Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Індивідуально-типологічні чинники адаптивності особистості

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

тощо; по-друге, формально-динамічні та якісні ознаки містять у собі психологічну сутність адаптивності.

Теоретичний аналіз адаптивності як об’єкта, що є включеним у систему психічних адаптаційних явищ, показав наявність зв’язку адаптивності особистості зі всіма характеристиками соціально-психологічної адаптації, зокрема з адаптивними механізмами, в тому числі і захисними, адаптаційними реакціями, а також з адаптованістю, насамперед з її внутрішними ознаками (М.І. Дьяченко, Г.М. Жмиріков, Т.В. Землякова, В.Г. Зубченко, Н.Ф. Каліна, Л.О. Кандибович, П.С. Кузнецов, М.І. Медведєв, А.А. Налчаджян, В.М. Ямницький; А. Маслоу, Ж. Піаже, К. Роджерс, А. Фрейд та ін.). 
Аналіз теоретико-емпіричних досліджень адаптивності в системі властивостей особистості дозволив встановити наявність стійких надситуативних зв’язків адаптивності з різнорівневими рисами особистості, які можна розглядати як внутрішні особистісні та індивідуально-типологічні чинники адаптивності. До останніх належать характеристики особистості, що відносяться до її темпераментального рівня, тобто рівня індивідуальності. Теоретично обґрунтовано вибір якісних особливостей емоційності як однієї з психологічних складових темпераменту, як стійкої властивості індивідуальності, що характеризується адаптивною та селективною функцією, а також є системоутворюючим чинником по відношенню до структури особистості та окремих її властивостей (О.П. Саннікова) у якості індивідуально-типологічних чинників адаптивності особистості.
У другому розділі “Методичне забезпечення емпіричного дослідження адаптивності особистості в контексті широкого спектру психологічних характеристик” описано логіку емпіричного дослідження, шляхи його організації, обгрунтована вибірка та добір психодіагностичних методик, подається теоретичний конструкт оригінального тест-опитувальника адаптивності та проаналізовані результати його стандартизації.
Емпіричне дослідження проводилось у три етапи. На підготовчому етапі було визначено вибірку дослідження, до якої увійшли представники соціономічних професій, оскільки саме в цьому виді професійної діяльності безпосередньо та найбільш повно виявляються особливості адаптивності особистості. На цьому ж етапі був створений комплекс психодіагностичних методик, релевантних меті дослідження, до якого увійшли як традиційні надійні та валідні методики, так й оригінальний тест-опитувальник адаптивності, створений у співавторстві. На діагностичному етапі дослідження відбувалася беспосередня реалізація емпіричних процедур, які проводились у трьох напрямках: 1) діагностика формально-динамічних та якісних, а також різнорівневих показників адаптивності особистості; 2) діагностика емоційності; 3) діагностика широкого спектру рис особистості, гіпотетично пов’язаних з адаптивністю. Третій етап - аналітико-інтерпретаційний – був пов’язаний з процедурою обробки та аналізу отриманих даних, їх психологічною інтерпретацією та теоретичним обґрунтуванням. Обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою кількісного (кореляційного, факторного) та якісного аналізів.
Теоретичний конструкт створеного тест-опитувальника адаптивності представлений комплексом формально-динамічних та якісних біполярних показників коґнітивного, емоційно-мотиваційного та поведінкового компонентів адаптивності, які експліковані та описані на основі узагальнення теоретичного матеріалу та результатів попередніх власних емпіричних досліджень (бесід з психологами – професіоналами, з досліджуваними; кліничних спостережень за людьми, які виявляли якості адаптивності; контент-аналізу творів на пропоновану тему; словесних звітів та ін.). Коґнітивний компонент адаптивності представлений такими параметрами: широта - вузкість охоплення сигналів соціуму в актуальній адаптаційній ситуації, що відображає ступінь широти поля сприйняття, охоплення сигналів, що впливають на людину в новій або неочікуваній соціальній ситуації; легкість - утрудненість їх розпізнавання та ієрархізації, що відображає ступінь вираженості здатності особистості розрізняти та виокремлювати серед різноманітних стимулів, що на неї впливають у конкретній адаптаційній ситуації, головні, смислоутворюючі, найбільш об’єктивно значущі, що призводить до адекватної оцінки ситуації, її розуміння; точність - неточність орієнтації в соціальних очікуваннях, що відображає ступінь вираженості здатності особистості до розуміння та правильної оцінки вимог та очікувань соціального оточення з приводу співвзаємодії, здатності прогнозувати зміни у станах та поведінці оточуючих, передбачати результат взаємодії з ними. Емоційно-мотиваційний компонент включає параметри: стійкість - нестійкість емоційного переживання, що характеризує схильність особистості тривало утримувати емоційне переживання, що виникає як реакція на нову або неочікувану ситуацію, без суттєвих змін в характеристиках домінуючих емоцій: їхнього знака та модальності, сили, інтенсивності, глибини та широти переживання; або схильність особистості змінювати емоційне відношення до виникаючої новини в умовах адаптаційної ситуації, що супроводжується частою зміною емоцій, різних за знаком та модальністю, легкістю їхнього виникнення та короткочасністю перебігу, флуктуаціями в інтенсивності, силі емоційного переживання; готовність - відсутність готовності змінюватися, що відображає ступінь відкритості особистості до нового досвіду, схильності до його прийняття, здатності перетворюватися у відповідності зі змістом цього досвіду, а також рівень актуалізації потреби особистості у змінах та адаптації. Поведінковий компонент включає характеристики, що пов’язані насамперед з якостями вольової сфери особистості, які представлені в наступних параметрах: готовність – відсутність готовності до здійснення конструктивних дій, які спрямовані на переборювання невдач, що відображає ступінь схильності особистості активно впливати на розвиток подій у новій або змінюючійся ситуації з метою досягнення успіху, здатності переборювати труднощі та перепони, що виникають в адаптаційній ситуації в напрямку гармонізації взаємостосунків з середовищем; готовність - відсутність готовності до здійснення дій, які спрямовані на досягнення мети, що відображає ступінь схильності особистості активно реалізовувати власні наміри, значущі цілі з урахуванням змін, що відбуваються в середовищі, а також в умовах невизначеності розвитку подій, рівень здатності до ефективної, продуктивної поведінки в адаптаційній ситуації. 
У відповідності до сформульованих теоретичних уявлень про мікроструктуру адаптивності особистості та про зміст її показників були розроблені шкали оригінального тест-опитувальника адаптивности. Індивідуальні значення досліджуваного за кожним з параметрів відображають специфіку адаптивності особистості, її якісну індивідуальну своєрідність. Середнє арифметичне оцінок досліджуваних за цими шкалами складає загальний показник адаптивності. До опитуальника також увійшла додаткова шкала, що діагностує стан
Фото Капча