Інтерактивні технології у вивченні іноземної мови: переваги і труднощі практичного застосування

Необхідно зазначити, що термін «пасивне» навчання є умовним, оскільки будь-який спосіб навчання обов'язково передбачає певний рівень пізнавальної активності учня. За таких умов учень виступає лише в ролі «об'єкта» навчання, відтворюючи матеріал, переданий йому вчителем або текстом підручника. В інтерактивному навчанні учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з вчителем[6, 8]

Інтерактивне навчання передбачає перенос акценту з навчаючої діяльності викладача на пізнавальну активність студента для розвитку його активності, творчості; створює умови для розвитку особистих здібностей та розвиває вміння студентів вчитися.

При інтерактивному навчанні змінюється взаємодія педагога і студентів. Педагог відмовляється бути «переповідачем» навчальної інформації і виконує функцію координатора, порадника, партнера в роботі студентів, спонукає їх до самостійного пошуку. Студент стає повноправним учасником навчального процесу.

Однією із складових інтерактивного навчання є навчальне співробітництво студента з іншими студентами групи.

В умовах взаємонавчання відбувається перебудова позицій особистості, змінюються ціннісні установки, а також взаємодії учасників навчального процесу. В умовах спільної роботи найбільш повно і чітко розкривається система ставлення студентів до світу, до самих себе. Аналіз робіт Г. А. Китайгородсь-кої, І. А. Зимньої, Г. С. Костюка про взаємонавчання студентів у процесі групової і парної роботи підтверджує, що в умовах співробітництва більш успішно розв'язуються складні розумові задачі, підвищується рівень комунікативних умінь тих, хто навчається, а також активізується і стає вмотивованішим процес навчання іноземної мови. Викладач повинен організувати роботу в парах або групі так, щоб зберегти індивідуальну творчість і розвивати мовлення студентів, мінімально втручаючись у навчальний процес. Його завдання полягає в тому, щоб створити відчуття психологічного комфорту у студентів при спілкуванні й одержати найбільш ефективні результати.

Колективна форма навчання адекватна цілям і змісту професійно-педагогічної підготовки вчителя іноземної мови, наближає навчальний процес до форми реальної професійно-педагогічної діяльності вчителя. Продуктивне іншомовне спілкування і взаємодія суб'єктів як навчальної, так і професійної діяльності також здійснюється в колективній формі [5, 14].

Однією із складових інтерактивного навчання є самостійна та індивідуальна робота студентів. Студент стає головною діючою фігурою всього освітнього процесу. Саме це і є ключовим моментом при організації самостійної роботи студентів в умовах особистісно орієнтованого інтерактивного навчання. Інтерактивне навчання надає можливості посилити індивідуалізацію навчання. Одним з головних завдань організації інтерактивного навчання є створення умов для того, щоб зберігати і розвивати індивідуальний стиль мовлення кожного студента, а також формувати індивідуальність майбутнього вчителя, індивідуально підходити до кожного студента.

Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність творчості педагога і творчості школяра, а систематично за допомогою доцільних технологій втілюватиме її у навчально-виховному процесі. [ 1, 270].

Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемних ситуацій. Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між комуністами, забезпечують виховне завдання, оскільки привчають працювати в команді та прислухатися до думки своїх товаришів. Практика свідчить, що використання інтерактивну в процесі навчання знімає нервове навантаження зі студентів, дозволяє змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми заняття.

Основні риси інтерактивного навчання:

‒двобічний характер;

‒спільна діяльність учителя й учнів;

‒спеціальна організація та різноманітність форм;

‒мотивація та зв'язок з реальним життям;

‒виховання та розвиток особистості студентів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

Сподівання вчителя від застосування інтерактивну на заняттях з іноземної мови:

‒формування іншомовної комунікативної компетенції;

‒здатність до критичного та креативного мислення;

‒готовність працювати у групах;

‒вміння організувати, планувати та оцінювати свою діяльність;

‒опора на власний досвід;

‒вміння самостійно та творчо розв'язувати проблемні ситуації.

