Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інноваційний менеджмент

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
У наш час динаміку розвитку та економічного зростання демонструють країни, державна політика яких базується на інноваційній моделі розвитку, яка передбачає створення надсучасних виробництв на основі використання принципово нових прогресивних технологій та випуску високотехнологічної продукції, активного техніко-технологічного переоснащення та енергозбереження, інтелектуалізацію виробничої діяльності, софтизацію та сервізацію економіки, удосконалення системи управління фінансовими ринками, оптимізацію системи освіти та охорони здоров'я, вирішення проблем екологічного стану довкілля, проведення політики ресурсозбереження, створення технопарків, технополісів, дослідження навколишнього середовища, у тому числі в неземних умовах.
Тобто, формується нова парадигма економічного зростання на базі використання нових знань та інновацій як найважливіших ресурсів. У розвинених країнах скорочуються обсяги виробництва у традиційних галузях. Наука стає головним джерелом нововведень і органічно вливається в економічні процеси, які відбуваються в межах національних держав, у галузях, корпораціях, малих підприємствах. У промислово розвинених країнах спостерігається заміна інтенсивного типу економіки на інноваційний тип, перехід від експорту капіталів до трансферу технологій. Для розвитку інноваційних процесів у цих країнах держави створюють сприятливе інноваційне середовище, яке формує цивілізовані ринкові відносини у сфері обігу об'єктів інтелектуальної власності, концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах науково-технічного розвитку, створення певних організаційно-правових умов для інноваційного підприємництва. Інновації – це основа радикальних перетворень, які повинні здійснюватися на шляху забезпечення економічного зростання.
 
1. Характеристика макроекономічних показників.
 
1. 1 ВВП (табл. 1) :
 
Таблиця 1
РікАлбанія, млрд. дол. СШАГреція, млрд. дол. США
201011, 926299, 379
201112, 890287, 779
201212, 319245, 670
201312, 781239, 509
201413, 211235, 574
201512, 410236, 059
[1]
Найбільший рівень ВВП за аналізований період в Албанії був у 2014 р. – 13, 211 млрд. дол. США., в Греції – у 2010 р. на рівні 299, 379 млрд. дол. США
Найменший рівень ВВП в Албанії – 2010 р. – 11, 926 млрд. дол. США; в Греції – 2014р. – 235, 574 млрд. дол. США.
 
1. 2 ВВП на душу населення (табл. 2) :
 
Таблиця 2
РікАлбанія, дол. СШАГреція, дол. США
20104094, 426841, 9
20114437, 825872, 0
20124247, 522146, 9
20134411, 321719, 2
20144564, 421498, 4
20154609, 121257, 8
[1]
 
Найбільший рівень ВВП на душу населення за аналізований період в Албанії був у 2015 р. – 4609, 1 дол. США., в Греції – у 2011 р. на рівні 25872, 0 дол. США.
Найменший рівень ВВП на душу населення в Албанії – 2010 р. – 4094, 4 дол. США; в Греції – 2015р. – 21257, 8 дол. США.
  
Рис. 1-2-3 []
 
Порівняння структури державного боргу:
 
1.3 Індекс інфляції (табл. 3) :
Найменший індекс інфляції за аналізований період в Албанії був у
2015 р. – 1, 5%, в Греції – у 2014 р. – -0, 7%.
Найбільший індекс інфляції в – 2010 р. – 3, 6%; в Греції – 2010 р. – 4, 7%.
 
Таблиця 3
РікАлбанія, % Греція, % 
20103, 64, 7
20113, 43, 3
20122, 01, 5
20131, 9-1, 2
20141, 6-1, 5
20151, 5-0, 7
[4]
 
Показники інфляції за грудень 2015 – лютий 2016 в Албанії:
 
Показники інфляції за грудень 2015 – лютий 2016 в Греції:
 
1.4 Рівень безробіття (табл. 4) :
 
Таблиця 4
РікАлбанія, % Греція, % 
201013, 512, 5
201113, 317, 4
201213, 024, 3
201313, 427, 5
201413, 326, 8
201513, 124, 6
[6]
 
Найбільший рівень безробіття за аналізований період в Албанії був у 2010 р. – 13, 5%, в Греції – у 2013 р. – 27, 5%.
Найменший індекс інфляції в Албанії в 2012 р. – 13, 0%; в Греції – 2010 р. – 12, 5%.
 
