Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ігрові художньо-педагогічні технології

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема доповіді: Ігрові художньо-педагогічні технології
 
Мета доповіді: на основі вивченого теоретичного матеріалу стисло розкрити ігрові художньо-педагогічні технології та розробити урок відповідно до теми.
До мети визначимо наступні завдання доповіді:
1.На підставі вивченого теоретичного матеріалу виявити сутність ігрових технологій, зробити узагальнення та висновки щодо неї.
2.Розробити конспект уроку за ігровими технологіями
Об'єктом доповіді є процес впровадження і застосування ігрових художньо-педагогічних технологій на уроках з образотворчого мистецтва в системі початкової освіти.
 
Предметом доповіді є ігрові художньо-педагогічні технології, що використовуються при вивченні образотворчого мистецтва.
Теоретико-методичну основу ігрових технологій становлять наукові дослідження психологічних підвалин ігрових технологій( К. Гросса, К. Бюлера, Л. Виготського, Д. Узнадзе, Д. Ельконіна, Ж. Піаже) та застосування ігрових технологій у педагогіці (А. Макаренко, В. Кукшина, А. Леонтьєва, Н. Кудикіної, Є.Смирнової, А. Єршової, В.  Букатова, Л. Некрасової, П. Підкасистого, Ж. Хайдарова, Є. Шулешко, Л.  Філякіної, )
Практично-методичну основу ігрових художньо-педагогічних технологій становлять художньо-ігрові, художньо-творчі завдання та творчі вправи для учнів молодшого та середнього шкільного віку,розроблені О. Ферапонтовою, Ю. Саприкіною, А. Маринець.
Для досягнення мети та розв’язання завдань застосовано наступні методи:
1.Теоретичні:
•Аналіз педагогічної літератури
•Узагальнення та висновки
2.Емпіричні:
•Художньо-творчі
•Частково-пошукові
•Художньо-пошукові
Одержані результати:
•Виявлено сутність ігрових художньо-педагогічних технологій, які полягають у відтворенні соціальної дійсності, яка характеризується вільною творчістю, емоціогенністю, умовністю ситуації  і яка спрямована на певний навчальний результат.
•Розроблено урок з використанням ігрових технологій
Практичне значення становить розробка уроку з образотворчого мистецтва та впровадження їх у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних заходів.
Узагальнення та висновки доповіді можуть бути використані для організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх та позашкільних  навчальних закладах.
 
