Християнську етику - кожному навчальному закладу України

Вивчаючи з дітьми Слово Боже, основи християнської етики, ми даємо зрозуміти дитині, що вона не самотня в цьому світі, що на небі є Бог Отець і Син Божий та Син Людський, наш Спаситель Господь ІсусХристос. котрі турбуються про віруючих людей, оберігають їх від всяких негараздів.

З досвіду викладання основ християнської етики бачимо, наскільки високо такі знання підносять моральність дітей, сприяють вихованню людяності, милосердя, стриманості, значною мірою гуманізують навчально-виховний процес у школі, що так важливо і необхідно в наш складний і суперечливий час.

Щорічні науково-практичні конференції «Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процессі духовного відродження України» в Острозі ось уже декілька років вносять пропозицію, щоб вивчення христи-янсь-кої етики і моралі було обов'язковим предметом за рахунок шкільного компоненту годин, як це має місце в західному регіоні України, де вивчення цього вкрай важливого предмета починається з першого класу і закінчується випускним, що дає високі позитивні наслідки в навчанні і вихованні дітей.

Зв'язного тексту, усні та письмові характеристики персонажів Біблії, перекази та твори учнів, відповіді на контрольні запитання тощо.

Останнім часом пролунали думки, що в школі слід вивчати лише Новий Заповіт. На нашу думку, це хибне твердження. Слід вивчати з дітьми і Старий Заповіт, тому що в ньому міститься багато повчальних і виховних оповідей. Тим більше, що обидва Заповіти- це єдине Божественне Одкровення для людства світу. Книги Старого заповіту були написані в очікуванні Месії- Царя, тобто Спасителя Ісуса Христа. Тому Новий Заповіт огранічно пов'язаний зі Старим Заповітом, він є продовженням і завершенням Божого плану спасіння людства. Центральною Особою всіх книг Біблії є Ісус Христос. Герої старозавітних книг були яскравими прообразами Ісуса Христа: спасаюча сила пасхального ягняти вказували на Нього, манна в пустині, принесення в жертву чистих тварин, мідний змій та інші прообрази вказували на майбутній прихід Викупи-теля і Спасителя Ісуса Христа. Не говорячи про те, що старозавітні пророки за велінням Бога Отця повністю передбачили прихід на землю, народження, проповіді, мученицьку смерть, Воскресіння і Вознесіння на небо нашого Господа Ісуса Христа. Тим більше, що Біблію, зокрема Старий Заповіт визнають за основу свого релігійного вчення три великі релігії світу: християнство, юдаїзм та іслам, а значить сповідує половина людства.

Ніхто в світі не вплинув на оточуючий світ більше за Ісуса Христа. Його життя і вчення, Його божественна мораль і духовність у великій і вирішальній мірі визначили долю окремих людей і цілих народів, їх країн.

Ми з усією впевненістю і переконаннням можемо сказати, що історія людства – це історія Ісуса Христа. Упродовж більше двох тисяч років Спаситель був є і буде центральною і найвеличнішою Особою людства. Описати найрізноманітніший вплив Христа на світ і людську цивілізацію просто неможливо. Тріумфальний хід Христового величного вчення переконливо присутній в галузі соціальних перетворень, медицини, діловій сфері, різних галузях наук. Високі християнські ідеали глибоко проникли в різні галузі мистецтва, культури, літератури. Скільки чудових картин, скульптур на христи-янську тематику створили Рембрант, Леонардо да Вінчі, Мікельаджело, Рафаель тощо. Духовна музика Баха, Бетховена, Генделя та інших актуально звучить в наш час. А який великий вплив на українську культуру, мистецтво, літературу мала християнська тематика. Згадаймо Псалми Куліша, Тараса Шевченка, Степана Ру-данського, Ліни Костенко, поему «Мойсей» Івана Франка, «Молитву» Катерини Мотрич про нашу мову, « Молитву» Дмитра Павличка, духовні мотиви в творчості Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Михайла Коцюбинського, Б. -І. Антонича, Івана Драча та багато інших широко використовува-лив в своїй творчості, не говорячи про видатних художників, композиторів, зокрема «Духовний Гімн України» на слова Кописького, музику Миколи Лисенка.