1. 5 Експорт (табл. 5), імпорт (табл. 6) :
 
Таблиця 5
Албанія Греція
Рікмлрд. дол. СШАмлрд. дол. США
20101, 622, 7
20112, 028, 2
20121, 135, 5
20132, 336, 6
20142, 536, 6
[6]
Найвищий рівень експорту за аналізований період в Албанії був у 2014 р. – 2, 5 млрд. дол. США, в Греції – у 2013 та 2014 р. – 36, 6 млрд. дол. США.
Найнижчий рівень експорту за аналізований період в Албанії був у 2012 р. – 1, 1 млрд. дол. США, в Греції – у 2010 р. – 22, 7 млрд. дол. США.
 
Імпорт (табл. 6) :
Таблиця 6
Албанія Греція
Рікмлрд. дол. СШАмлрд. дол. США
20104, 660, 2
20115, 166, 0
20124, 063, 4
20134, 662, 2
20145, 162, 2
[6]
Найвищий рівень імпорту за аналізований період в Албанії був у 2011 та 2014 р. – 5, 1 млрд. дол. США, в Греції – у 2011р. – 66 млрд. дол. США.
Найнижчий рівень імпорту за аналізований період в Албанії був у 2012 р. – 4, 0 млрд. дол. США, в Греції – у 2010 р. – 60, 2 млрд. дол. США.
 
1. 6 Загальні економічні показники за початок 2016 року:
Албанія:
 
Греция:
 
1.7 Вхідні інвестицій (табл. 7) :
Таблиця 7
АлбаніяГреція
Рікмлрд. дол. США% від ВВПмлрд. дол. США% від ВВП
20101, 0899, 10, 5330, 2
20111, 0498, 11, 0920, 4
20120, 9207, 51, 6630, 7
20131, 2539, 82, 9451, 2
20141, 1498, 71, 6820, 7
[7]
 
Найбільший обсяг вхідних інвестицій за аналізований період Албанія отримала у 2013 р. – 1, 253 млрд. дол. США, Греція – у 2013 р. – 2, 945 млрд. дол. США.
Найменший обсяг вхідних інвестицій за аналізований період Албанія отримала у 2012 р. – 0, 920 млрд. дол. США, Греція – у 2010 р. – 0, 533 млрд. дол. США.
 
1.8 Вихідні інвестицій (табл. 8) :
 
Таблиця 9
АлбаніяГреція
Рікмлрд. дол. США% від ВВПмлрд. дол. США% від ВВП
20100, 0470, 41, 7960, 6
20110, 2061, 61, 7260, 6
20120, 0860, 70, 7370, 3
20130, 0260, 2-0, 737-0, 3
20140, 0990, 80, 9440, 4
[7]
 
Найбільший обсяг вихідних інвестицій за аналізований період в Албанії був 2011 р. – 0, 206 млрд. дол. США, в Греції – у 2010 р. – 1, 796 млрд. дол. США.
Найменший обсяг вхідних інвестицій за аналізований період в Албанії був у 2013 р. – 0, 026 млрд. дол. США, в Греції – у 2013 р. – -0, 737 млрд. дол. США.
 
Висновок: За всіма аналізованими параметрами, Греція має більш привабливі показники для розвитку інновацій, адже масштаби економіки підкріплені більшою територією та більшою кількістю населення, що має вищу освіту. Але потрібно зважити на те, що загальна тенденція для цієї країни не є втішною, адже економічні кризи та політика держави негативно вплинули на показники останіх років.
 
2. Індекс міжнародної конкурентоспроможності економіки (табл. 10):
 
Оцінка конкурентоспроможності представниками Світового Банку проводиться за такими критеріями:
 
Таблиця 10
РікАлбанія
Сумарний показникБазисні вимогиЕфективністьІнноваційність 
РейтингОцінкаРейтингОцінкаРейтингОцінкаРейтингОцінка
2010883, 94754, 38893, 771043, 09
2011784, 06714, 53823, 871023, 18
2012893, 91874, 24923, 801133, 11
2013953, 85944, 241003, 681193, 12
2014973, 84974, 14953, 721143, 17
2015933, 93874, 29893, 781153, 21
[8 – 13]
 
