Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Інтерактивні технології громадянського виховання молодших школярів

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Л. Момотюк
 
Інтерактивні технології громадянського виховання молодших школярів
 
Анотація
Статтю присвячено актуальній проблемі громадянського виховання учнів молодшого шкільного віку. Зокрема, проаналізовано технологію впровадження у виховний процес і позакласну виховну роботу традиційних й інтерактивних форм і методів громадянського виховання, які, базуючись на принципі багатосторонньої взаємодії, стимулюють творчість, ініціативу, спонукають до самостійного та критичного мислення молодших школярів.
 
Аннотация
В статье раскрываются актуальные проблемы гражданского воспитания учащихся младших классов. Проанализировано технологию внедрения в учебный процесс и внеклассную воспитательную работу традиционных и интерактивных форм и методов гражданского воспитания, которые, базируясь на принципах многостороннего взаимодействия, стимулируют творчество, инициативу, самостоятельное и критическое мышление младших школьников.
 
Annotation
The article is devoted to the actual problem of the civil education of the junior schoolchildren. The technology of introduction of the forms and methods of civli education to teaching process and extracurricular work is analysed. This technology is based on the principles of the multilateral interaction and stimulate the creative activity, initiative, independent and critical thinking of junior schoochildren.
 
Побудова нового громадянського, демократичного, гуманного та правового суспільства, орієнтованого на високі національні й загальнолюдські цінності, набуває актуальності в стратегії сучасної української освіти. З огляду на це потреба запровадження цілісної системи громадянського виховання в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи стає необхідним чинником сучасної освітньої реформи.
У цьому контексті загальноосвітня школа першого ступеня виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, національного характеру. Набуті в школі першого ступеня особистісні якості, а також знання, вміння і навички не лише забезпечують основу навчання і виховання підлітків, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.
Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури засвідчує, що процес громадянського виховання підростаючого покоління широко і різнобічно обґрунтований в теорії і практиці. Зокрема, в педагогічній спадщині Г. Ващенка, А. Макаренка, С. Русової, К. Ушинського охарактеризовано основний зміст громадянського виховання дітей в школі, його національні ознаки. Проблему формування громадянськості як провідної риси особистості досліджено О. Докукі-ною, М. Задерихіною, Л. Канішевською, Н. Косарєвою, В. Мазаєм, Л. Пономарен-ко. Проблему громадянських цінностей обґрунтовано у працях Л. Бойко, І. Бондаренко, М. Боришевського, Л. Крицької, Н. Чернухи.
Детальному аналізу педагогічних засад функціонування громадянської освіти та виховання у вітчизняній шкільній практиці присвячено дослідження Н. Дерев'янко, Ю. Завалевського, В. Іової, О. Киричук, Н. Косарєвої, В. Кузя, Т. Мальцевої, В. Оржехівського, А. Розенберга, І. Тараненко, О. Сухомлинської, К. Чорної та ін.
Ефективність громадянського виховання молодших школярів значною мірою зумовлюється спрямованістю змісту виховного процесу, формами та методами його організації.
Здійснений нами аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що зміст громадянського виховання учнів у школах включає в себе взаємопов'язану діяльність вчителів і учнів з метою засвоєння системи знань, спрямованих на формування і розвиток громадянських почуттів і відповідних ним рис поведінки, а саме: любові до Батьківщини, відданості їй, активної праці на благо Вітчизни, примноження традицій свого народу, бережливого ставлення до історичних пам'яток, традицій, звичаїв рідної України, прагнення до зміцнення честі та гідності своєї держави, мужності, готовності захищати Батьківщину; дружби з іншими народами; поваги до звичаїв, культури інших країн і народів, прагнення до співробітництва з ними.
Аналіз шкільної практики засвідчує, що успішність виховних впливів з метою виховання громадянськості молодших школярів залежить від умілого використання педагогами традиційних та інтерактивних виховних технологій.
Актуальним у контексті нашої роботи є дослідження В. Іової, Т. Люріної, які стверджують, що сьогодні виховний процес має переходити на становлення в особистості механізму саморегуляції на основі віри і почуття обов'язку, що потребує від педагогів нового підходу до технології реалізації концепції формування вільного громадянина, творчого, активного, здатного вирішувати завдання, які забезпечать поступ нації. За умов особистісно орієнтованого підходу до виховання особистість школяра визначається відповідним рівнем вихованості, навчальної компетентності, комунікативними вміннями, духовними орієнтирами та цінностями, активною громадянською і соціальною позицією. На їхню думку, такий підхід в організації виховної діяльності потребує від учителя введення інноваційних технологій, однією з яких є моделювання інтерактивних форм та методів громадянського виховання [7, с 11-12].
Інтерактивні форми і методи, як правило, припускають моделювання реальних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем, рольові ігри. Тим самим вони якнайбільше сприяють формуванню навичок і умінь, виробленню цінностей, створюють атмосферу співробітництва і взаємодії.
Беручи до уваги наявний у педагогічній теорії і шкільній практиці досвід, під час експериментальної роботи нами було застосовано такі форми і методи: творчі вправи громадянського спрямування, рольові та імітаційні ігри, драматизації, інтерв'ю, обмін думками, вікторини, коло, тематичні брейн-ринги, захист проекту тощо. Для залучення до роботи якнайбільшої кількості учнів основною організаційною формою нами було обрано групову, що забезпечує інтерактивне спілкування, дає змогу кожному висловити власну думку, взяти участь в обговоренні.
За нашим висновком, особливе пізнавальне та навчально-виховне значення мають творчі вправи громадянського спрямування, які сприяють підвищенню рівня громадянської вихованості молодших школярів. Найбільш ефективними у вирішенні означеного завдання були наступні вправи:
- Придумати різні варіанти позитивного закінчення речення, яке виконує кожен учень. Наприклад: «Батьківщина завжди... «, «Щоб мій народ був щасли вим, потрібно... «, «Я прагну бути корисним своїй країні, тому що... « та інші. Учні продовжують речення самостійно. Аналіз асоціативних рядів дозволяє учням спільними зусиллями сформувати уявлення про місце громадянина в державі.
- Виключення зайвого слова («Україна», «народ», «воля», «приниження», «незалежність»), побудова речення із застосуванням даних слів («Працювати», «Батьківщина», «користь»), підбір синонімів («Вітчизна»).
Виконуючи таку роботу, учні приходили до розуміння того, що не тільки світ створений для нас, але й ми для світу, ми допомагаємо творити світ, починаючи від наших думок і до відчуття належності своєї діяльності до життя своєї держави. Вчителі також пропонували виконати наступне творче завдання: скласти вірш, пісню про Україну.
Психологізація виховного процесу в школі, обумовлена новою педагогічною позицією у ставленні до особистості школяра як до суб'єкта життєтворчості, вивела педагогічну практику на рівень нових і простих форм групової діяльності, які дають змогу розвивати в школярів інтерес до людини як такої, сприяють формуванню гідності як риси характеру, позитивної «Я-концепції». З огляду на це, в експериментальних класах започатковувалась одна з таких форм – «Чарівний стілець». В ній поєднується ціннісно-орієнтаційна й ігрова діяльність.
На «чарівний стілець» запрошувався один з учасників гри: коли він сідав на стілець, висвітлювалися і ставали очевидними всі його гідності, переваги, чесноти, проте присутні не могли побачити жодного недоліку, оскільки стілець називався чарівним.
Вчитель експериментальних класів пропонував в тиші замислитись і назвати вголос всі доброчинності, які висвітлює стілець. Діти називали якості: «розумний, добрий, ніжний, веселий, сміливий... «, або вказували на поведінко-ву характеристику («він завжди допомагає», «в нього можна попросити... «). Чарівний стілець, який ніби «підносить учня на п'єдестал», створює ігровий настрій, сприяє формуванню позитивної Я-концепції.
«Чарівний стілець» в експериментальних класах проводився систематично, так, щоб через моменти «підвищення» пройшов кожен учень класу.
Демократизація суспільства сприяла поширенню і зміцненню такої форми групової діяльності, як «Захист проекту». В ній учень виявляє себе як індивідуальність, яка здатна не лише оцінювати дійсність, але й проектувати в ній певні зміни з метою покращення життя. Багато що в цих проектах йде від мрії, від фантазії. В проекті-мрії молодший школяр виступає як соціальна особа, яка прагне запропонувати нові вирішення окремих життєвих проблем.
Тематику проектів в експериментальних класах обдумували педагоги, батьки, діти: «Наша школа через 50 років», «Ігрова кімната в школі», «Зовнішній вигляд учителя і школяра в майбутньому столітті», «Шкільний двір через 100 років», «Улюблена іграшка в XXI столітті».
Захищали проекти учні як індивідуально, так і мікрогрупами. Практикувався набір ігрових ролей: мрійник-доповідач, критик-опонент, спільник, пропагандист, фінансист тощо.
Досвід впровадження означеної форми роботи дав підстави зазначити, що для того, щоб «проект-мрія» став для школярів творчістю і турботою, грою й інтелектуальною працею, доцільно паралельно з широкою рекламою передбачити консультації як до оформлення проекту, так і щодо його захисту.
З метою активізації самостійності школярів, розвитку їх пізнавальних та творчих здібностей, в ході поза класних занять вчителі експериментальних класів використовували такий інтерактивний прийом, як «Обмін думками», який передбачав висунення та обговорення цікавої й актуальної проблематики.
З метою виховання у молодших школярів усвідомлення національної спільності, вчителі пропонували їм завдання, що супроводжувалися наступними інструкціями:
Уяви собі, що ти командир космічного корабля і відкрив нову планету, на якій є земля, придатна для життя людей. Саме тобі надається можливість розселити людей семи різних національностей на цій планеті. Назви ті національності, представників яких ти запросиш на нову планету (на виконання завдання відводилося 30 хвилин).
Намалюйте образи росіянина, американця, українця, як ви їх уявляєте у побуті (варіанти: на природі, як окремого індивіда).
Для дітей час обмежувався орієнтовно до 45 хвилин.
Після виконання завдання проводилася виставка дитячих робіт. Під керівництвом вчителя відбувалося жваве обговорення сюжетів малюнків. На завершення педагоги підводили підсумок з метою усвідомлення дитиною національної спільності, наголошуючи на тому, що всі нації – різні, водночас унікальні і неповторні, тому нашим завданням є повага до представників всіх без винятку націй.
Крім обговорення цих проблем, нами було запропоновано «обмін» із морально-етичних питань, а саме: правила поведінки в класі та школі; реакція на невиконане завдання, пошкодження шкільного майна; покарання за провину.
У молодшому шкільному віці в системі міжособистісних стосунків дитини з іншими людьми – дорослими та однолітками – у школяра виникає та розвивається самолюбство, що виражає прагнення дитини не лише до самовдосконалення, але й до суперечностей з іншими людьми. Враховуючи це, учнів було попереджено, що кожен може мати свою думку, що не збігається з думкою інших. Кожний може висловити свої міркування; їх треба уважно вислуховувати, незважаючи на те, погоджуються вони з нею чи ні; не можна необдумано заперечувати чиюсь думку, краще спробувати переконати в її неправомірності, дотримуючись правил спілкування.
У результаті проведеної виховної роботи стало змістовнішим обговорення моральних вчинків, пов'язаних із безпосереднім досвідом школярів. Збільшилася кількість молодших школярів, які легко і швидко відгукувалися на обговорення моральних питань, що свідчило про зміну їхніх позицій. До кінця третього року дослідження було виявлено певну динаміку у формуванні таких важливих проявів громадянської спрямованості особистості, як активність у процесі обговорення моральних питань і громадянська активність у різноманітних видах діяльності.
Отже, використання у навчальній діяльності і позакласній виховній роботі таких традиційних й інтерактивних методів і форм діяльності, як бесіди громадянського спрямування, розповіді, диспути, рольові й імітаційні ігри, драматизації, інтерв'ю, обмін думками, пошук спільних ідей, встановлення правил, метод проектів, вікторини, творчі вправи громадянського спрямування створює необхідні умови для ефективного формування громадянськості молодших школярів.
 