У галузі освіти та педагогіки вплив Ісуса Христа найбільш значний і послідовний.

Згадаймо, що в козацькій Україні створювалися школи, де глибоко вивчалося Слово Боже і Україна на той час була однією з перших держав у Європі та світі по рівню духовності, освідченості, культури. Наш геній і пророк Тарас Шевченко в кінці свого життя створив за власний кошт Буквар на широку християнську тематику, а видатні наші письменнники та вчені Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Іван Пулюй, Іван Огієнко плідно працювали над перекладом Біблії на рідну мову. ВидатнІ українські педагоги Костянтин Ушинський, Григорій Ващенко, Софія Русова, Василь Сухомлин-ський та Інші вважали високі І благородні християнські духовні Ідеали головними І геніальними в навчально-виховній роботі з дітьми та молоддю. Все це дало підставу нашому геніальному філософу Григорію Сковороді сказати про Біблію: «СІя книга вічная, Книга Божія, Книга Небесная».

Останнім часом дещо зрушилося питання підготовки програм та викладання християнської етики в навчальних закладах України. НауковцІ-педагоги в погодженні з усіма християнськими конфесіями України підготували І опублікували програму з християнської етики в 5-6-х класах, а в м. Києві почали вивчатися «Християнська етика в українській культурі». Цьому важливому пи-таню пильну увагу почав приділяти Президент України. На Всеукраїнській нараді «З любов'ю та турботою до дітей», що проходила в Житомирі 13 березня цього року Президент підтримав Ініціативу Києва в запровадженні викладання курсу «Християнська етика в українській культурі» в молодших класах. Зокрема В. А. Ющенко сказав: «Чим швидше ми дамо дітям духовну освіту, тим менше перед нами буде поставати проблема відсутності духовних цінностей, тим вищим буде рівень моральності нашого суспільства. Я готовий подати руку допомоги у такому складному питанні, як дитяче виховання. Було зазначено, що вивчення християнської етики не є навчанням релігії в школі. Предмети духовно-морального змісту є дисциплінами навчально-виховного та культурологічного спрямування, покликаними допомогти дитині в закладенні фундаменту власних життєвих цінностей, допоможуть дітям знайти відповідь на одвічне питання, що є добро, а що є зло, навчать їх у своїх власних вчинках керуватися високими моральними принципами.

На заключному засіданні учасники Всеукраїнського семінару висловили підтримки Ініціативі щодо впровадження предметів духовно-морального спрямування в навчальний процес сучасної школи І прийняли звернення до Президента України, Прем»єр-МІнІстра, освіти І науки. У якому зазначається, що сучасне українське суспільство переживає духовну кризу, яка значною мірою зумовлена відсутністю системного підходу в сфері морального виховання, чітко окреслених орієнтирів, моральних І духовних пріоритетів. Тому нагальною є необхідність виховання дітей та молоді на традиційних для українського народу християнських цінностях, що Історично формували його духовність, мораль І національну свідомість.

Учасники семінару визнали за необхідне:

• запровадження системного підходу до вивчення предметів духовного і морального змісту»Основи християнської етики», « Християнська етика в українській культурі» тощо, в усіх навчальних закладах України;
• забезпечення за рахунок державного фінансування друкування програм, підручників. посібників та їх науково-методичних матеріалів для викладання цих предметів;
• забезпечення оптимальних умов підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для викладання предметів духовно-морального спрямування.

Учасники Всеукраїнського семінару висловили сподівання на розуміння і підтримку відповідальних осіб, організацій і установ, усієї громадськості стосовно важливості формування цілісного світогляду підростаючого покоління, прищеплення йому любові до України, до Бога і свого ближнього, виховання почуттів милосердя, патріотизму та високих моральних якостей за допомогою предметів духовно-морального спрямування.