Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Хімічні меліорації: види, значення, основи технології

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

солонців та ґрунтів із різним ступенем солончакуватості і солонцюватості. Засолені ґрунти поширені в Степовій та Лісостеповій зонах України, де займають площу близько 2, 2 млн га орних земель. Концентрація легкорозчинних солей у них сягає 0, 1-0, 3%. Солонці й солонцюваті ґрунти, як правило, розміщуються у комплексі з іншими ґрунтами, займають від 4 до 80% площі. Такі ґрунти мають несприятливі водно-фізичні та агрономічні властивості, що пояснюється значною кількістю увібраних катіонів натрію і магнію та пептизацією колоїдів і руйнуванням ГВК.

За глибиною залягання сольового горизонту засолені ґрунти поділяють на:
солончакові (солі в шарі 0-30 см), солончакуваті (30-80 см), глибоко солончакуваті (80-150 см), глибоко засолені (глибше 150 см).
За вмістом увібраного натрію їх поділяють на:
несолонцюваті< 5% ЄКО (ємності катіонного обміну), слабкосолонцюваті: 10-20% ЄКО, солонці > 20% ЄКО (залягають окремими плямами).
За складом солей солонці поділяють на содові, содово-сульфатні, сульфатно-содові, хлоридно-содові, содово-хлоридно-сульфатні (Лісостеп), хлоридні, сульфатні, хлоридно-сульфатні (Степ).
Гіпсування ґрунтів проводять за вмісту увібраного натрію понад 5% ЄКО. Витісняють увібраний натрій та нейтралізують ґрунт внесенням гіпсу, фосфогіпсу, сульфату заліза, сульфату алюмінію, хлориду або нітрату кальцію, дефекату, неорганічних кислот (сірчаної, соляної, азотної), кислих органічних відходів промисловості (лігнін) тощо.
Ефективне поліпшення солонцюватих ґрунтів і солонців можливе у разі комплексного застосування агротехнічних, меліоративних, агрохімічних і біологічних заходів, які мають охоплювати: внесення меліорантів; обробіток грунту чизельними розпушувачами на глибину 35-45 см або плантажну оранку на глибину 55-60 см; вирівнювання поверхні поля; регулювання поверхневого стоку, влаштування дренажу та промивного водного режиму за рахунок зрошення і снігозатримання; застосування органічних та мінеральних добрив; сидерацію, створення після меліорації сприятливого агробіологічного фону висіванням солестійких рослин.
 
Задача
 
Встановлення агроекологічної оцінкигрунтів
Оцінка якості ґрунтів господарства за еколого-агрохімічними показниками визначається на основі даних еколого-агрохімічного паспорту поля, а саме таких блоків – агрономічні властивості грунту (фізичні та хімічні) та техногенне навантаження (забруднення радіонуклідами, рештками пестицидів, важкими металами).
Визначення агрохімічної оцінки ґрунту.
Агрохімічну оцінку окремого типу ґрунту (ґрунтового масиву) проводять за формулою:
 , (1)
де: Бі- оцінка грунту за і-тим показником, балів;
n- кількість показників, що використовували для агрохімічної оцінки.
Оцінку грунту за і-м показником проводять за формулою:
 , (2)
де:  ,  - агрохімічний (агрофізичний) показник відповідно досліджуваного та еталонного грунту;
 - поправочний коефіцієнт на кислотність (див. табл.. А. 1) ;
 - поправочний коефіцієнт на засоленість та солонцюватість (див. табл. А. 2).
Визначення зведеної агроекологічної оцінки ґрунту.
Для цього до зведеної агрохімічної оцінки (АХО) послідовно вводять поправки на екологічні показники: забруднення радіонуклідами ( ), важкими металами ( ), рештками пестицидів та їх метаболітів ( ) та поправку на кліматичні умови та меліорації ( ) :  , (3)
Поправочні коефіцієнти на забруднення грунту ВМ, радіонуклідами та пестицидами вводяться лише тоді, якщо рівень забруднення вище ГДК чи ДРЗ.
При цьому для радіонуклідів використовують спеціальну таблицю із поправочними коефіцієнтами (див. табл. А. 3.), а для ВМ та пестицидів враховується кратність разів перевищення ГДК чи ДЗР із заокругленням в бік збільшення до цілої величини: якщо перевищення становить навіть 1, 1., то збільшуємо кратність перевищення до 2 разів і т. д.
Поправочний коефіцієнт відповідно на забруднення ВМ чи пестицидами встановлюється за формулою:
 , (4)
 , (5)
Сфакт = Піф, якщо n ≤ 1, то К=1.
де n – заокруглена до цілих кратність перевищення ГДК чи ДРЗ (див. табл.. А. 4).
Поправочний коефіцієнт на кліматичні умови та меліорації також обирається за довідковими даними (табл. А. 5.). При цьому, якщо мають місце меліорації, то враховується лише поправка на меліорації, якщо не мають – то лише на кліматичні умови. Якщо оцінюваний земельний масив меліорований частково, то знаходимо середньозважений поправочний коефіцієнт на клімат і меліорації.
Агрохімічні та екологічні показники стану ґрунтів господарства беремо в таблиці Б1 за варіантом 5. Результати практичної роботи оформлюємо у вигляді таблиці З. 1.
 