Таблиця 11
РікГреція
Сумарний показникБазисні вимогиЕфективністьІнноваційність 
РейтингОцінкаРейтингОцінкаРейтингОцінкаРейтингОцінка
2010833, 99674, 49594, 12733, 41
2011903, 92804, 36654, 06813, 39
2012963, 86984, 13694, 05853, 37
2013913, 91884, 30674, 06813, 46
2014814, 04764, 50654, 15743, 55
2015814, 02744, 49624, 13773, 54
[8 – 13]
Таблиця 12
Порівняльний аналіз та виявлення максимальних та мінімальних значень:
РікАлбаніяГреція
Сумарний показникСумарний показник
РейтингОцінкаm-mРейтингОцінкаm-m
2010883, 94-833, 99-
2011784, 06max903, 92-
2012893, 91-963, 86min
2013953, 85-913, 91-
2014973, 84min814, 04max
2015933, 93-814, 02max
[8 – 13]
 
Можна зробити висновок, що загалом індекс конкурентоспроможності цих країн приблизно рівний, що робить Албанію більш привабливою, адже масштаби економіки та території в значній мірі менші, що компенсується політикою держави.
 
3. Особливості інноваційного розвитку на макрорівні
 
Албанія:
В Албанії відповідальність за діяльність університетів, науково-дослідних центрів і дослідницьких інститутів розподілена між кількома міністерствами і Академією наук. Міністерство освіти і науки Албанії відповідає за стратегічне планування та правові аспекти науки і техніки, розробку національних програм, технологічний розвиток та міжнародне наукове співробітництво. Велика частина діяльності Управління наукових досліджень присвячена двосторонньому науково-технічного співробітництва. Це включає обмін вченими і студентами, а також документацією та інформацією. Воно надає допомогу спільним проектам досліджень, і участі в конференціях і семінарах. В Албанії були зроблені зусилля по створенню мережі зв'язку між науковими колами та системою ІТ. Правова база забезпечується законом про науково-технічному розвитку, законом про вищу освіту, законом про Академію наук; відповідними урядовими рішеннями, рішеннями Ради з наукової політики і технологічного розвитку, а також міністерськими постановами. Пріоритети науково-технічного розвитку визначені в національній науково-технічної та інноваційної стратегії Албанії на 2009-2015 роки.
29 червня Рада міністрів затвердив «Державну стратегію розвитку науки, технологій та інновацій в Албанії» на період з 2009 по 2015 роки.
Цей документ був погоджений Департаментом стратегії та координації донорів при Кабінеті прем'єр-міністра у співпраці з Міністерством науки і освіти та за сприяння ЮНЕСКО. У документі зафіксовано п'ять стратегічних цілей, які уряд планує досягти до 2015 року:
потроїти державні витрати на науково-дослідну діяльність до 0, 6% ВВП;
доповнювати внутрішні витрати на науково-дослідну діяльність засобами із зарубіжних джерел, в тому числі через рамкові програми підтримки наукових досліджень в ЄС для покриття 40% всіх необхідних витрат на науку;
створити чотири або п'ять албанських наукових центрів вищої якості, які будуть оснащені спеціальним лабораторним обладнанням і робочими місцями для їх використання з метою інкубації, тестування і сертифікації нових компаній високотехнологічного сектора;
подвоїти кількість наукових співробітників за допомогою стимулювання «припливу мізків» – наприклад, виділення щедрих грантів повертаються на батьківщину вченим; і за допомогою підготовки нових наукових кадрів, в тому числі 500 докторів наук. З цією метою ввести до трьох нових докторських програм в албанських університетах;
стимулювати інноваційну діяльність в 100 компаніях або через інвестиції в місцеву науково-дослідницьку діяльність, або за допомогою створення консорціумів з науково-дослідними інститутами або зарубіжними партнерами.
