Інтерактивні технології громадянського виховання молодших школярів

- Виключення зайвого слова («Україна», «народ», «воля», «приниження», «незалежність»), побудова речення із застосуванням даних слів («Працювати», «Батьківщина», «користь»), підбір синонімів («Вітчизна»).

Виконуючи таку роботу, учні приходили до розуміння того, що не тільки світ створений для нас, але й ми для світу, ми допомагаємо творити світ, починаючи від наших думок і до відчуття належності своєї діяльності до життя своєї держави. Вчителі також пропонували виконати наступне творче завдання: скласти вірш, пісню про Україну.

Психологізація виховного процесу в школі, обумовлена новою педагогічною позицією у ставленні до особистості школяра як до суб'єкта життєтворчості, вивела педагогічну практику на рівень нових і простих форм групової діяльності, які дають змогу розвивати в школярів інтерес до людини як такої, сприяють формуванню гідності як риси характеру, позитивної «Я-концепції». З огляду на це, в експериментальних класах започатковувалась одна з таких форм – «Чарівний стілець». В ній поєднується ціннісно-орієнтаційна й ігрова діяльність.

На «чарівний стілець» запрошувався один з учасників гри: коли він сідав на стілець, висвітлювалися і ставали очевидними всі його гідності, переваги, чесноти, проте присутні не могли побачити жодного недоліку, оскільки стілець називався чарівним.

Вчитель експериментальних класів пропонував в тиші замислитись і назвати вголос всі доброчинності, які висвітлює стілець. Діти називали якості: «розумний, добрий, ніжний, веселий, сміливий... «, або вказували на поведінко-ву характеристику («він завжди допомагає», «в нього можна попросити... «). Чарівний стілець, який ніби «підносить учня на п'єдестал», створює ігровий настрій, сприяє формуванню позитивної Я-концепції.

«Чарівний стілець» в експериментальних класах проводився систематично, так, щоб через моменти «підвищення» пройшов кожен учень класу.

Демократизація суспільства сприяла поширенню і зміцненню такої форми групової діяльності, як «Захист проекту». В ній учень виявляє себе як індивідуальність, яка здатна не лише оцінювати дійсність, але й проектувати в ній певні зміни з метою покращення життя. Багато що в цих проектах йде від мрії, від фантазії. В проекті-мрії молодший школяр виступає як соціальна особа, яка прагне запропонувати нові вирішення окремих життєвих проблем.

Тематику проектів в експериментальних класах обдумували педагоги, батьки, діти: «Наша школа через 50 років», «Ігрова кімната в школі», «Зовнішній вигляд учителя і школяра в майбутньому столітті», «Шкільний двір через 100 років», «Улюблена іграшка в XXI столітті».

Захищали проекти учні як індивідуально, так і мікрогрупами. Практикувався набір ігрових ролей: мрійник-доповідач, критик-опонент, спільник, пропагандист, фінансист тощо.

Досвід впровадження означеної форми роботи дав підстави зазначити, що для того, щоб «проект-мрія» став для школярів творчістю і турботою, грою й інтелектуальною працею, доцільно паралельно з широкою рекламою передбачити консультації як до оформлення проекту, так і щодо його захисту.

З метою активізації самостійності школярів, розвитку їх пізнавальних та творчих здібностей, в ході поза класних занять вчителі експериментальних класів використовували такий інтерактивний прийом, як «Обмін думками», який передбачав висунення та обговорення цікавої й актуальної проблематики.

З метою виховання у молодших школярів усвідомлення національної спільності, вчителі пропонували їм завдання, що супроводжувалися наступними інструкціями:

Уяви собі, що ти командир космічного корабля і відкрив нову планету, на якій є земля, придатна для життя людей. Саме тобі надається можливість розселити людей семи різних національностей на цій планеті. Назви ті національності, представників яких ти запросиш на нову планету (на виконання завдання відводилося 30 хвилин).

Намалюйте образи росіянина, американця, українця, як ви їх уявляєте у побуті (варіанти: на природі, як окремого індивіда).

Для дітей час обмежувався орієнтовно до 45 хвилин.

Після виконання завдання проводилася виставка дитячих робіт. Під керівництвом вчителя відбувалося жваве обговорення сюжетів малюнків. На завершення педагоги підводили підсумок з метою усвідомлення дитиною національної спільності, наголошуючи на тому, що всі нації – різні, водночас унікальні і неповторні, тому нашим завданням є повага до представників всіх без винятку націй.

Крім обговорення цих проблем, нами було запропоновано «обмін» із морально-етичних питань, а саме: правила поведінки в класі та школі; реакція на невиконане завдання, пошкодження шкільного майна; покарання за провину.

У молодшому шкільному віці в системі міжособистісних стосунків дитини з іншими людьми – дорослими та однолітками – у школяра виникає та розвивається самолюбство, що виражає прагнення дитини не лише до самовдосконалення, але й до суперечностей з іншими людьми. Враховуючи це, учнів було попереджено, що кожен може мати свою думку, що не збігається з думкою інших. Кожний може висловити свої міркування; їх треба уважно вислуховувати, незважаючи на те, погоджуються вони з нею чи ні; не можна необдумано заперечувати чиюсь думку, краще спробувати переконати в її неправомірності, дотримуючись правил спілкування.

У результаті проведеної виховної роботи стало змістовнішим обговорення моральних вчинків, пов'язаних із безпосереднім досвідом школярів. Збільшилася кількість молодших школярів, які легко і швидко відгукувалися на обговорення моральних питань, що свідчило про зміну їхніх позицій. До кінця третього року дослідження було виявлено певну динаміку у формуванні таких важливих проявів громадянської спрямованості особистості, як активність у процесі обговорення моральних питань і громадянська активність у різноманітних видах діяльності.

Отже, використання у навчальній діяльності і позакласній виховній роботі таких традиційних й інтерактивних методів і форм діяльності, як бесіди громадянського спрямування, розповіді, диспути, рольові й імітаційні ігри, драматизації, інтерв'ю, обмін думками, пошук спільних ідей, встановлення правил, метод проектів, вікторини, творчі вправи громадянського спрямування створює необхідні умови для ефективного формування громадянськості молодших школярів.

 

 

1.Бех І. Д. Виховання особистості: У2кн. Кн. 2: Особистісно-орієнтова-ний підхід: науково-практичні засади. – К. : Либідь, 2003. – 344 с

2.Вєрбицька П. В. Роль громадянської освіти у формуванні демократичних цінностей молоді//Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції: 36. наук. пр. – Рівне, 2005. – С. 22-27.

3.Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти: Навч. -метод. посіб. / П. РІгнатенко, В. Л. Поплужний, Н. /. Косарева, Л. В. Крицька. – К. : ІЗМН, 1997. – 252 с

4.Громадянське виховання як частина формування духовної культури учнів // Формування духовної культури молоді засобами мистецтва: Основні концептуальні ідеї; За ред. Г. П. Шевченко. -Луганськ, 2000. Вип. II. – 94 с

5.Дем'янчук А. С. Особливості та шляхи формування національної самосвідомості//Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції: 36. наук. пр. – Рівне, 2005. – С. 3-14.

6.Іова В. Ю., Люріна Т. І. Формування громадянської культури особистості: Навч. -метод. посіб. – Кам'янець – Подільський: Абетка, 2003. – 172 с

7.Інноваційні та інтерактивні технології навчання: Довідник / Упоряд. Б. Бричок. – Рівне, 2004. – 42 с.