Інтерактивні форми роботи з дітьми та батьками з розвитку духовності та правової культури

У третій і четвертій групі теж не виникає труднощів з визначенням жанрів живопису, діти правильно визначають натюрморт і казковий жанр.

Кожна група отримує по пензлику-шаблону.

Конкурс 2

Кожній групі дітей роздають фрагменти картин уже знайомих дітям з попередніх занять (О. Саврасов „Граки прилетіли”, В. Сєров „Дівчинка з персиками”, І. Шишкін „Ранок у сосновому лісі”, В. Васнецов „Іван-царевич на сірому вовку”). Дітям пропонується уважно розглянути запропоновані фрагменти і сказати, з якої картини цей фрагмент.

У кожній групі діти розглядають фрагменти й починають активно обговорювати.

Олена: Дивіться, тут намальовані птахи! Яка ж це картина?

Альоша: Я знаю цю картину – на ній намальовані дерева й птахи в гніздах і ще – це зима.

Марина: Я знаю, це граки. „Граки прилетіли”.

У всіх групах (в одних швидше, в інших повільніше) у результаті взаємодії між собою діти отримують позитивний результат і правильно виконують завдання та отримують за це пензлики-шаблони.

 

Мета: Пробудити інтерес дітей до гри, розвивати увагу, вправляти в ініціації своїх дій, умінні домовлятися.

Матеріали: картинки побутового й казкового жанру.

 

Кожна група дітей отримує картинку. Після того, як діти уважно роздивляться картину, вихователь пропонує кожній дитині подумати, кого з героїв, зображених на картині, вони можуть зобразити, дати пояснення їх вчинкам.

 

Натюрморт казкового героя

Мета: пробудити інтерес дітей до творів живопису, розширювати їх світогляд, учити складати натюрморт казкового героя, розвивати пам’ять, уяву, учити дітей працювати в групі.

Матеріали: картки для складання натюрмортів.

 

Кожній групі дітей вихователь пропонує скласти натюрморт казкового героя (першій групі – Карлсона, другій – Кота Базиліо, третій – Вінні-Пуха). Вихователь пропонує дітям подумати, що люблять їсти казкові герої та яку картину вони хотіли б отримати в подарунок. Діти уважно розглядають запропоновані їм картки й відповідно до характерів казкових героїв складають натюрморти.

Аналогічно цьому завданню ми можемо запропонувати дітям завдання „Портрет казкового персонажа” і „Зроби фоторобот”.

На другому етапі роботи діти не робили помилок, виконуючи завдання, їхні відповіді стали більш розгорнутими, логічними. Діти навчилися працювати в парах: могли домовитись з товаришем про виконання роботи, про чергу виступу. На кінець другого етапу діти набули навичок роботи в малих групах, що передбачало спільне виконання практичних завдань, спільні відповіді, виступи тощо.

Отже, система інтерактивних методів дозволяє використовувати їх при формуванні у дошкільників основ духовної і правової культури.

 

Інтерактивна форма роботи з батьками – це форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови спілкування та навчання батьків, за яких кожен учасник відчуває свою успішність, інтелектуальну спромож­ність, є рівноправним, рівнозначним суб'єктом.

Варто зазначити, що організація інтерактивного навчання батьків передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника над іншими, так і однієї думки над іншими.

Під час інтерактивного навчання батьки вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати продумані рішення.

Доцільно наголосити, що досить продуктивною інтерактивною формою роботи з батьками є робота в групах.

Роботу в групах варто організовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного обговорення.

Залежно від змісту та мети педагогізації батьківської громадськості можливі різні варіанти організації роботи груп.

Пометун О. І., Пироженко Л. В. у науково-методичному посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» пропонують такі форми інтерактивної роботи, як:

«Діалог» – суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

Створюється 5-6 робочих груп і група експертів. Робочі групи отримують 5-10 хвилин для виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи на дошці або на аркушах паперу роблять підсумковий запис. Потім, по черзі, надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. Занотовується кінцевий варіант.

«Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи і виконання завдання учасники не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані результати передаються експертам, які знову ж таки зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь колектив.

«Спільний проект». Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних сторін. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензується та доповнюється групою експертів.

«Коло ідей». Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учасників до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з кількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Коли малі групи завершують виконувати завдання і готові подати інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект проблеми, що обговорювалась. Продовжуючи по колу, вихователь (психолог) запитує всі групи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дасть можливість кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію.

«Акваріум». Варіант навчання, що є формою діяльності учасників у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, якщо учасники вже мають добрі навички роботи в групах.

Організовуючи роботу з батьками вихователь (психолог) об'єднує батьків у групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центрі приміщення. Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.

Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, сформульоване приблизно так:

- прочитайте завдання вголос;

- обговоріть його в групі;

- за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

Поки діюча група займає місце в центрі, вихователь (психолог) знайомить решту учасників із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Кожній групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учасники, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.

По закінченні відведеного для дискусії часу, група повертається на свої місця, а вихователь (психолог) ставить до всіх такі запитання:

- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хвилини. Після цього місце в «Акваріумі» займає друга група й обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці вихователь (психолог) повинен обговорити з учасниками хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок.

Варто зазначити, що до інтерактивних форм роботи з батьками також можна віднести: батьківські тренінги, ринги, читання, вечори, родинні свята, фестивалі тощо.

 

Базова програма «Я у Світі»: групові та індивідуальні форми роботи в ДНЗ / Упоряд. О. Б. Полєвікова. – Х. : Вид. група «Основа», 2010. – 206 с.

Базова програма «Я у Світі»: Методичні рекомендації для вихователів ДНЗ / Упоряд. О. Б. Полєвікова. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. – 172 с.

Бондаренко Н. Особливості формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини / Н. Бондаренко // Дошкільна освіта. – 2010. – №1 (27). – C. 75-82.

Монке О. С. Українська література для дітей дошкільного віку /О. С. Монке. – Одеса, 2010. – 349 с.

Науменко Т. І. Організація освітньо-виховного простору для дітей раннього віку. – Вісник Прикарпатського національного університету. Педагогіка. – 2010. Вип. ХХХ 111. – С. 21-25.

Тукач І. І. Особливості вивчення сформованості у дошкільників ціннісного ставлення до своїх прав та обов’язків // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збірник наукових праць. – Вип. 13. книга 1. – Кам’янець-Подільський: Видавець Зволейко Д. Г., 2009. – 600 с. – С. 218-229.

Чаус О. Правила, право, обов’язок // Дошкільне виховання. – 2004. – №2. – С. 6-7.