Інтегрована інтерпретація матеріалів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин

інформаційне забезпечення тоі гдс складає набір базових засобів, а саме:

архів цифрових каротажних діаграм;

робоча база цифрових діаграм;

- робоча база попластових характеристик геолого-геофізичних і петрофізичних параметрів;

- база фактографічної інформації (інтерпретаційні моделі, апріорна геолого-геофізична інформація, константи, еталонні вибірки тощо).

кожна з баз даних має типове програмне забезпечення, яке дозволяє підтримувати зв’язок з обробляючими програмами та між собою, виконувати редагування наявної інформації, здійснювати інформаційне обслуговування користувачів з 1992 року розпочато виробничу експлуатацію тоі гдс, яка продовжується в окремих організаціях по даний час.

бурхливий ріст комп’ютерної техніки і поява більш досконалого системного середовища windows, з одного боку, і необхідність глибокої геологічної інтерпретації матеріалів гдс, включаючи моделювання родовищ і підрахунок запасів, – з другого, поставили на порядок денний питання про створення повної (інтегрованої) комп’ютерної технології зведеної інтерпретації даних гдс та суміжної геолого – геофізичної інформації.

створення сучасних інтерпретаційних систем потребує інтеграції можливостей обчислювальної техніки, методів та алгоритмів інтерпретації, що базуються на теорії і досконалому математичному апараті, інформаційних баз даних, баз знань, програмних бібліотек, документального супроводження, чіткої взаємодії інтерпретатора та еом, замкнутої системи управління технологічним процесом. такі комплексні системи за визначенням автора названі інтегрованими технологіями. аналіз існуючих зарубіжних технологій та власного досвіду створення інтерпретаційних систем з урахуванням вищезазначених вимог дозволив автору сформувати і, в основному, реалізувати принципи побудови інтегрованих технологій в технології “геопошук”. спрощена структурна схема такої технології наведена на рис. 1.

Оперативна інтерпретація комплексу гдс є головною частиною інтегрованої технології. на цьому етапі вирішується широке коло виробничих, технічних, геологічних, технологічних, інформаційних та інших питань; від оперативності і достовірності їх рішень в повній мірі залежить ефективність використання всієї технології. Характерними особливостями оперативної інтерпретації, які мають визначальне значення для технології, є: значне число апріорних даних і залежностей з високими похибками; складність логічних структур і необхідність комплексної обробки багатьох взаємозалежних параметрів; різний рівень повноти і якості та значний обсяг вхідної інформації; необхідність постійної участі інтерпретатора в процесі обробки тощо. Все це накладає свій відбиток на склад та специфіку програмного забезпечення, визначає необхідність створення систем обробки з зворотним зв’язком та єдиних інформаційних структур.

Виходячи із вищезазначених передумов, власного досвіду створення та використання інтерпретаційних систем, а також із загальних принципів побудови інтегрованих технологій, в основу технології оперативної інтерпретації покладена концепція нерозривної єдності змістовної геолого-геофізичної інтерпретації та обчислювального процесу з можливістю постійного використання всієї наявної інформації, за рахунок чого досягається максимальна достовірність результатів інтерпретації.

Оперативна інтерпретація вміщує такі блоки завдань:

попередня обробка цифрових каротажних діаграм;

виділення границь пластів по комплексу каротажних діаграм;

- визначення на діаграмах ГДС відліків характерних значень геофізичних параметрів в межах виділених границь;

- оцінка якості діаграм електричного, радіоактивного та акустичного каротажу;

- визначення питомого опору пластів за комплексом методів електричного каротажу;

- обчислення ємкісних параметрів пластів за даними ГДС та петрофізики;

- виділення колекторів та основних літотипів за комплексом ГДС;

- оцінка нафтогазонасиченості теригенних розрізів;

- комплексна інтерпретація ГДС в карбонатних розрізах та інтерпретація методів додаткового комплексу ГДС;

- формування геофізичного висновку.

Попередня обробка починається з заповнення паспорту об’єкту досліджень та формування робочого каталогу, куди з інтегрованої бази даних заноситься вся необхідна інформація. На підготовчому етапі проводиться оцінка якості вхідних матеріалів по перекриттях діаграм та контрольних (повторних) замірах, виправлення помилкових значень на кривих, занесення в базу даних виправлених діаграм, їх ув’язка за глибиною та трансформація за заданими правилами, формування планшету діаграм, їх тиражування, запис в архів для зберігання та багатоцільового використання, ведення апріорної інформації. Тут виконується також перевірка наявності в каталозі необхідних інтерпретаційних моделей, проводиться їх поповнення та редагування.

Безпосередньо оперативна інтерпретація розпочинається з розчленування розрізу свердловин на однорідні пласти. Це одна з найскладніших та найважливіших задач автоматизованої обробки матеріалів ГДС. Велика сукупність фізичних властивостей порід, їхня неоднорідність по структурних і текстурних ознаках, істотний вплив на результати вимірів свердловинних умов – ці та інші чинники призводять до неоднозначності вирішення, основаного на показаннях окремих методів, що негативно позначається на результатах наступних етапів інтерпретації. Тому головним джерелом підвищення достовірності виділення границь є використання різних за природою алгоритмів та комплексу різнотипних зондів ГДС, а також урахування інформації, що знаходиться в промислово-геофізичних параметрах про розріз.

Автором вдосконалено окремі методи розчленування діаграм (метод суттєвих екстремумів, метод точок перегину, метод рівневих ліній, метод комплексного градієнта тощо). Запропоновано та реалізовано в технології “Геопошук” багатоваріантний спосіб розчленування розрізу з оптимізацією кінцевого результату. Поряд з вищезазначеними методами якісного та напівякісного розчленування (де використовується в основному конфігурація каротажних діаграм і їх характерні точки), розроблено також кількісний метод на основі поточкової класифікації комплексу діаграм за вирішальними правилами з наступним об’єднанням однотипних за класом точок в пласти і проведенням границь між ними.

Здійснено ранжування границь пластів за їх значимістю (надійністю виділення). Всі рішення сингулярного та комплексного розчленування виконані в інтерактивному режимі, де інтерпретатор може завжди втручатися в процес обчислення та приймати остаточне рішення.

У практиці інтерпретації матеріалів ГДС теригенних розрізів, як правило, застосовується