приготуванні страви; «єрі» – помітно дорожчі, часто витонченіші страви, які готуються тільки великими порціями, розрахованими, щонайменше, на двох. Європейський ресторан в Кореї – місце, куди йде людина середнього достатку. Меню у більшості таких ресторанів не відрізняється різноманітністю. Хороші ресторани мають знак якості на фасаді закладу – офіційний знак з білою квіткою, де так і написано: “Good Restaurant”.

У ресторані оплачується тільки основна страва і спиртні напої. Супи, салати, соуси – безкоштовні і додаються в необмеженій кількості до основоної страви. Чайові персоналу включені вже у рахунок та становлять від 3 до 10%.

Окрім ресторанів, поїсти можна і на ринках, де їжа готується безпосередньо перед клієнтом. [ 1, c. 42]

Південна Корея характеризується однією з найрозвиненіших транспортних інфраструктур у всьому світі. Місцевий транспорт працює чітко, має налагоджений механізм. Використання транспорту досконало безпечне для пасажирів. Персонал усього транспорту готовий допомогти у будь-якій ситуації.

Залізничний транспорт – один з найголовніших способів переміщення людей у Південній Кореї. Національна залізниця Кореї (Хангук Чхольдо) – єдиний залізничний пасажирський перевізник в країні. Загальна протяжність залізничних ліній становить 6240 км. Головна залізнична лінія країни – Лінія Кенбу, що з'єднує столицю з другим за величиною містом країни, Пусаном.

Шість найбільших міст Південної Кореї – Сеул, Пусан, Тегу, Інчхон, Кванджу і Теджон мають метрополітени.

Сеулський метрополітен – найстаріший в країні, перша лінія від Сеулського вокзалу до Чхоннянни була відкрита в 1974 році. Трамваї повністю замінені метрополітеном.

Практично через усі міста і селища Південної Кореї проходять маршрути міжміських автобусів. Вони називаються кісок («швидкі») або сивее («приміські»). Автобуси кісок покривають великі відстані і роблять невелику кількість зупинок. Сиве зазвичай покривають менші відстані і роблять більше зупинок.

Усередині міст працює два типи автобусів: чвасок («сидячий») і ільбан («звичайний»). Обидва типи часто обслуговують один і той же маршрут, зупиняються на тих самих зупинках і курсують через однакові інтервали, єдиною відмінністю є те, що чвасок дорожчі, із зручнішими сидіннями, в них відсутні стоячі місця, на відміну від автобусів ільбан.

Протяжність водного транспорту Республіки Кореї – 1, 608 км;

Південна Корея утримує один з найбільших у світі поромних флотів, які обслуговують прибережні острови Кореї, а також здійснюють міжнародні рейси. Японія, Китай та Росія – країни, пов'язані з Південною Кореєю поромними переправами. Головні порти країни: Чінхе, Інчхон, Кунсан, Масан, Мокпхо, Пхохан, Пусан, Тонхе, Ульсан, Йосу, Сокчхо.

Головні авіаперевізники Південної Кореї – Korean Air і Asiana Airlines, що надають послуги з авіаперевезень як усередині країни, так і за кордон.

У Південній Кореї всього шість аеропортів (Пусан Гімхе, Сеул Гімпо, Сеул Інчхон, Чеджу, Чхонджу). Міжнародний аеропорт Інчхон знаходиться від Сеулу на відстані 52 км. Він обслуговує велику кількість рейсів на усіх напрямах. Всі інші аеропорти працюють виключно на внутрішніх рейсах, на азіатському напрямі. [7]

У країні велика кількість розважальних закладів для туристів різного віку. Туристи з дітьми можуть відвідати парк розваг Lotte World, Seoul Grand Park -зоопарк з рідкісними видами тварин з Африки, Австралії, Південної Америки і Євразії, акваріум в торговому комплексі COEX в Сеулі, міський акваріум в Пусані.

Корея – це істинний рай для любителів шопінгу, оскільки в Кореї є цілі райони, присвячені шопінгу, наприклад, Менг-донг в Сеулі – це район магазинів, ресторанів і розваг, однаково цікавий і дітям, і дорослим. Тут знаходяться п'ять великих універмагів, в яких працюють висококваліфіковані англомовні продавці, усі ціни фіксовані. На головних вулицях розташовані бутіки всесвітньо відомих дизайнерів в області одягу, взуття, аксесуарів.

 

 

У списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Республіці Корея значиться 10 найменувань (на 2012 рік), крім того подані заявки ще на 14 об'єктів. Частака об'єктів ЮНЕСКО у Республіці Корея до світової спадщини – 0, 9%. [7]

До найвідоміших об’єктів належать:

• Буддійський храм Хеінса (храм відображення в спокійному морі), що знаходиться в провінції Кьонсан-Намдо. Саме тут знаходиться найбільше зібрання буддійських священних текстів Тріпітака Кореана, вирізаних більше ніж на 80 тисячах дерев’яних табличок. Храм був збудований у 802 році. У 995 році ЮНЕСКО включила ті споруди Хеінса, в яких зберігається Тріпітака Кореана, у список Всесвітньої спадщини. Окрім Тріпітаки Кореани у храмі знаходиться безліч інших предметів, що входять в список Національних скарбів країни.