ВСТУП
 
Актуальність теми полягає у теоретичному обґрунтуванні сутності ігрових художньо-педагогічних технологій. Сучасна освіта у галузі образотворчого мистецтва має у пріоритеті інноваційні технології. Традиційне навчання у загальноосвітніх закладах не відповідає специфіці інтерактивного розвитку дитини. Саме на такий розвиток спрямовані ігрові технології. Підгрунтям для визначення означеної проблеми у ЗНЗ є концепція і комплексна програма художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (2004 р.), Національна стратегія розвитку освіти в Україна н аперіод до 2021 р. (2013 р.). Зміст цих документів спрямований на виховання в учнях здатності не лише до набуття знань, а й на адекватне реагування на суспільну трансформацію, розуміння та оцінювання їх доцільного впливу на загальну соціокультурну реальність.
 Швидкий розвиток науки, зростання обсягу нової інформації потребують від сучасної школи підготовки активних, самостійних людей, які мали б високі творчі здібності, уміли б самостійно критично та творчо мислити, знаходити шляхи вирішення проблеми, грамотно опрацьовувати інформацію. Основне завдання сучасного вчителя - залучити учнів до активної та самостійної діяльності. Зацікавленість, викликана педагогом на уроці, за певних умов може перерости у стійкий інтерес до знань. Тільки в разі такого підходу можливе формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного, морального здоров’я,  яке є одним зі стратегічних завдань реформування освіти в Україні, згідно з Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, стане можливим. 
Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку визначають необхідність становлення нової парадигми освіти. Одним із можливих проголошується тип інтегративної освіти. У контексті цього типу освіти впроваджуються нові педагогічні технології, серед яких важливе місце посідають ігрові.
Виклад основного змісту дослідження: 
 Відомий педагог А. Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу. 
Дитинство – суттєвий період у розвитку дитини. Характерною його особливістю є прагнення до гри. В ігровій ситуації дитина здійснює свої бажання, реалізує свої потреби, інтереси. В неї розвивається фізична сила, моторність, швидкість і точність рухів, координація. Гра є важливим засобом навчання дитини, пізнання навколишнього життя і людських взаємин. У грі учасники вчаться думати, працювати, творити і радіти успіхам, набувати досвіду в різних ігрових ситуаціях.
Таким чином, гра охоплює все: мислення, нову інформацію, новий досвід, комунікацію, працю, є засобом для фізичного, розумового, суспільного та психічного розвитку дитини. Ігри мають особливе значення як для кожної дитини зокрема, так і для організованої групи дітей. Гра — це не імітація життя, а саме життя. Це насамперед творча дія, яка розгортається немовби не в реальному просторі, а у світі символічних значень, живої фантазії. Природа гри синкретична і міфологічна, що відповідає характеру мислення дитини, яка сприймає світ цілісно, не розділяючи реальне і «придумане» непробивними мурами. Ігри виробляють в учнів «рефлекс свободи», адже рішення приймається самостійно, шляхом природного пізнання — інтуїтивного відкриття. З огляду на це важливим фактором естетичного розвитку і саморозвитку дитини стає художньо-ігрове моделювання змісту інтегрованих уроків, що передбачає використання різних ігрових форм. Такі методи і прийоми збагачують і доповнюють композицію інтегрованого уроку. Гра — це модель певного реального процесу, імітація, відтворення в умовних обставинах певних життєвих ситуацій. Дітей молодшого шкільного віку відрізняє велика рухова активність, підвищений емоційний стан, бажання фантазувати. Ці риси знаходять своє позитивне втілення в ігровій діяльності, яка поєднує трудову, навчальну, ігрову та комунікативну складові. Вчителі повинні постійно мати на увазі слова В. Сухомлинського про те, що «дитина має справжнє емоційне і інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, музики, фантазії, творчості. Без цього вона не краще за зів’ялу квітку».
Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:
•добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;
•ефективний засіб активізації. У грі легше долаються труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;
•мотиваційна за своєю природою (по відношенню до пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості);
•дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;
•багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;
•переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання. В якості суперника може бути як сам учень (переконання себе, покращення свого результату), так і інший;
•має кінцевий результат. У грі учасник має отримати приз: матеріальний, моральний (грамота, широке оголошення результату, заохочення) психологічний (самоствердження, самооцінка);
•має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат (В.Кругляков, 1998).
 
