Інтенсифікація виробництва зерна і шляхи підвищення її економічної ефективності

Результати господарської діяльності характеризує вартість валової продукції на 1 га с. -г. угідь, на 1 середньорічного працівника та на 1 грн виробничих витрат, а також валовий прибуток на 1 га с. -г. угідь та на 1 середньорічного працівника і рівень рентабельності.

Далі проаналізуємо економічну ефективність сільськогосподарського виробництва на даному підприємстві. Вартість валової продукції СТОВ «Нива» по всіх видах продукції наведено в додатку 1, 2, 3.

Проаналізувавши дані, наведені в таблиці 2. 5 можемо сказати, що вартість валової продукції у 2011 році збільшилась на 13, 83% порівняно з 2009 роком: на 1 га с. -г. угідь – на 13, 86%, на 1 середньорічного працівника – вна 11, 27%, а на 1 грн витрат – на 36, 2%.

Валовий прибуток збільшився у 3 рази у 2011 році порівняно з 2009 роком і на 1 га с. -г. угідь збільшився у 3 рази, а на 1 середньорічного працівника – у 3 рази.. При таких змінах рівень рентабельності збільшився на 15, 8%.

 

Таблиця 2.5

Результати господарської діяльності підприємства ВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н. с. Гранів

 

Показник2009 р. 2010р. 2011р. 2011р.

% до

2009

Вартість валової продукції, тис. грн. 3372, 43196290686, 17

на 1 га с. -г. угідь1, 131, 070, 9886, 14

на 1 середньорічного працівника25, 3628, 5428, 21111, 27

на 1 грн. виробничих витрат1, 080, 720, 6963, 80

Валовий прибуток. тис грн. 477, 59761426, 5у 3 р. 

на 1 га с. -г. угідь0, 160, 330, 48у 3 р. 

на 1 середньорічного працівника3, 598, 7113, 85у 3 р. 

Рівень рентабельності

підприємства, % 13, 0619, 1128, 86х

 

 

Виробництво зерна має вирішальне значення для розвитку сільського господарства, всіх його галузей. Рівень розвитку виробництва зерна – це один з найважливіших показників розвитку економіки країни, який має безпосередній вплив на підвищення матеріального добробуту населення. Зерно необхідне і використовується в багатьох напрямках: це цінний і незамінний продукт харчування, основа продовольчого фонду країни; зерно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах, воно є важливим джерелом виробництва молока, м'яса, яєць та іншої продукції тваринництва; зернове господарство постачає сировину багатьом галузям переробної промисловості (борошномельна, спиртова та ін.) ; зерно необхідне для створення і поповнення державних запасів та резервів і є важливим експортним продуктом [3].

Виробництво зернових культур традиційно займає лідируючі позиції в структурі виробництва продукції рослинництва та й загалом всього сільськогосподарського виробництва України. В середньому протягом останніх трьох років в структурі валової продукції сільського господарства зернові культури сформували 18% загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. Основними товаровиробниками зернових культур в Україні є сільськогосподарські підприємства. Щорічно три чверті

врожаю зернових виробляється у відповідній категорії господарств. Частка населення у виробництві зернових культур залишається досить низькою, враховуючи той факт, що в землекористуванні населення знаходиться майже 35% від загальної площі ріллі України. Однак, здебільшого, в землекористуванні населення знаходяться невеликі земельні наділи – до 5 га, що є замало для ведення ефективного виробництва. За оцінками більшості експертів, ефективне виробництво зернових культур, в умовах стрімкого зростання вартості матеріально-технічних ресурсів, що використовуються при виробництві продукції, можливе на площах від 500 га. Крім того, технічне оснащення і фінансові можливості для виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах на порядок краще, ніж в господарствах населення. Зараз, коли в Україні економічні реформи поширюються або поглиблюються, традиційні шляхи забезпечення продовольством через значне державне регулювання та втручання призводять до подальшого створення сектора та стають менш ефективними. Усвідомлюючи, що забезпечення продовольством традиційними способами є надзвичайно дорогим та багато в чому несумісним з положенням ринкової економіки, уряд України відійшов від старої системи та почав закладати основу зернового сектора, зорієнтованого на ринкові відносини. Зараз зерновий сектор перебуває у перехідному стані з елементами, як старої командної, так і ринкової системи [4].

Україна тривалий час була одним із постачальників зерна на Європейський ринок. Так ось уже майже чверть століття зерна не вистачало навіть для забезпечення власних потреб. Щорічно його закупляли близько 5 млн т.

Для зміни ситуації потрібні нові підходи до використання землі, які мають зайняти центральне місце в аграрній реформі на базі НТП з урахуванням політичних, соціальних, енергетичних, матеріальнотехнічних і екологічних умов. В умовах нових виробничих відносин на селі для підвищення конкурентноздатності виробництва зерна значно зростає роль технології. Теоретичною основою інтенсивних технологій вирощування зернових культур на тривалий час залишається забезпечення збільшення виходу потрібної людині продукції (зерна, білка) із загального врожаю, скорочення розриву між потенціальною і реальною продуктивності рослин [5].

Практичною основою інтенсивних технологій є управління продукційним процесом посівів за допомогою відомих нам агротехнічних заходів, що застосовують виходячи з результатів морфо-фізіологічного аналізу розвитку елементів продуктивності рослин. Головними складовими формування врожаю за інтенсивних технологій є сорт, добрива, нейтралізація ґрунтового розчину, хімічні засоби захисту рослин від бур'янів, шкідників І хвороб, фактор часу і якості.

В аграрному секторі Україна робитиме ставку на виробництво зерна. Цьому має сприяти аграрна політика, що