Останнім часом посилився пошук технологій, які були б спрямовані на розвиток особистості на основі використання структурно нових, актуальних методів організації навчання. Саме інтерактивним технологіям навчання вчені приділяють особливу увагу (М. Кларін, О. Кірічук, М. Скрипник, О. Пометун, Р. Реванс, К. Стоун).

За класифікацією О. Пометун, інтерактивні технології розподіляються на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності студентів. Це технології кооперативного та колективно-групового навчання, ситуативного моделювання та технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивні технології найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування інтерактивних технологій моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому інтерактивні технології найбільше сприяють виробленню в студентів особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

До переваг застосування інтерактивних технологій можемо віднести можливість забезпечення глибини вивчення змісту. Студенти освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). Також змінюється роль студентів, вона активна: студенти приймають важливі рішення щодо процесу навчання. Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, що становить інтерес самого студента. Значно підвищується роль викладача. Викладач більше розкривається перед студентами, виступає як лідер, організатор.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити, викладач повинен старанно планувати свою роботу. Потрібно відібрати для заняття такі інтерактивні вправи, які дали б студентам «ключ» до освоєння теми. Під час виконання інтерактивних вправ дати студентам час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно виконали. На одному занятті можна використовувати дві-три інтерактивні вправи. Дуже важливо провести глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання інтерактивних технологій викладач повинен глибоко вивчити матеріал, визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, а також передбачити різноманітні методи для підтримання дисципліни.

До недоліків організації та проведення інтерактивних занять можна віднести послаблення дисципліни, відсутність в студентів достатньої мотивації для такого типу навчання. Також деякі вчителі задовольняються зовнішнім проявом інтерактивного навчання (вільне спілкування, завищені оцінки...), що спотворює суть інтерактивного навчання.

Отже, узагальнюючи все викладене вище, ми можемо зробити висновок, що інтерактивне навчання складається із сукупності технологій, кожна з яких передбачає кооперативну, групову роботу студентів. На відміну від традиційного навчання, при інтерактивному навчанні діяльність вчителя та діяльність учня є творчою. За характером контролю при традиційному навчанні переслідується єдина мета: вимірювання кількості засвоєних знань, вмінь та навичок. При інтерактивному навчанні велике значення має проміжний контроль, який має за мету підбір учителем методу навчання, встановлення недоліків у власній роботі для досягнення результату.

Дуже важливими методичними особливостями інтерактивного навчання є позиція студента та викладача у педагогічному процесі.

Саме ці пункти є основними відмінностями нової парадигми навчання від традиційної.

 

 

1.Бех І. Д. Виховання особистості: У2кн. Кн. 1: Особистісно-орієнтова- ний підхід: теоретико-технологічні засади: Наук, видання. – К. : Либідь, 2003. - 280 с

2.Житник Б. О. Актуалізація особистісно-орієнтованого навчання: методологічний аспект. – X. : Торсінг, 2000. – 70 с

3.Зязюн I. A. Технологізація освіти як історична неперервність: Передмова //Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія. /За ред. CO. Сисоєвої. – К. : ВІПОЛ, 2001. – С 3-11.

4.Крівчикова Г. Ф. Методика інтерактивного навчання писемного мовлення майбутніх учителів англійської мови: Дис. канд. пед. наук: 13. 00. 02. -Харків, 2005.

5.Маслова Ю. В. Содержание и формы иноязычной речевой деятельности студентов педвуза в контекстном обучении (на материале английского языка) : Автореф. дис.... канд. пед. наук: 13. 00. 08: Липецкий гос. пед. институт. – Липецк, 2000. – 22с.

6.Пометун 0. 1. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод, посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. - К. : Видавництво А. С. К., 2004. – 192 с

7.Програма з англійської мови для студентів університетів / інсти тутів (п'ятирічний курс навчання) : Проект /Колектив авт. : С.Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей (керівники), Ю. В. Головач та ін. – Вінниця: Нова книга, 2001. - 245 с.