Ігри та вправи можуть бути однією з форм перевірки і закріплення знань з образотворчого мистецтва. У процесі гри діти навчаються правильно сприймати форму предмета, його колір, розмір, пропорції, положення у просторі відносно інших предметів. Під час організації гри треба враховувати: 1. Тривалість гри (не може бути занадто довгою). Варіант: організація серії ігор з продовженням протягом семестру, навіть навчального року. 2. Залучення всіх дітей класу (можна й батьків). 3. Розподіл функцій, ролей. Пояснення змісту гри має бути емоційним, стислим, логічним і зрозумілим. Можливий пробний хід, у процесі якого учитель ознайомлює з правилами гри. Щоб переконатися в тому, що учні зрозуміли ігрову дію і завдання гри чи вправи, можна припуститися умисної помилки і активізувати мисленєву діяльність учнів. Тривалість однієї художньо – дидактичної гри або ігрової вправи – від трьох до п’яти хвилин.
Розробляючи художні ігри треба враховувати чотири види діяльності учнів на уроці: малювання з натури, тематичне, декоративне малювання, бесіди про образотворче мистецтво.
Гра — вид діяльності, мотив якої полягає не в її результатах, а в самому процесі, який приносить задоволення. Із художньою діяльністю гру єднають такі ознаки, як вільна Творчість — гра психічних сил, незалежна від утилітарних людських потреб і меркантильних інтересів, внутрішня емоційна насиченість (емоціогенність), а також умовність дії, ситуації. З раннього дитинства в різноманітній ігровій діяльності через механізм наслідування різних граней життя дорослих відбувається особистісне становлення маленької дитини. Вона набуває мовленнєвий і комунікативний досвід, засвоює практичні, зокрема трудові та художні навички.  Виконання різних «соціальних ролей» у перебігу гри завжди невимушене. Розглядаючи тріаду «праця» —«пізнання» — «гра», Л. Виготський визначає останній вид діяльності як провідний у дитячому віці і формулює важливий для педагогіки принцип: цінність дитячої творчості, в якому б виді діяльності вона не проявлялась (літературному, театральному тощо), полягає не в результаті, а в процесі. Потреба в грі не згасає й тоді, коли діти приходять до школи й починають опановувати новий вид діяльності — навчальний. Важлива роль мистецтва в тому, що його можна розглядати як художньо-пізнавальну модель дійсності, своєрідну «гру в життя». 
У педагогічній літературі зафіксовано багато спроб систематизувати ігри. Існує чітка класифікація Н. Кудикіної, яка розподіляє ігри на дві великі групи: ігри за правилами, що мають фіксований зміст, та ігри творчі, вільні. 
До першої групи належать дидактичні, інтелектуальні, пізнавальні ігри. Як і будь-якій грі, їм притаманні елементи розваг. Це — загадки, ребуси, кросворди, лото, вікторини, а також умовні подорожі та круїзи, конкурси, ярмарки, аукціони. Різновидом ігор з правилами є рухливі (спортивні, хороводні): естафети, турніри, атракціони тощо. 
До другої групи входять художньо-конструкторські (з елементами праці) і сюжетно-рольові ігри (ігри-драматизації, інсценізації, те- атралізовані ігри). Останні передбачають діалогічне мовлення, «акторську» діяльность учнів. 
На уроках мистецтва можуть знайте своє місце всі наведені види ігор, проте найдоцільнішими, безумовно, будуть ті, що безпосередньо випливають із завдань художнього розвитку молодших школярів. З-поміж художньо-конструкторських ігор варто відзначити такі: «Дитяче книжкове видавництво» (колективне створення книжки-маляти з розподілом художньо-професійних функцій), «Кіностудія» («розкадровка» мальованого мультфільму), «Фабрика дитячої іграшки» або «Театральне ательє з пошиття лялькових костюмів» (виготовлення іграшок із різних матеріалів, одягу та аксесуарів для них). Добираючи рухливі ігри до уроків мистецтва, вчитель має віддавати пріоритет не спортивним, а музично-хореографічним їх видам. Зупинимося на них дещо детальніше. Відомо, що ритм, як часова організація будь-якого процесу, відіграє виключно важливу роль у життєдіяльності людини взагалі й навчальній діяльності школярів зокрема. Звуки музики, організовані ритмічно, здатні передавати заряд енергії. Підкреслимо, що на меті цих ігор не вчити дітей суто хореографічного мистецтва (як у спеціалізованих школах), танець перетворюється на засіб творчого самовираження, своєрідну гру-імпровізацію пластичних образів. Головна відмінність художньо-ігрових технологій хореографічного спрямування від виконання звичайних танців і в цілому полягає в домінуванні імпровізаційності. 
Дещо інші технології характерні для проведення уроків мистецтва з використанням театралізованих сюжетно-рольових ігор, які передбачають обов'язкове перевтілення у реальних чи уявних персонажів, героїв казок і мультфільмів, допускають вигадування нових, неіснуючих фантастичних дійових осіб. Специфіка театральної гри полягає в імітації дійсності за допомогою елементів самої дійсності. Через сюжетно-рольову гру, що передбачає обов'язкове перевтілення, учні мають можливість ідентифікувати себе з будь-яким героєм (позитивним і негативним), «приміряти на себе» різні характери, манери поведінки, пережити безліч ситуацій і вчинків. Це збагачує не лише естетичний досвід, а робить особистість у цілому більш гармонійною, духовно досконалішою загалом. При організації з учнями ігор цього типу треба пам'ятати, що будь-який театр (драматичний, ляльковий, музичний) є мистецтвом синтетичним. Дія — основний засіб виразності театрального мистецтва — входить у свідомість глядача завдяки ефекту художнього синтезу. Специфіка театрального мистецтва полягає в тому, що поза межами художнього синтезу воно не може існувати, всі складові цього синтезу не дублюють один одного, а перехрещуються, взаємодоповнюючи і взаємозбагачуючи різними засобами нерозривне естетичне ціле. Педагогу не слід забувати, що театр — мистецтво колективне. Вистава в професійному театрі народжується завдяки об'єднанню творчих зусиль багатьох людей різних професій — режисера, акторів, художників, композиторів, гримерів, сценографів, освітлювачів. Така широка палітра художньо-творчої діяльності дає змогу при використанні театральних засобів у навчально-виховному процесі, з одного боку, враховувати потреби, здібності й можливості дітей, реалізуючи індивідуальний підхід, з іншого — формувати культуру спілкування і взаємодії на засадах партнерства (співтворчість, взаємодопомога, вміння слухати інших), виховувати почуття згуртованості, колективізму. Специфіка уроку-вистави, що має певний сюжет, композицію, розгортається за спеціально розробленим сценарієм, полягає в тому, що учні поєднують функції акторів і глядачів, а вчитель — драматурга і режисера. Плануючи використання ігрових художньо-педагогічних технологій, можна запропонувати учням розглянути навчальні завдання уроку зі сприйняття або практичної роботи мовби під різними кутами зору, попередньо розподіливши їх на групи за такими рольовими позиціями: «Композитори», «Співаки», «Художники», «Дизайнери», «Відвідувачі».
Узагальнення. Насамкінець слід пригадати найважливіше правило: ігрові художньо-педагогічні технології урізноманітнюють і доповнюють композицію уроку мистецтва, підвищують його ефективність, якщо вони розроблені з дидактичною та виховною доцільністю і впроваджені з методичною майстерністю. Таким чином, художньо-ігрові технології активізують пізнавальну діяльність учнів, розвивають художньо-образне мислення; збагачують почуттєву сферу дітей, посилюють емоційність сприйняття художньо-дидактичного матеріалу, загальну мотивацію навчання; стимулюють розвиток творчих здібностей, уяви, фантазії; формують елементи художньо-естетичного і соціокультурного досвіду; сприяють релаксації, здійснюють емоційну саморегуляцію, забезпечують профілактику психічної втоми, подолання гіподинамії. 
 