Стратегія доповнюється «Планом дій», деталізуючим різні аспекти діяльності. Вона повинна реалізовуватися спільно із іншими галузевими стратегіями і брати до уваги «Стратегію вищої освіти Албанії», прийняту в 2008 році, а також «Державну стратегію розвитку і інтеграції» (2007-2013). В останній підкреслюється важливість модернізації галузей економіки, таких як агропромислова галузь, харчова промисловість і туризм. Там також наголошується стратегічне значення дбайливого ставлення до енергії, навколишньому середовищу та питній воді. Учасники процесу запропонували розташувати всі області дослідження в порядку їх значимості – наприклад, сільське господарство і харчова промисловість, інформаційні та телекомунікаційні технології, практику охорони здоров'я, албанологія і гуманітарні науки, природні ресурси, біотехнологія, біорізноманіття, оборона і безпека. Докладніший галузевої аналіз повинен проводитися за принципом знизу вгору, щоб правильно розставити пріоритети наукових досліджень.
Будучи однією з восьми пробних країн для програми «Єдина ООН» (One UN), Албанія – маленька країна з точки зору території та населення (3, 6 мільйона жителів). Навіть після двох десятиліть зростання ВВП на душу населення залишається більш ніж скромним – 3912 дол. США за даними на 2008 рік. Економічна конкурентоспроможність та експорт на низькому рівні, і в економіці як і раніше проглядається серйозний перекіс у бік низькотехнологічних галузей. Більше половини робочої сили зайнято в сільському господарстві.
Європейський Союз (ЄС) поставив перед собою високі цілі в області інновацій і наукових досліджень, які сформульовані в Лісабонській стратегії, покликаної зробити економіку ЄС найбільш конкурентноздатною в світі. Подібно західно-балканських країн, які прагнуть приєднатися до ЄС, Албанія відстає в процесі розвитку. В останні роки головні зусилля були спрямовані на те, щоб закласти основи економічного зростання. Заступник прем'єр-міністра Дженк Поло визнає, що «високі темпи соціально-економічного розвитку були необхідною умовою приєднання Албанії до Організації Північноатлантичного Союзу (НАТО) 6, а для вступу в ЄС необхідно посилювати роль науки, високих технологій і інновацій в нашому суспільстві». У серпні уряд схвалив створення Албанської агентства науково-технічних досліджень і інновацій для більш ефективного проведення політики, спрямованої на вступ в ЄС. У 2006 році албанське уряд почав глибоку реформу системи наукових досліджень в країні. Академія наук була ре організована за прикладом багатьох інших європейських країн.
Тепер вона є спільнота видатних учених і більше не керує науковими установами, які стали невід'ємною частиною системи вищої освіти. Було створено два нових факультети: факультет інформаційних технологій в Політехнічному університеті Тірани і факультет біотехнологій і продуктів харчування в Сільськогосподарському університеті Тирани.
У тиранське університеті також з'явився Центр прикладної та ядерної фізики та факультет біотехнологій. Також були створені 12 державних агентств і центрів передачі технологій.
До недавнього часу в Албанії не збиралася статистика в області наукових досліджень і інновацій за стандартами ОЕСР, Євростату або ЮНЕСКО. Перше дослідження державних наукових установ стартувало на початку цього року, і в даний час, за підтримки ЮНЕСКО, також проводиться дослідження науково-дослідницької та винахідницької діяльності в бізнесі
 