Література:
 
1.Бех І. Д. Виховання особистості: У2кн. Кн. 2: Особистісно-орієнтова-ний підхід: науково-практичні засади. – К. : Либідь, 2003. – 344 с
2.Вєрбицька П. В. Роль громадянської освіти у формуванні демократичних цінностей молоді//Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції: 36. наук. пр. – Рівне, 2005. – С. 22-27.
3.Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: Навч. -метод. посіб. / П. РІгнатенко, В. Л. Поплужний, Н. /. Косарева, Л. В. Крицька. – К. : ІЗМН, 1997. – 252 с
4.Громадянське виховання як частина формування духовної культури учнів // Формування духовної культури молоді засобами мистецтва: Основні концептуальні ідеї; За ред. Г. П. Шевченко. -Луганськ, 2000. Вип. II. – 94 с
5.Дем'янчук А. С. Особливості та шляхи формування національної самосвідомості//Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції: 36. наук. пр. – Рівне, 2005. – С. 3-14.
6.Іова В. Ю., Люріна Т. І. Формування громадянської культури особистості: Навч. -метод. посіб. – Кам'янець – Подільський: Абетка, 2003. – 172 с
7.Інноваційні та інтерактивні технології навчання: Довідник / Упоряд. Б. Бричок. – Рівне, 2004. – 42 с.
Фото Капча