Конспект уроку за ігровими технологіями
Мета: 
Виховна: формувати комунікативні навички, уміння працювати в колективі, досягати взаєморозуміння; виховувати любов до мистецтва.
Розвивальна: активізувати творчу діяльність; розвивати увагу, уяву, кмітливість.
Навчальна: систематизувати знання учнів за навчальний рік; 
Тип уроку: урок узагальнення.
Форма проведення: урок-гра.
Обладнання уроку: ігрові завдання, музичний супровід гри.
Підготовча робота. Учні об’єднуються в дві команди, ознайомлюються з правилами проведення гри та готуються до виконання завдань (підбирають загадки, складають вірші, ребуси, гуморески або казки на тему «Образотворче мистецтво»)
 
Хід уроку
I.      Організаційний момент
Вступне слово вчителя:
Вітаємо учасників нашої гри. Східні мудреці вважали, що людина народжується із прекрасним бутоном усередині. Від неї залежить, чи розквітне цей бутон пишною квіткою та наповнить своїм ароматом життя, чи навпаки, залишиться непоміченим, зів’яне, засохне. Силою образотворчого мистецтва ми здатні впливати на прекрасний бутон нашої душі, пробуджуючи пелюстки прекрасної квітки. Сьогодні ми поринемо у чарівний світ образотворчого мистецтва. Дозвольте представити наші команди, які змагатимуться за звання «Кращий знавець образотворчого мистецтва». Це команди «Чарівні пензлики», «Мистецтвознавці».
Пам’ятка учасникам гри:
1.     Говорити по черзі, а не всім одночасно.
2.     Не перебивати того, хто говорить.
3.     Чітко висловлювати свою думку.
II.   Гра «У чарівному світі мистецтва»
1-й тур. Тести «Дай правильну відповідь»
Командам пропонується тестові завдання. За кожну правильну відповідь вони отримують 1 бал.
 