Організаційна структура підрозділів, що займаються розробкою та впровадженням інновацій на макрорівні:
 
Вертикаль впровадження інновацій в залежності від рівня відповідальності:
 
Розподіл фінансових ресурсів на впровадження та розробку наукових та освітніх програм:
 
Греція:
 
Міністр розвитку Греції А. Цохадзопулос 26 березня 2002 р оприлюднив плани по проведення прогнозу технологічного розвитку країни на наступні 10-15 років і його впливу на економіку і суспільство. Національний стратегічний план з досліджень і розробок, визначається як перелік головних пріоритетів політики поліпшення можливостей R&D (інвестиції, людський капітал, інфраструктура) та просування зв'язків між наукою і промисловістю, щоб прискорити поширення інновацій. Він також спрямований на мотивацію до участі в міжнародних (особливо європейських) програмах.
Реалізація проекту була доручена ряду грецьких організацій, відібраних на конкурсній основі. Серед них: Афінський національний технологічний університет, Економічний університет Афін, Школа охорони здоров'я та дві приватні фірми: Logotech і KNET. Здійснення проекту пройшло в три етапи.
Проведення проекту базувалося в першу чергу на технопарку в Салоніках. Заснований в 1988 р з ініціативи Науково-дослідного хімікотехнологічного інституту (CPERI), що входить в Дослідницький і технологічний фонд Греції (FORTH). Основним мотивом створення технопарка була потреба організації та більш тісної взаємодії між університетами, дослідницькими центрами та промисловими компаніями у Греції.
На створення технопарку було виділено 5 млрд. дол. (11, 7 млн. євро) відповідно до рамочної програми підтримки євроспільноти, а також Робочої програмою розвитку досліджень і технологій Генерального секретаріату питань науково-технічної оснащеності Греції.
Комплекс будівель загальною площею 7. 500 кв. м. включає лабораторії Науково-дослідницького хіміко-технологічного інституту, бізнес-інкубатор, адміністративні будівлі і конференц-центр.
Була створена самостійна компанія – Корпорація з керування та розвитку технологічного парку (TTP/MDC S. A.) за участю науково-дослідницького та хіміко-технологічного інституту, Дослідницького фонду Греції та деяких промпідприємств Центральної Македонії.
Компанія здійснює діяльність технопарку в тісній співпраці з Асоціацією промисловості Північної Греції, а також університету та дослідницькими центрами. TTP / MDC є членом Міжнародної Асоціації наукових парків (IASP) і партнером Грецького інноваційного центру (HIRC), що входить в мережу інноваційних центрів Інноваційної програми Європейської комісії.
Був створений Центр досліджень і технологій Еллас (CERTH), що включає секцію центральної адміністрації та чотири інституту: Науково-Дослідний хіміко-технологічний інститут, Інститут інформатики і телемеханіки (ITI), Дослідний інститут транспорту (TRI) та Інститут Агробіотехнологій (INA).
TTP / MDC сприяє підвищенню конкурентоспроможності грецької промисловості, особливо в області хімічних технологій, нових матеріалів, харчової та текстильної промисловості, енергетики та охорони навколишнього середовища. Здійснюється участь у ряді європейських і національних програм регіонального розвитку.
TTP / MDC також бере участь у визначенні потреб розвитку промисловості Північної Греції і організовує її взаємодія з носіями інноваційних технологій. З цією метою створена і постійно розширюється информаційна мережа, що включає дослідницькі інститути, промпідприємства і різні регіональні програми розвитку.
Центр передачі технологій, що фінансується Генеральним секретаріатом по дослідженнях і технологіях, забезпечує зв'язок між промисловістю і дослідженнями, здійснює пошук партнерів, проводить оцінку результатів та з дотримань, здійснює допомогу в підготовці пропозицій по НИОКР і їх реалізації. Центр також поширює інформацію про результати дослідницьких робіт, технологічних розробках, а також про знову створені технології.
Центр займається також посередницької діяльністю в області передачі технологій, пошуком технологій та їх оцінкою, розробкою угод з передачі технологій, а також сприяє впровадженню нових технологій. Центром надаються послуги з контролю якості лабораторіями CPERI та інших інститутів.
Науково-дослідний хіміко-технологічний інститут надає послуги підприємствам місцевої і європейської промисловості в секторах: екологічно чисті види палива; енергозбереження та альтернативні джерела енергії; виробництво полімерів; тверді палива та навколишнє середовище; аерозолеві технології; комп'ютерні системи управління і проектування.
CPERI здійснює 52 НІОКР, надаючи послуги промисловості на 2, 9 млн. евро і залучає для цих цілей 118 учених і фахівців різних спеціальностей. В результаті проведених дослідницьких робіт CPERI розробив ряд нових технологій зокрема, спеціальне програмне забезпечення для виробничих циклів створення поліетилену і пропилену, екологічно чисті каталізатори для виробництва палива.
Міжнародний технологічний обмін: TTP / MDC сприяє передачі технологій між Грецією, Європейським союзом, США, Східною Європою та Балканами. Технопарк координує роботи в рамках Греко-американської ініціативи по технологічному співробітництву на Балканах.