Таблиця 3.1
Показник агроекологічного
стану грунтуЗначення показ. для оцінки типу грунту №Еталонний показник (ГДК) Бал оцінкиПоправочний
коефіцієнт
1. Продуктивна волога
(ММЗПВ)
в 0 – 100 см, мм180200 = 90балів
-
2. Кислотність грунту
обмінна, рНсол5, 3--0. 89
3. Вміст в орному шарі:
гумусу, % 4, 46, 2 = 71 балів
-
4. Вміст в орному шарі:
азоту, що легко
гідролізується, мг/кг ґрунту78255 = 30. 6бал
 
Осереднений бал агрохімічної оцінки бали
АХО, балівАХО=63, 9•0, 89 = 56, 9 бали
Вміст рухомих форм,
мг/кг ґрунту:
- кадмію2, 00ГДК=0, 30- = 6. 6; КCd=7
КCd= =0. 76
 
- свинцю8, 3ГДК=20, 0- =0, 42=1;
КPb =1
- ртуті1, 20ГДК=0, 21- =5, 7; КHg=6
КHg= = 0. 8
 
Рештки пестицидів, ДДТ
і його метаболітів, мг/кг ґрунту0, 25ЗДВ=0, 10- =2, 5; Кп1 =3
Кп1=  =0. 92
 
Гексахлоран (сума
ізомерів) 0, 36ЗДВ=0, 25- =1, 44=2; Кп2=Кп2= =0, 96
Щільність радіоакт. забрур.,
Кі/км2-цезієм-137+0, 65ТДР=1, 00, 65
Поправочний коефіцієнт
на клімат Черкаськ.
область0, 89
Поправочний коефіцієнт
на меліораціїЗрошувані
землі -.. % 1, 05
Середньозважений поправочний коеф.
на клімат та меліорації =0, 89•0, 88+1, 05•
•0, 12= 0, 91
АЕО, балівАЕО=56. 9•0. 76•1. 00•0. 8•1, 00•0. 92•0, 96·
·0. 89•0. 91=27. 2 балів
 
Додатки
Таблиця А.1
 
Поправочні коефіцієнти на кислотність ґрунтів до АХО
Ґрунт за ступенем кислотностірНсол дляКоефіцієнт
мінеральних ґрунтівторфовищПоліссяЛісостепу
Близький до нейтрального5, 6-6, 04, 81, 000, 96
Слабкокислий5, 1-5, 54, 2-4, 80, 920, 89
Середньокислий4, 6-5, 03, 5-4, 20, 850, 81
Сильнокислий4, 53, 50, 740, 71
 
Таблиця А.2
 
Поправочні коефіцієнти на засоленість і солонцюватість ґрунтів до АХО
Грунт за ступенем солонцюватості
та засоленняПоправочний коефіцієнт
Середньосолонцюватий0, 70
Сильносолонцюватий0, 60
Середньозасолений0, 70
Сильнозасолений0, 50
 
Таблиця А.3
 
Поправочні коефіцієнти на забрудненість грунтів радіонуклідами (137Сs) до АЕО
Рівень забрудненняКоефіцієнт
до 1, 01, 00
1, 1-5, 00, 99-0, 96
5, 1-10, 00, 95-0, 84
10, 1-15, 00, 83-0, 76
 
Таблиця А.4
Гранично допустимі концентрації (ГДК) елементів-забруднювачів у ґрунтах, мг/кг
ЕлементРухомі формиВаловий вміст
Миш'як-2, 0
Кадмій-3, 0
Мідь3. 0Фон+35
Ртуть-2, 1
Свинець20. 0Фон+20, 0
Цинк23, 0Фон+50, 0
Нікель4, 0Фон+45, 0
Марганець-1500, 0
Хром 0, 05
Ванадій-150, 0
 
Таблиця А.5
Поправочні коефіцієнти на кліматичні умови та зрошення до ЕАО грунтів
ОбластьКоефіцієнт на кліматичні умовиКоефіцієнт
на зрошення
Вінницька0, 941, 11
Волинська0, 931, 00
Житомирська0, 921, 06
Івано-Франківська0, 891, 00
Київська0, 901, 08
Кіровоградська0, 931, 21
Львівська0, 891, 21
Одеська0, 881, 00
Полтавська0, 901, 26
Рівненська0, 961, 03
Сумська0, 891, 00
Тернопільська0, 931, 00
Харківська0, 901, 13
Хмельницька0, 961, 03
Черкаська0, 891, 05
Чернігівська0, 941, 03
 
Література
 
1. Методичні вказівки для виконання практичних занять з дисципліни «Агроекологія» студентами напряму підготовки 6. 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» / Т. М. Колесник, Т. М. Кунчик, – Рівне: НУВГП. – 2008. – 31с.
3. Агроекологія: Навч. Посібник/ М. М. Городній, М. К. Шикула, І. М. Гудков та ін. -К. : Вищашкола. -1993. -416с.
4. Агроекологія: Навч. Посібник/ О. Ф. Смаглій, А. Т. Кардашов, В. П. Литвак та ін. -К. : Вища освіта. -2006. -416с.
5. Екологічна токсикологія. В. М. Шумейко, І. В. Глухвський, В. М. Оврудський та ін. -К. : Столиця. – 1998. – 204с.
6. Сівозміни у землеробстві України: Методичні рекомендації/ За ред.. В. Ф. Сайка, П. Б. Бойка. – К: Аграрна наука. – 2002. – 147 с.
Фото Капча