+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
собі уявити, до якої жорстокості доходила релігія такого миролюбного, культурного і ерудованого народу. Бо не може бути сумніву в тому, що найгеніальніші досягнення доколумбової індіанської цивілізації, науки і мистецтва належать передусім майя. Джон А. Кроу в книзі «Епічна поема Латинської Америки» говорить, що «майя дала Новому Світу найдревнішу і в багатьох відношеннях найбільш високорозвинену культуру». І він, безперечно, правий. Нелегко вирішити, яке з досягнень майяського генія потрібно поставити на перше місце. Назвемо три з них: писемність і пов'язану з нею літературу, потім математику і астрономію – науки, на яких засновувався у вищій майяський календар, що став, однак, швидше ідолом суспільства, ніж засобом його розвитку.
Майя уперше в історії людства застосували ідею розташування небесних тіл, при записі розробили точну систему. Перші в світі вони винайшли нуль, що, було вкрай геніальним відкриттям. Майя користувалися двадцятирічною системою числення. Числа записувалися таким чином: одиницю майя позначали однією точкою, два – двома точками, три – трьома, чотири – чотирьма. ІГять вони зображували у вигляді горизонтальної межі, шість як п’ять тобто горизонтальною межею з одиницею, або точкою, зверху і т. д. Десять означали дві межі одна над іншою, п'ятнадцять – три межі, дев'ятнадцять – три межі і над ними чотири точки. Нуль символізувала морська мушля. [16]
На цій двадцятирічній системі числення була заснована майяська календарна система відліку, за допомогою якої теоретично можна було виразити будь-які числа і періоди часу, рівні мільярдам днів. Одиницею першого розряду в календарній системі служив один день. Двадцять днів складали виналь (тривалість майяського місяця) одиницю другого розряду. Одиниця ж третього розраду, як виняток, визначалася не на основі двадцатирічної системи числення. Майяські математики наслідували астрономів, які визначили, що тривалість року становить 365, 242 доби, або приблизно 18 виналей.) Вона дорівнювалася 1 кпи X х 20 (1 виналь) X 18 = 360 кин, або по-майяськи тун, що приблизно відповідає одному року!
Потім майяські математики вважали так:
20 тунів становлять 1 катун (7200 днв)
20 катунів 1 бактун (144000 днів)
20 бактунів – 1 пиктун (2 880 000 днів)
20 піктунів 1 калабтун (57 600 000 днів)
20 калабтунів 1 кинчильтун (11 52000000 днів) і, нарешті,
20 кінчильтунів становлять 1 алаутун, що дорівнює 23040000000 днів.
Так можна обчислити і записати будь-який день і будь-яке число. Наприклад, 1 388 308 по-майяськи записується таким чином: 9 бактунів, 12 катунів, 16 тунів, 7 виналей і 8 кинов. Як бачимо, майя володіла високорозвиненою здібністю до абстрактного мислення. [13]
Майяська астрономія відрізняється ще більшою складністю. Шляхом ретельних спостережень майя визначила, зокрема, тривалість року значно більш точно, ніж це вдалося творцям юліанського і сучасного григоріанського календарів! Майя визначила також і тривалість обертання Місяця навколо Землі і обчислили її надзвичайно точно навіть з точки зору людей нашої кібернетичної ери: 29, 53059 дня. Вивчали вони і інші небесні тіла.
Другий майяський рік, хааб, що складався з 365 днів, включав в себе 18 місяців по 20 днів і ще один «короткий», п'ятиденний, дев'ятнадцятий місяць (вайеб). Цей довгий рік починався завжди місяцем піп. Таким чином, відлік днів в хаабі починався не з одиниці (першого дня місяця), а з нуля (нульового дня місяця).
Однак у майя, що жила під справжнім диктатом календаря, багато обрядів було пов'язано з цолькіном і хаабом в їх взаємній залежності. Звичайно американісти порівнюють два цих календарі з двома зубчатими колесами, з яких в одному 365 зубців, а в іншому 260. При обертанні зубці послідовно стикаються один з одним. Для того щоб якийсь зубець малого колеса і відповідний зубець великого колеса знову зійшлися, необхідне певне число обертів обох коліс. А саме 52 оберти великого і 73 оберти малого колеса. Якщо ми множитимемо цолькін на 73 або хааб на 52, то отримаємо 18 980 днів. Таким чином, ми бачимо, що майя використовували ті ж пятидесятидвохрічні цикли, які були прийняті у ацтеків. Ацтеки, а можливо, і інші високі культури доколумбової Мексики, ймовірно, запозичали цей великий цикл у майя. Посередниками тут могли бути мексиканські воїни на початку другого тисячоліття н. е., що брали участь в майяських міжусобних війнах. Нарешті, можна передбачити, що майя визнавали і ще більш тривалий тимчасовий цикл, що містив у собі п'ять разів по 18 980 днів, тобто і це цікаво – рівно 265 двохсотшестидесятиденних цолькінів. У даному найвищому гіпотетичному розряді залежність між цолькіном і хаабом цілком очевидна. [3]
Значну роль в житті майя, особливо в пізній період, грав також двадцятирічний малий цикл, так званий катун. Була у майя, як свідчить напис на стеллі 9 в Вашактуні, і якась певна початкова дата, від якої, як в нашому календарі від так званого різдва Христового, йшов відлік днів і років. Ця початкова дата (її записували як 4 ахау 8 кумху) відповідає 3113 року до н. е. Проходження її не встановлено і являє великий інтерес хоч би тому, що 4 ахау 8 кумху означає не початок року, а один з днів хааба. Що за сталася 4 ахау 8 кумху, не відомо. Ні