Технопарк в Салоніках відіграє важливу роль в підготовці кадрів в промисловості, здійснюючи зв'язок між грецькою промисловістю і міжнародними визнаними експертами в нових областях техніки.
TTP / MDC також організовує і бере участь в національних та європейських програмах підвищення кваліфікації кадрів.
Інкубатор технопарку в Салоніках відкритий для компаній, приватних і юридичних осіб, зацікавлених в трансформації інноваційних ідей в нові технології, нові продукти або послуги, які можуть представляти інтерес для бізнесу.
Серед цих компаній: Heltel – розробка програмного забезпечення для електронної торгівлі; Hellabio – розробка, виробництво і маркетинг біологічних реагентів для INVITRO; Mangos Салоніки – аудіовізуальні послуги; Мetek – торгівля та обслуговування аналітичних приладів і автоматичних систем. Метрологія; A. S. T. – Сучасне програмне забезпечення; Намтек – впровадження технологій, програмне забезпечення для CAD / CAM і підготовка кадрів; ЕПЕ – дослідження і консалтинг у виноробстві; Біотраст S. A. – Біомедична техніка, підготовка кадрів.
CSF (Community Support Framework)
Підпрограма 1 «Розвиток наукових досліджень».
Ядром підпрограми була програма «Дослідницьке співтовариство за підвищення конкурентоздатності» (EKBAN) з бюджетом 51 млрд. Драхм (152 млн. євро), націлена на дослыдницьку і технологічну діяльність в виробничих сферах, що представляють найбыльший інтерес для розвитку нацекономіки. Це: навколишнє середовище (бюджет 8 млрд. драхм) ; біонауки (14 млрд. драхм) ; інформаційні технології (13 млрд. драхм) ; нові матеріали (12 млрд. драхм) ; культура, суспільство і технології (2 млрд. драхм).
Підпрограма II «Промислові дослідження, передача технологій, інновації».
В рамках даної програми проводилася модернізація промислових підприємств для підвищення їх конкурентноздатності за допомогою створення нових продуктів і вдосконалення виробничих процесів. Відповідно до програми здійснилось впровадження технологічних інновацій і технологій в традиційних секторах грецької економіки.
Програма YPER надає молодим вченим і фахівцям можливість отримати практичний досвід і закінчити дисертаційні роботи по темам, пов'язаним з вирішенням конкретних проблем на промислових підприємствах. Програма також сприяла підвищенню зайнятості молодих фахівців. На реалізацію даної програми було витрачено 3, 6 млрд. драхм. В рамках програми інженерам різних підприємств було надано 270 стипендій для вирішення конкретних завдань промвиробництва.
Програма додаткового фінансування (SYN).
Метою програми було сприяння більш тісному співробітництву між дослідницькими центрами і підприємствами (як приватними, так і державними). Засоби програми прямували на рішення специфічних завдань, що безпосередньо впливають на повсякденне життя громадян Греції, а також функціонування економіки країни.
Було виділено 4 млрд. драхм на будівництво і експлуатацію будівель і закупівлю обладнання для національних технологічних центрів і парків, що працюють під егідою Генсекретаріату питань науково-технічного розвитку.
Приблизно така ж сума пішла на реалізацію ряду проектів, пов'язаних із задоволенням потреб сучасного суспільства: програма по популяризації науки і техніки та розвитку технологічної культури для учнів і вчителів середніх шкіл; програма «відкритих дверей», в рамках якої проводилося інформування населення про діяльність та досягнення дослідницького і технологічних центрів; програма «Лінгвістичні технології», по якій здійснюється розробка методами інформаційних технологій систем обробки і розпізнавання людської мови.
Значні кошти пішли на реалізацію ще двох великих проектів зі створення інформаційного суспільства в Греції. Це створення Національної мережі для досліджень і технологій (EDET), фізично яка поєднала дослідницькі і академічні центри країни за допомогою надійної високошвидкісної системи передачі даних, і Національної інформаційної системи для науки і техніки, що забезпечує збір, обробку і поширення наукової та технічної інформації як в Греції, так і за її межами.
Підпрограма III. Підтримка і реструктуризація дослідницької інфраструктури.
Протягом 5 років було витрачено 42, 4 млрд. драхм на вдосконалення та реструктуризацію грецьких дослідних центрів і програм, зокрема на: будівлі та обладнання дослідних центрів; обладнання бібліотек; зміцнення інфраструктури лабораторій, що пропонують свої послуги університетам і технологічним інститутам; створення нових дослідницьких центрів і лабораторій.
Підпрограма IV. Людські ресурси.
Підготовка дослідницького і технологічного персоналу (бюджет – 18, 7 млрд. драхм), головною метою даної програми було збільшення числа молодих дослідників в Греції, в т. ч. за рахунок запрошень вчених і фахівців грецької національності, які живуть за кордоном, для роботи в Греції.
Підпрограма V. Адміністрація ЕРЕТ II.
Кошти в 4 млрд. драхм були направлені на адміністративні та управлінські цілі, пов'язані з реалізацією ЕРЕТ II, а також на проведення досліджень з планування та реалізації научно-технічної політики. Загальний бюджет програми ЕРЕТ II склав 183 млрд. драхм (538, 2 млн. Євро), що становить близько 2% від бюджету загальноєвропейської програми. На думку експертів ЕРЕТ II стала однією з найуспішніших з аналогічних програм Європейського співтовариства.
 