1 команда
1.     Основні кольори палітри:
а) червоний, зелений, синій;
б) червоний, жовтий, синій;
в) червоний, білий, синій.
      2. До теплих кольорів належать:
           а) жовтий, рожевий, білий;
           б) червоний, білий, зелений;
           в) жовтий, оранжевий, червоний
       3. Водяна фарба – це:
           а) пастель;
           б) акварель;
           в) олійна;
       4. Скульптор зображує:
           а) хмари на небі;
           б) хвилі на воді;
           в) листя дерев;
           г) постать людини, тварин.
      5. Друковане відтворення малюнка:
           а) композиція;
           б) гравюра;
           в) вітраж.
      6. Слово «графіка» означає:
           а) пишу;
           б) ліплю;
           в) будую
      7. Картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» належить до жанру:
           а) побутового;
           б) портрета;
           в) історичного
 
 2 команда
1.     До холодних кольорів належать:
а) червоний, фіолетовий, коричневий;
б) фіолетовий, синій, зелений;
в) оранжевий, зелений, фіолетовий
      2. До ахроматичних кольорів належать:
           а) чорний, білий, сірий;
           б) чорний, білий, синій;
           в) чорний, білий, червоний
      3. Інструмент для створення рисунку:
           а) штихель;
           б) пензель;
           в) олівець
      4. У скульптурі є важливим:
           а) форма;
           б) оточення;
           в) колір;
           г) лінія;
          д) композиція
     5. Гравюра на дереві – це:
          а) ксилографія;
          б) офорт;
          в) ліногравюра
     6. Матеріали, що використовують у скульптурі:
          а) рідкі;
          б) газоподібні
           в) тверді
     7. Картина І.Левітана «Золота осінь» належить до жанру:
           а) натюрморту;
           б) пейзажу;
           в) батального
 
(Журі підбиває підсумки 1-го гейму.)
2-й тур. «Ти – мені, я – тобі»
Кожен учасник команди загадує суперникам загадку з образотворчого мистецтва. За кожну правильну відповідь команда отримує бал.
(Журі підбиває підсумки 2-го туру.)
3-й тур. Вікторина «Мова барв і ліній»
 Учасники по черзі витягують номерок і відповідають на запитання, що має такий самий номер. За кожну правильну відповідь команда отримує бал.
1.     Що таке графіка? (Вид образотворчого мистецтва, де виражальним засобом є лінія, штрих, пляма, крапка.)
2.     Назвіть відомі вам види графіки. (Ліногравюра, офорт, ксилографія.)
3.     Назвіть відомі вам жанри графіки. (Батальний, історичний, побутовий, портрет, натюрморт, пейзаж, анімалістичний.)
4.     Назвіть жанр графіки, у якому художник зображує людину.(Портрет)
5.     Назвіть жанр графіки, у якому зображують «мертву натуру».(Натюрморт)
6.     Що таке живопис? (Вид образотворчого мистецтва, де головним виражальним засобом є колір)
7.     Назвіть відомі вам живописні техніки. (Живопис по-вологому, гра таж, акварельний живопис…)
8.     Назвіть основні кольори палітри. (Червоний, жовтий, синій)
9.     Назвіть ахроматичні кольори. Чим вони різняться? ( Чорний, білий, сірий; насиченістю)
10.   Назвіть хроматичні кольори Чим вони різняться? ( Червоний, жовтий, зелений, оранжевий та ін..; кольором)
11.   Назвіть похідні кольори. (Зелений, фіолетовий, оранжевий)
12.  Скільки основних кольорів має сонячний спектр? Назвіть їх. (7; червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий)
13.  Назвіть жанр живопису, де основним предметом зображення є тварина. (Анімалістичний)
14.  Назвіть жанр живопису, що ще називають «краєвидом».(Пейзаж)
(Журі підбивають підсумки трьох турів)
 
4 –й тур. Конкурс «Мовчазний актор»
Учням пропонується конверт із завданням – слово, яке потрібно показати жестами. (Слова: пензлик, пластилін, палітра, олівець, стаканчик для води, серветка, альбом, мольберт, художник, картина)
 
5-й тур. «Домашнє завдання»
  Команди зачитують твори складені вдома (вірш, гумореску або казку про образотворче мистецтво)
  (Журі підбиває підсумки.)
III. Підсумки гри
 
   Учні, які виявили найкращі результати, отримують звання: «Знавець з образотворчого мистецтва».
 
Висновки
 
У доповіді здійснено теоретичне і практичне узагальнення та запропонована розробка уроку за ігровими технологіями для ЗНЗ. Результати вивчення ігрових художньо-педагогічних технологій підтвердили правомірність висунутих тез, засвідчили досягнення мети та вирішення поставлених завдань.
Фото Капча