Характеристика США

Протягом першої половини XIX ст. США значно розширили свою територію шляхом захоплення земель, що належали індіанцям і мексиканцям, і земель під колишнім контролем європейських держав. У 1867 р. у Росії була придбана Аляска.

У першій половині XIX століття на Півночі США розвивалися капіталістичні відносини, помітно зросла продуктивність сільського господарства, велося транспортне будівництво, на Півдні продовжувало розширюватися рабовласницьке плантаційне господарство. Протиріччя між цими системами господарства привели до кульмінації – громадянської війни (1861 – 1865р.) і проголошення капіталізму.

Остання третина XIX ст. була періодом особливо швидкого росту економіки.

У 1894 р. за обсягом промислового виробництва США вийшли на перше місце у світі, перевершивши Велику Британію, Францію і Німеччину.

У наш час США займають особливе місце лідера в сучасній світовій економіці. їхнє національне господарство за масштабами набагато перевершує всі інші країни, навіть самі великі. Рівень розвитку продуктивних сил, структура американської економіки, її науково-технічний потенціал, ступінь національної конкурентоздатності сильно впливають на всю систему світогосподарських зв’язків. Більш того, американська модель економічного росту слугувала зразком спочатку для багатьох розвинутих країн, а потім, зі значними модифікаціями, і для нових індустріальних держав. Зараз розвиток економіки США багато в чому визначає напрямок зрушень у всьому світовому господарстві.

США – найбільший у світі виробник промислових товарів і послуг. Частка країни у світовому виробництві продукції новітніх технологій складає близько 45%. На США припадає 28% сукупного ВВП світу (у 2010 р. – 20, 2 трлн. дол.).

Країна виробляє понад 400 млн. т зернових культур, з яких більше половини експортується. Її зовнішньоторговельний оборот складає близько 1, 5 трлн. дол. (проти 864 млрд. дол. у ФРН і 760 млрд. дол. у Японії). На США припадає 12, 6% світового експорту (у тому числі 11, 5% світового промислового експорту, 13, 5% експорту машин і транспортного устаткування, 13% експорту хімічної продукції).

Крім того, необхідно враховувати, що міжнародна статистика дає далеко не повне уявлення про якісні параметри економіки розвинутих країн. В епоху НТР важливо брати до уваги такі критерії, як рівень ефективності економіки і науково-технічного потенціалу, ступінь гнучкості національного господарства, основні напрямки науково-технічного прогресу. У такому якісному аспекті американська економіка в останнє десятиліття XX ст. не знала собі рівних. А це також важливо, як і чисто цифрові оцінки співвідношення центрів світу.

До складу США входять 50 штатів; 48 розташовуються компактно в південній половині північноамериканського континенту; наприкінці 1950-х рр. у штати перетворені Аляска і Гавайї, що були зовнішніми володіннями («територіями») США, які мають важливе стратегічне значення. США належать ряд володінь: Пуерто-Ріко і Віргінські острови в Карибському морі; Гуам і Східне Самоа в Тихому океані. Під керуванням США знаходяться підопічні території ООН – Каролінські, Марианські, Маршаллові острови в Тихому океані. Положення США між Тихим і Атлантичним океанами забезпечує зручний зв'язок з державами як західної, так і східної півкулі. У минулому океани відокремлювали країну від основних «вогнищ» війни в Європі й Азії.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Роль світогосподарських зв’язків в економічному розвитку США в останні два десятиліття якісно змінилася. Володіючи величезним, багато секторним внутрішнім ринком при високому ступені забезпеченості сировинними ресурсами, США довгий час були досить економічно «закритою» країною.

Перетворення в національному господарстві країни в 1980-90-ті рр. супроводжувалися формуванням розгалуженої системи зовнішньоекономічних зв'язків. У сучасному взаємозалежному світі не може бути ефективною економіка, відгороджена від світових ринків. Для США перехід від традиційного щодо автономного до більш відкритого типу господарства виявляється, насамперед, у швидкому зростанні зовнішньої торгівлі і міграції капіталу, розширенні участі в міжнародній виробничій кооперації і науково-технічному обміні. Це аж ніяк не усуває конкуренцію зі старими і новими суперниками на світових ринках, але додає їй нові форми і є важливим чинником економічного росту. Американські компанії стали помітно активніше йти на торгові, коопераційні й інші зв'язки з іноземними фірмами, на спільний бізнес із закордонними партнерами у себе в країні і за кордонами.

Американська держава наполегливо шукає оптимальні шляхи підтримки експорту і захисту національних виробників від зовнішніх конкурентів. У цьому дусі витриманий прийнятий у 1988 р. «Комплексний закон про торгівлю і конкурентоздатність».

Наприкінці XX – початку XXI ст. господарство США розвивається в умовах так званої мобілізації ринків. Товари, технології, капітали компаній і банків США усе більше орієнтуються на всю світову економіку. У цей же час величезний внутрішній ринок країни перетворюється в один з найважливіших факторів розвитку світогосподарських зв’язків. За нього борються провідні компанії Західної Європи, Японії, нові індустріальні країни.

Частка експорту в обсязі матеріального виробництва США ще недавно була порівняно невелика. Зараз вона наближається до 1/3. Особливо висока експортна квота в наукомісткому виробництві, продукція якого в промисловому експорті складає близько 2/3. Країна лідирує в продажах напівпровідників, багатьох видів електроніки, авіакосмічної і лазерної техніки, засобів зв’язку. Важливу роль грає експорт передових технологій, патентів, ліцензій, консультаційних послуг. Вивіз послуг зі США розвивається удвічі швидше, ніж торгівля товарами. Характеризується