Висновки
 
У світі вироблено чимало важелів проведення державної інноваційної політики, серед яких найвідомішими є: пряме фінансування створення нової продукції та технології у рамках державних науково-технічних програм; надання позик, у тому числі безпроцентних; державні дотації; зниження ставок податків на прибуток: податковий кредит на приріст обсягів досліджень та розробок; виключення з прибутку, що оподатковується, поточних видатків на НДДКР; пільговий режим оподаткування видатків на НДДКР за міжфірменної кооперації; звільнення (зменшення ставки) прибуткового податку; звільнення від певних відрахувань до бюджету; звільнення від сплати податку на прибуток та капітал власників акцій ризикових інноваційних фірм; пільгове кредитування; створення фондів для впровадження інновацій з урахуванням ризику; зниження державного мита для індивідуальних винахідників; відстрочка сплати мита чи повне звільнення від нього; прискорена амортизація та інші амортизаційні пільги; державне замовлення та закупівля продукції інноваційних фірм; пільги для джерел ризикового фінансування інновацій; доплата кваліфікованим науковим кадрам з державних коштів; створення спеціальних законів для ефективної роботи малого інноваційного бізнесу; створення необхідної інноваційної інфраструктури.
Першочергової ваги набувають програмно-цільові методи державного управління інноваційними процесами та підтримка реальних інноваційних лідерів, які створюють сучасні конкурентоспроможні виробництва, здатні стати ядрами-каталізаторами економічного зростання. „ Державні науково-технічні програми є засобом реалізації державної інноваційної політики, її пріоритетних напрямів та національних програм з найважливіших соціально-економічних проблем розвитку країни. Вони мають бути адресним документом, що містить у собі комплекс взаємопов'язаних науково-технічних, організаційно-економічних, соціальних, екологічних та інших завдань (проектів), спрямованих на досягнення єдиної мети – розв'язання важливої науково-технічної або гуманітарної проблеми, яка випливає з концепції відповідного пріоритетного напряму науково-технічного прогресу.
Головною метою державних науково-технічних програм повинні бути науково-технічні та технологічні прориви відповідно до концепцій пріоритетних напрямів НТП, розробка та впровадження принципово нових видів техніки й технологій та інших нововведень, що сприятимуть здійсненню структурних змін в матеріальному виробництві і соціальній сфері. Важливою умовою успішної реалізації всіх програм є своєчасне забезпечення їх відповідними джерелами фінансування.
 
Перелік бібліографічних посилань
 
Рейтинг GDP at market prices and other indicators [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //data. worldbank. org/indicator/NY. GDP. MKTP. CD? page=1
Экономические показатели – статистика и графики indicators [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www. ereport. ru/stat. php? count=albania&razdel=country
Экономические показатели – статистика и графики indicators [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www. ereport. ru/stat. php? razdel=country&count=greece
Уровень инфляции в странах рынка [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //svspb. net/danmark/infljacija-stran. php
E-indicators [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //ru. tradingeconomics. com/greece/part-time-employment
The World CIA Factbook [Електронний ресурс] – Режим доступу: https: //www. cia. gov/library/publications/the-world-factbook/index. html
Global Competitiveness Report – Insight Report – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //databank. worldbank. org/data/reports. aspx? source=2&series=BX. KLT. DINV. CD. WD, BX. KLT. DINV. WD. GD. ZS, BX. PEF. TOTL. CD. WD, DT. NFL. BOND. CD, DT. NFL. PCBO. CD
Global Competitiveness Report – Insight Report – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www3. weforum. org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11. pdf
Global Competitiveness Report – Insight Report – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www. allianceau. com/pics/advant/2012_WorldEconomicForum. pdf
Global Competitiveness Report – Insight Report – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www3. weforum. org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13. pdf
Global Competitiveness Report – Insight Report – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www3. weforum. org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2013-14. pdf
Global Competitiveness Report – Insight Report – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www. liberinellagora. it/wp-content/uploads/2014/09/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15-part-1. pdf
Global Competitiveness Report – Insight Report – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www3. weforum. org/docs/Global_Competitiveness_Report_2015-2016. pdf
National Strategy of Science, Technology, and Innovation [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //unesdoc. unesco. org/images/0018/001871/187164e. pdf
National Strategy of Science, Technology, and Innovation [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //unesdoc. unesco. org/images/0018/001844/184441r. pdf
Link Greece_Technology [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //linkgreece. com/business/technology
Фото Капча