Інтелектуальний капітал

Інтелектуальний капітал

1. Нематеріальні активи (ресурси) підприємства та їх види

2. Об’єкти інтелектуальної власності

3. Об’єкти нетрадиційних рішень

4. Нематеріальні активи в господарській діяльності підприємства та ефективність їх використання

5. Правовий захист використання нематеріальних активів підприємства

1. Нематеріальні активи (ресурси) підприємства та їх види

Успішне функціонування підприємства в умовах ринкових відносин потребує використання не тільки матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів, а й результатів інтелектуальної діяльності людини у вигляді нематеріальних активів (ресурсів).

Поняття «нематеріальні активи» на підприємстві використовуються для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності, яка в сучасних умовах є одним із наймогутніших стимуляторів прогресу в усіх галузях розвитку суспільства..

Інтелектуальна власність – це результат, продукт творчої діяльності людини, тобто ідеї, думки, образи,

символи, які втілюються у матеріальних носіях.

Інтелектуальна власність включає володіння, користування та розпорядження суб’єкта належним йому результатом інтелектуальної діяльності.

До об’єктів інтелектуальної власності відносяться:

- об’єкти промислової власності;

- об’єкти, що охороняються авторським правом;

- інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності.

Класифікація та облік нематеріальних активів на підприємстві ведеться щодо кожного їх об’єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища) ;

- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею,

право на оренду приміщень тощо) ;

- права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, «ноу-хау», захист від недобросовісної конкуренції тощо) ;

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові знаки, фірмові назви тощо) ;

- авторські та суміжні з ними права (право на літературні, наукові та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо) ;

- гудвіл – перевищення справедливої вартості об’єкта над балансовою його вартістю.

Світовий досвід свідчить, що саме по собі виробництво вже не є визначальним чинником економічного зростання; воно поступово поступається місцем науці, розвитку нових технологій.

Нематеріальні активи – об’єкти довготермінового користування, які не мають фізичної основи, але мають вартісну оцінку та дають доход: право користуватися земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ліцензії, торгові марки, товарні знаки, права на використання наукової і виробничої інформації, програмні продукти, ноу-хау тощо. Вартість нематеріальних активів погашається шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань, які включаються у собівартість продукції, робіт та послуг.

Нематеріальні активи є складовою основного капіталу підприємства, які забезпечують економічну вигоду потягом відносно тривалого періоду, основними характеристиками яких є:

- відсутність матеріально-речової (фізичної) структури;

- використання протягом тривалого часу;

- здатність приносити підприємству економічні вигоди;

- високий рівень невизначеності щодо розміру можливого прибутку.

2. Об’єкти інтелектуальної власності

Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуальної діяльності людини поділяються на дві основні групи: твори літератури та мистецтва або літературно-художня власність і технічні творчі витвори або промислова власність.

До об’єктів промислової власності належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, компонування інтегральних мікросхем, комерційна таємниця, в тому числі секрети виробництво (ноу-хау) та інші результати наукової діяльності.

Науково-технічна творчість, результати якої визнаються об’єктами промислової власності, характеризуються своїми особливостями. Вона досить різноманітна і становить широке коло однакових видів цієї творчості, основне завдання якої є забезпечити суспільство необхідними засобами існування.

Об’єктом промислової власності визнається лише такий результат науково-технічної творчості, що відповідає умовам охороноздатності, які встановлені законом. Тому для визначення їх об’єктами інтелектуальної власності творчі результати мають пройти обов’язкову, встановлену законом, перевірку, експертизу, атестацію, тобто на відповідність вимогам охороноздатності. За таких умов вони підпадають обов’язковій державній реєстрації шляхом занесення їх до відповідного державного реєстру.

На підставі державної реєстрації на заявлену пропозицію видається охоронний документ – патент або свідоцтво. Патентом охороняються винаходи, корисні моделі, селекційні досягнення. На запатентовані компонування інтегральних мікросхем видаються свідоцтва.

До об’єктів промислової власності відносяться:

- винахід – це технологічне (технічне) вирішення в будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, що характеризується істотною (суттєвою) новизною та забезпеченням отримання позитивного ефекту, тобто винахід повинен давати нове технічне рішення, невідоме сучасному рівню техніки, тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі, або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами. Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видане авторське свідоцтво чи патент.

Об’єктами винаходу можуть бути:

а) продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин, рослин і тварин) ;

б) спосіб;

в) застосування раніше відомих продукту чи способу за новим призначенням.

Отже, винахід є результат інтелектуальної діяльності, він може стосуватися різних сфер людської діяльності, але всі вони згруповані у дві групи: продукти чи способи, тобто результатом винахідницької діяльності є об’єкт у вигляді продукту чи способу. Третій об’єкт винаходу, власне, не є новим об’єктом, а використанням уже відомого об’єкта за новим призначенням.

Корисна модель – результат творчої інтелектуальної діяльності людини, об’єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин, що є новим і промислово придатним. Таким чином, корисна модель