• Палацовий комплекс Чхандоккун (Палац Процвітаючої Доброчесності) – палацовий комплекс посеред великого парку в Сеулі. Спорудження храму розпочалось в 1405 році та закінчилося в 1412 році. Останній монарх Кореї – імператор Сунджон жив там до самої смерті в 1926 році. Сьогодні на території комплексу залишилось 13 споруд, а також 28 павільйонів в садах на території 45 гектарів. Визначні споруди храму:

Зал Теджоджон – офіційна резиденція королеви;

Ворота Тонхвамун головні ворота палацу;

Міст Кимчхонге – найстаріший міст Сеулу, збудований в 1411 році;

Зал Хведжондан – королівський кабінет;

Зал Іджонджон – тронний зал;

Павільйон Чухамну – королівський архів;

Зал Сонджонджон – офіс офіційних зустрічей;

Резиденція Йонгендан – споруда в конфуціанському стилі, збудована в 1828 році.

У 1997 році Чхандоккун був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

• Фортеця Хвасон (Квітуча фортеця) – фортифікаційна споруда в м. Сувон, на відстані 30 км на південь від Сеулу. Час побудови – 1794-1796 рр. Король Чонджо збудував цю фортецю для того, щоб помістити в неї останки свого батька, щоб віддати честь його пам’яті. В архітектурі фортеці поєднуються західний та східний стилі, що робить її особливою з-поміж інших корейських споруд. Загальна довжина фортифікаційних стін – 5, 74 кілометри; висота стін – від 4 до 6 метрів.

• Вулканічний острів Чеджудо – найбільший острів Південної Кореї, саме до Всесвітньої спадщини входить вулкан Халласан, що є найвищою точкою Південної Кореї та скеля Сонсан Ільчхульбон. Парки ЮНЕСКО покривають 18, 9 гектара поверхні острова, що складає приблизно 10% усієї його загальної площі. Світове визнання значно збільшило його шанси стати головною туристичною пам'яткою в Азії. Влада очікує припливу туристів на острів, оскільки туризм – це одне з основних джерел доходів місцевого населення.

• Традицйні корейські села Хахве і Яндон, започатковані в XIII – XIV століттях, включені у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як пам'ятки конфуціанської культури. Тут жили знатні сім’ї династії Чосон. Також відзначається, що села оточені мальовничим природним ландшафтом, описаним середньовічними поетами. [10]

 

 

Дещо ізольоване географічне розташування Південної Кореї позитивно вплинула на збереження оригінальної культури, загальної атмосфери порядку і краси природи цього краю.

Міжнародний туризм – одна з провідних галузей економіки країни. У Південній Кореї налічується понад 420 готелів з загальною кількістю номерів більше 43 тис. Іноземних туристів щорічно приїжджає близько 13 млн. осіб.

Південна Корея приймає туристів увесь рік. Влітку туристи можуть займатися різними водними видами спорту і загорати на численних пляжах. А взимку кататися на гірських лижах.

Останнім часом в Кореї особливої популярності набуває медичний туризм і відпочинок у буддійських монастирях. Вартість медичних послуг в Південній Кореї приблизно в три рази нижча, ніж, скажімо, в США і в півтора рази – чим в Японії. І при цьому, якщо, наприклад, німецька, швейцарська або ізраїльська клініки виставляють ціну тільки за медичні послуги, то у корейців – «все включено» (навіть трансфери).

Сьогодні Республіка Корея має унікальну інфраструктуру, яка дозволяє їй організовувати і проводити найбільші заходи. Корея має 7 новітніх конгресно-виставкових центрів. У країні створені особливі умови для проведення заходів, наприклад, проведення прийомів в королівському палаці.

У 1953 р. Корейський півострів був розділений на дві частини демаркаційною лінією, проведеною приблизно по 38 паралелі. На південь від цієї лінії розташована Республіка Корея, а на північ – Корейська Народно-Демократична Республіка. Стосунки між двома корейськими державами далекі від дружніх, що гальмує розвиток багатьох політичних і соціально-економічних процесів, у тому числі і туризму.

Також гальмують розвиток туризму у країні природні катастрофи.

 

 

1. Богданова С. Две Кореи за один присест// Туризм. – 2006. – №4. – 109 c.
2. Головина Е. Республика Корея. Путеводитель. – М: Авангард, 2005. – 135 c.
3. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг. Підручник. – К. : Знання, 2008. – 661 с.
4. Смаль І. В. Туристичні ресурси світу. Навчальний посібник. – Н: Ніжин, 2012. – 336 с.
5. Черкасов А. Корея. Южная и Северная. Путеводитель. – М: Джем, 2008. – 368 с.
6. Хвилер Я. Корея динамична как никогда// Турбизнес. – 2005. – №8. – 90 c.
7. Вікіпедія – вільна енциклопедія – www. wikipedia. org.
8. Національна організація туризму Кореї http: //kto. visitkorea. or. kr/eng. kto
9. Статистика Південної Кореї http: //www. kostat. go. kr/portal/english/index. action
10. Портал “Tонкости туризма” http: //tonkosti. ru/
11. http: //www. tourprom. ru/news/11147/
12. http: //en. academic. ru/dic. nsf/enwiki/2221333

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

Фізична карта Південної Кореї з позначеною найвизою точкою та важливими річками