Інтелектуальний капітал

є словесні, зображувальні, об’ємні та інші позначення або їх комбінація.

Під час купівлі виробу споживачі переносять свою зацікавленість з товару на товарний знак, який асоціюється в ньому з певними властивостями і якістю товару. Товарний знак виконує особливу роль, приваблюючи споживача, інформуючи його про наявність у товарі тих або інших характерних особливостей, задовольняючи його потреби і смаки стосовно певного виробу.

Товарний знак символізує стабільність якісних характеристик і властивостей товару, обумовлених технічним і художньо-конструкторським рівнем виробу, кваліфікації кадрів, культури виробництва, факторами, які визначають якість виробу, тобто проявляється так звана функція гарантії якості, яку виконує товарний знак.

Не допускається реєстрація товарних знаків на такі позначення:

позначення, що не мають розрізнювальної здатності;

державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав;

емблеми скорочень або повні найменування міжурядових організацій;

офіційні контрольні, гарантійні та провірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки.

Об’єкти географічних зазначень походження товарів. Об’єктом прав на географічне позначення походження товарів є позначення, що вказують на походження товару, адже місце походження товару має значний вплив попиту на нього.

Зазначення походження товару – це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару.

3. Об’єкти нетрадиційних рішень

Наукове відкриття – це встановлені закономірності, властивості і явища матеріального світу. До певної пори людина праці, об’єктивно існуючі закономірності, властивості чи явища, просто не знала. Внаслідок, як правило, тривалих копітких і дорогих науково-дослідних робіт зазначені закономірності, властивості та явища людиною виявляються, пізнаються, встановлюються. Отже, на відміну від винаходу та інших технічних рішень, що втілюють ідею людини, наукові відкриття людиною не створюються, вони існують у природі незалежно від волі людини, а людина лише їх пізнає. Цей процес вивчення навколишнього природного середовища матеріального світу людиною почався як тільки з’явилась сама людина і буде продовжуватися поки людина буде жити на землі.

Закономірності як об’єкт відкриття – це прояв дії об’єктивного закону. Зазначена закономірність у природі існувала, існує і буде існувати завжди. Об’єктом відкриття вона стає лише тоді, коли існування цієї закономірності людина визнала, встановила її, виявила її об’єктивне існування. Зазначена закономірність стає об’єктом відкриття з моменту, коли її вперше було сформульовано.

Отже, закономірність матеріального світу, як об’єкт відкриття – невідомий раніше, але об’єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни у рівень пізнання, істотний і стійкий зв’язок між явищами або властивостями матеріального світу.

Явище матеріального світу як об’єкт відкриття – це невідома раніше об’єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни у рівень пізнання, форма прояву сутності об’єкта матеріального світу або природи.

Властивість матеріального світу, як об’єкт відкриття – це невідома раніше об’єктивно існуюча якісна сторона об’єкта матеріального світу. Кожен об’єкт має багато різноманітних властивостей як істотних, так і неістотних. Встановлення існування раніше невідомої властивості – необхідний, але недостатній елемент відкриття. При цьому має бути доведено, чим викликана виявлена властивість, що вона спричиняє і при яких взаємодіях проявляється.

Раціоналізаторська діяльність – це найбільш поширений вид технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівнем є нижчою від винахідництва, для неї характерною є відносна новизна. Проте цей вид творчості доступний кожному працівникові підприємства. Раціоналізаторська діяльність є невід’ємною складовою частиною виробничої діяльності підприємства, яке не може розвиватися без постійного і систематичного удосконалення. Раціоналізаторські пропозиції спрямовані на удосконалення продукції, технології самого виробництва, техніки та іншого обладнання і стосується будь-якої сфери економіки – промисловості, транспорту, охорони здоров’я, сільського господарства тощо.

Раціоналізаторською визнається пропозиція, що є новою і корисною для підприємства, якому вона подана і передбачає створення або заміну конструкції виробів, технології виробництва тощо. Вона повинна відповідати не тільки на питання «Що потрібно робити?», але й «Як це зробити?», тобто містити розв’язок задачі, конкретний метод досягнення поставленої мети.

Новою для підприємства раціоналізаторська пропозиція вважається тоді, коли згідно із джерелами інформації,

наявними на цьому підприємстві така або аналогічна пропозиція не була відома.

В раціоналізаторській пропозиції закладаються елементи науково-інтелектуальної власності, оскільки вона значною мірою зорієнтована на вдосконалення існуючих засобів виробництва, технології виробництва, економію енергетичних ресурсів, матеріалів, поліпшення умов праці, підвищення культури виробництва тощо.

До раціоналізаторських пропозицій ставляться певні умови: вона має стосуватися профілю підприємства,

якому вона подана; має бути новою; має бути корисною підприємству.

Не можуть кваліфікуватися як раціоналізаторські пропозиції щодо упорядкування штатів підприємства, спрощення обліку, вдосконалення постачання підприємства, збуту продукції тощо. Це пояснюється тим, що в таких організаційних пропозиціях відсутня технічна ознака, в них вирішуються не технічні, а загальногосподарські завдання. Організаційні пропозиції підлягають впровадженню, їх авторів потрібно заохочувати, але не як раціоналізаторів, а на інших підставах.

Недобросовісною конкуренцією вважаються дії, пов’язані із використанням чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, товарів іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виробів, створення перешкод суб’єктам господарювання в процесі конкуренції та використання неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація суб’єкта, надання послуг з примусовим асортиментом тощо).

Ноу-хау (to know how to do it -знати, як робити це) ; скорочено know how – знати як) – технічний досвід або секрети виробництва, які мають